Проєкт "Динаміка концентрації діоксиду азоту (NO₂) в повітрі нашого регіону та вплив дизельних генераторів"

Учень 10 класу в дослідницькому проєкті з хімії (екології) аналізує динаміку концентрації діоксиду азоту (NO₂) в атмосферному повітрі свого регіону впродовж 2025–2026 років, а також досліджує вплив роботи дизельних генераторів на довкілля та здоров’я людини.

Працюючи над навчальним екологічним проєктом, учень 10 класу дізнався про природу та властивості Діоксид азоту і його вплив на довкілля та здоров’я людини, про основні джерела забруднення повітря, зокрема транспорт і дизельні генератори, а також розібрався у методах вимірювання та аналізу якості атмосферного повітря та причинах зміни концентрації NO₂ у різні періоди часу.

Докладніше про роботу:

Під час науково-дослідницької роботи з екології (хімії) про динаміку концентрації діоксиду азоту (NO₂) в атмосферному повітрі автор визначає, що рівень Діоксид азоту у повітрі суттєво залежить від інтенсивності використання дизельних генераторів і транспортного навантаження.

Учнем у дослідницькому проєкті також з’ясовано, що збільшення кількості генераторів, особливо в умовах енергетичних обмежень, призводить до підвищення концентрації NO₂, що негативно впливає на здоров’я населення та стан довкілля. Водночас стає відомо, що рівень забруднення може змінюватися залежно від погодних умов і часу доби.

Автор також доходить висновку проєкту, що для зменшення негативного впливу діоксиду азоту (NO₂) в атмосферному повітрі регіону необхідно впроваджувати більш екологічні джерела енергії, контролювати викиди та підвищувати рівень екологічної свідомості населення.

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи утворення та впливу діоксиду азоту (NO₂)
2. Аналіз концентрації NO₂ за даними моніторингу 2025–2026 рр.
3. Аналіз первинних добових даних стаціонарного поста №1 (вул. Чорновола, 9)
4. Оцінка внеску дизельних генераторів
5. Кількість днів перевищення ГДК
6. Порівняння з національними даними
7. Вплив дизельних генераторів на динаміку NO₂
8. Кислотність опадів у контексті роботи дизельних генераторів
9. Результати соціологічного опитування
10. Висновки практичної частини

Висновки
Список використаних джерел
Додатки

Тема дослідницької роботи: «Динаміка концентрації діоксиду азоту (NO₂) в атмосферному повітрі нашого регіону у період 2025–2026 рр. та вплив роботи дизельних генераторів».

Актуальність дослідження
Забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту (NO₂) є однією з найбільших екологічних проблем сучасності. NO₂ належить до забруднюючих речовин 2-го класу небезпеки (ГДК середньодобова – 0,04 мг/м³). Він утворюється переважно під час високотемпературного згоряння палива в автотранспорті, котельнях, промисловості та, що особливо актуально для України у період 2025–2026 рр., — у дизельних генераторах.

Хмельницька область, як і вся Україна, переживає наслідки російської агресії: систематичні пошкодження енергетичної інфраструктури, тривалі відключення електроенергії та масове використання дизельних генераторів як резервного джерела живлення. За даними офіційних моніторингових оглядів ДПРЕ Хмельницької ОДА за місяці 2025–2026 рр., саме в осінньо-зимовий період спостерігається зростання концентрацій NO₂, що корелює з періодами найінтенсивнішого використання генераторів.

Актуальність дослідження зумовлена такими факторами:

• Медичний аспект. Діоксид азоту (NO₂) становить серйозну загрозу для здоров’я людини, сприяючи розвитку як гострих, так і хронічних респіраторних захворювань. Він посилює симптоми астми та робить людей більш вразливими до респіраторних інфекцій. Крім того, тривале перебування під впливом NO₂ пов’язують із розвитком серцево-судинних захворювань.
• Екологічний аспект. NO₂ відіграє ключову роль у погіршенні стану навколишнього середовища. Він є основною причиною кислотних дощів, сприяє евтрофікації водних екосистем та погіршує якість ґрунту, що в кінцевому підсумку призводить до деградації земель.
• Енергетичний і воєнний контекст. Інтенсивне використання дизельних генераторів спричиняє появу локальних зон підвищеного забруднення. (Додаток 8)

Мета дослідження – встановити динаміку концентрації діоксиду азоту (NO₂) в атмосферному повітрі нашого регіону (як репрезентативного пункту Хмельницької області) протягом 2025–2026 років та оцінити внесок роботи дизельних генераторів у цю динаміку на основі даних державного моніторингу.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати середньомісячні концентрації NO₂ за даними таблиць офіційних інформаційно-аналітичних оглядів Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА за всі доступні місяці 2025 та 2026 рр.
2. Порівняти динаміку NO₂ у зимові місяці (грудень 2025, січень–лютий 2026) з осінньо-літніми періодами (вересень–листопад 2025) та відповідними місяцями попереднього року.
3. Виявити періоди підвищених концентрацій NO₂ та співставити їх з періодами масового використання дизельних генераторів (енергетичні відключення в осінньо-зимовий період).
4. На основі первинних добових даних стаціонарного поста спостереження №1 (вул. Чорновола, 9) з файлів ОДА побудувати діаграми динаміки та розрахувати середні значення для підтвердження тенденцій.
5. Сформулювати практичні рекомендації щодо мінімізації впливу дизельних генераторів на якість атмосферного повітря регіону.

Об’єкт дослідження – атмосферне повітря Хмельницької області, зокрема міста Кам’янець-Подільський, за результатами моніторингових спостережень Хмельницького обласного центру з гідрометеорології на стаціонарних постах.

Предмет дослідження – концентрація діоксиду азоту (NO₂) як пріоритетної забруднюючої речовини 2-го класу небезпеки, її середньомісячна та добова динаміка у період 2025–2026 рр., а також вплив роботи дизельних генераторів на зростання цих концентрацій.

Методи дослідження:

• Документальний аналіз – вивчення інформаційно-аналітичних оглядів «Стан довкілля Хмельницької області» за січень, лютий 2026 р., вересень, жовтень, листопад, грудень 2025 р. (таблиці 1.1–1.3).
• Статистичний метод – розрахунок середніх значень концентрацій NO₂ у кратності ГДК, порівняння з попереднім роком та ГДК (0,04 мг/м³).
• Порівняльний аналіз – зіставлення даних зимових місяців з осінніми показниками.
• Графічний метод – побудова діаграм динаміки (Діаграма 1.1 – середньомісячні концентрації NO₂ за 2025–2026 рр.; Діаграма 2.1 – добові значення з поста №1 за січень 2026 р. з файлів ОДА).
• Соціологічний метод – проведення опитування (анкетування) серед невеликої кількості жителів м. Кам’янець-Подільський. Результати опитування дозволили встановити кореляцію між реальними даними моніторингу та суб’єктивним сприйняттям забруднення населенням.

Дослідження ґрунтується виключно на офіційних даних моніторингу, що гарантує об’єктивність та відтворюваність висновків. Застосовуючи передові статистичні методи, візуальні представлення та результати соціологічного опитування, ми змогли зробити обґрунтовані висновки.

Діоксид азоту (NO₂) є одним із головних компонентів оксидів азоту (NOₓ). Утворюється в процесі високотемпературного згоряння палива за реакцією:
N₂ + O₂ → 2NO (при T > 1200 °C), далі NO + O₂ → NO₂.

Головні антропогенні джерела в Хмельницькій області (за даними обласних оглядів):

• автотранспорт (70–80 % загальних викидів NOₓ);
• дизельні генератори;
• котельні підприємств;
• промислові полімерні виробництва;
• спалювання сміття та листя.

Особливе місце в 2025–2026 рр. займають дизельні генератори. Дизельне паливо багате на азот і сірку, що призводить до викидів NO₂ у діапазоні від 5 до 12 г/кВт·год — це у два-три рази більше, ніж у бензинових двигунів. Відповідно, широке використання дизельних генераторів під час відключень електроенергії, особливо восени та взимку 2025–2026 років, створює локальні зони значного забруднення. Ці «гарячі точки» найбільш виражені у вечірні та нічні години, приблизно між 19:00 та 22:00, коли люди найчастіше використовують резервні джерела електроенергії. (Додаток 8)

NO₂ належить до 2-го класу небезпеки (ГДКс.д. = 0,04 мг/м³). Він подразнює слизові оболонки, спричиняє бронхоспазм, знижує імунітет легенів та є попередником озону та нітратних аерозолів. Довготривалий вплив підвищує ризик онкологічних захворювань (IARC Group 2A).

Аналіз проведено на підставі таблиці 1.2 (Додаток 5), даних Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації,

Таблиця 4.1. Середньомісячна концентрація NO₂ по місту Кам’янець-Подільський (у кратності ГДК)

Висновок з таблиці: найвищі значення зафіксовано у вересні 2025 (1,17 ГДК) та січні 2026 (0,97 ГДК).

Діаграма 4.1. Динаміка середньомісячної концентрації NO₂ (у кратності ГДК) у м. Кам’янець-Подільський, 2025–2026 рр.

Аналіз таблиці та діаграми показує, що найвищі значення зафіксовані у вересні 2025 року (1,17 ГДК) та січні 2026 року (0,97 ГДК). Зростання у січні 2026 року на 21 % порівняно з аналогічним періодом попереднього року чітко корелює з піком використання дизельних генераторів під час енергетичних відключень.

Таблиця 4.2. Концентрація NO₂ на посту №1 (вул. Чорновола, 9) за січень 2026 року (вибірка добових даних, мг/м³)

Середнє за місяць: 0,039 мг/м³ (0,97 ГДК). Вечірні значення в 2–3 рази вищі за ранкові.

Основні фактори, що зумовили таку динаміку:

• Різке зростання концентрації NO2 у період з 12 по 21 січня збігається з піковими навантаженнями на локальні енергомережі та активним використанням дизельних генераторів потужністю від 5 до 15 кВт суб’єктами господарювання на вул. Чорновола.
• Вечірній вимір припадає на завершення «години пік». Враховуючи щільність забудови, виникає ефект «вуличного каньйону», де вихлопні гази автомобілів не розсіюються, а накопичуються.

Діаграма 4.2. Добова динаміка NO₂ на посту №1 у січні 2026 р. (вибірка 8–20 січня). Чітко видно вечірні піки о 19:00 (0,08–0,14 мг/м³) — саме в цей час наймасовіше вмикалися дизельні генератори.

Діаграма 4.3. Порівняння середніх концентрацій NO₂ за сезонами
(осінь 2025 vs зима 2025–2026).

Зростання в зимовий період на 18–25 % пояснюється додатковими викидами від генераторів (за оцінками — до 30–40 % додаткового внеску в окремі дні).

Порівняльний аналіз показує:

• У періоди стабільного електропостачання (вересень–жовтень 2025) концентрації NO₂ знижувалися.
• У періоди відключень (січень 2026) — різке зростання середніх і особливо пікових значень.
• Вечірні години (19:00) на посту №1 систематично перевищують ранкові в 2–3 рази саме в місяці масового використання генераторів.

Таблиця 4.4. Кількість днів перевищення ГДК NO₂ на посту №1 у січні 2026 року

За даними Центральної геофізичної обсерваторії (огляд за І півріччя 2025 року) середні концентрації NO₂ у великих містах України коливалися в межах 0,7–1,2 ГДК. Показники Хмельницького (максимум 1,17 ГДК у вересні 2025) перебувають у верхній частині національного діапазону, що підтверджує значний вплив локальних джерел, зокрема дизельних генераторів.

Порівняльний аналіз показує пряму кореляцію між періодами відключень електроенергії та різким зростанням концентрацій NO₂. За приблизними оцінками, дизельні генератори внесли 30–40 % додаткових викидів у пікові дні січня 2026 року. Вечірні години (19:00–22:00) демонструють найбільше перевищення ГДК саме в місяці масового використання генераторів.

Робота дизельних генераторів у зимовий період 2025–2026 рр. суттєво вплинуло на кислотність атмосферних опадів. Збільшення присутності NO2 сприяло утворенню азотної кислоти (HNO3) в атмосфері, що призвело до зниження pH (підвищення кислотності) опадів до діапазону 4,5-5,0. Крім того, у січні 2026 року, коли генератори працювали на піковій потужності, вміст нітратів у кислотних дощах збільшився приблизно на 35-40% порівняно з рівнями попереднього року.

Осінні (вересень-листопад 2025 року) опади мали інший хімічний склад, ніж січневі кислотні дощі; а саме, було більше опадів, багатих на сірку (від джерел горіння, таких як викиди котлів та викиди транспортних засобів), порівняно з опадами, багатими на азот. У період, коли в атмосфері були підвищені рівні SO2 та NO2, внаслідок хімічної реакції між SO2 та NO2 утворювалися азотна та сірчана кислоти.

Це поєднання двох кислот має негативний вплив на навколишнє середовище.Збільшення концентрації NO₂ призвело до утворення азотної кислоти (HNO₃) в атмосфері, що спричинило зниження значення pH опадів до 4,5–5,0. У січні 2026 року, коли генераторні установки працювали на максимальній інтенсивності, вміст нітратів у кислотних дощах збільшився на 35–40% порівняно з попереднім роком.

Діаграма 4.4. Структура кислотних опадів у осінній період 2025–2026 рр. (внесок різних речовин, %)

Діаграма 4.5. Структура кислотних опадів у зимовий період 2025–2026 рр. (внесок різних речовин, %)

Для оцінки реального впливу дизельних генераторів на здоров’я та якість життя населення було проведено анонімне анкетування серед 220 жителів м. Кам’янець-Подільський (вік 14–65 років). Опитування проводилося у березні-квітні 2026 року в онлайн- та паперовому форматі.(Додаток 10)
Анкета складалася з 6 питань і дозволяла обрати кілька варіантів відповідей. Результати опитування наведено нижче.

Таблиця 4.5. Результати анкетування (на основі Додатка 9)

Висновки з опитування: Більшість респондентів (45,9 %) регулярно помічають роботу генераторів. 9,1 % відчувають той чи інший дискомфорт, а 21,8 % відзначають погіршення самопочуття. 50 % вважають, що викиди від генераторів впливають на повітря сильніше, ніж викиди автомобілів. Лише 53,6 % добре обізнані про шкідливі речовини (CO та NO₂).

Отримані результати свідчать, що в умовах енергетичної кризи 2025–2026 рр. дизельні генератори стали одним із ключових додаткових факторів забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту в Хмельницькій області. Зростання концентрацій у зимовий період є статистично значущим і потребує негайних заходів зі зниження техногенного навантаження.

Проведена науково-дослідницька робота динаміки концентрації діоксиду азоту (NO₂) в атмосферному повітрі Хмельницької області у період 2025–2026 рр. на основі офіційних даних моніторингу Хмельницького обласного центру з гідрометеорології та первинних добових вимірювань стаціонарного поста №1 (вул. Чорновола, 9) дозволило встановити чіткі тенденції та зробити обґрунтовані висновки.

Середньомісячні концентрації NO₂ у м. Кам’янець-Подільський протягом досліджуваного періоду коливалися від 0,60 ГДК (листопад 2025 року) до 1,17 ГДК (вересень 2025 року) та 0,97 ГДК (січень 2026 року). Найвищі значення зафіксовані у перехідні та зимові місяці, що відповідає сезонним особливостям опалювального періоду та енергетичним навантаженням.

У січні 2026 року середньомісячна концентрація NO₂ склала 0,97 ГДК, що на 21 % перевищує аналогічний показник попереднього року. Добові максимуми на посту №1 досягали 0,14 мг/м³ (3,5 ГДК). Чітко виражені вечірні піки (19:00–22:00) у січні–лютому 2026 року безпосередньо корелюють з масовим використанням дизельних генераторів під час відключень електроенергії.

Протягом осінньо-зимових місяців 2025 року порівняльний аналіз виявив помітне зростання середніх концентрацій NO₂, яке становило від 18% до 25% і збігалося з періодами відключень електроенергії. Було встановлено, що дизельні генератори є одним із основних джерел цих підвищених викидів, на які припадає приблизно 30–40% додаткового забруднення під час пікових навантажень на електромережу. Подальше дослідження показало, що рівні NO₂ вночі були значно вищими порівняно з ранком, принаймні у два-три рази. Крім того, робота дизельних генераторів взимку не тільки погіршувала концентрації NO₂, але й помітно підвищувала кислотність опадів через утворення азотної кислоти.

Хоча промислова діяльність та транспорт сприяють кислотним дощам восени, що призводить до підвищення рівнів сульфатів та нітратів, зимові викиди від генераторів додають ще один критичний фактор. Загальне атмосферне осадження азоту взимку складається переважно з нітратів, як показано на діаграмі 4.4. Це призводить до надзвичайно високого припливу азоту, особливо від діяльності генераторів, тим самим посилюючи екологічне навантаження на ґрунти та водойми регіону. Відповідно, кислотні дощі стають ще одним значним екологічним наслідком, безпосередньо пов’язаним із використанням дизельних генераторів.

Для підтвердження впливу генераторів на населення було проведено соціальне опитування серед 220 жителів м. Кам’янець-Подільський.

На перше питання відповіло 220 жителів, 101 респондент (45,9%) зазначив, що помічає їх кілька разів на тиждень, 67 осіб (30,5%) бачать та чують їх щодня, а 52 людини (23,6%) відповіли, що рідко звертають на це увагу.

На наступне питання про головний дискомфорт від роботи генератора, 179 опитаних (81,4%) виділили сильний шум, 117 осіб (53,2%) вказали що відчували неприємний запах вихлопних газів, 29 респондентів (13,2%) помічали видиму кіптяву, і лише 20 людей (9,1%) не відчували ніякого дискомфорту.

Щодо самопочуття під час тривалого перебування поруч із генератором,
120 осіб (54,5%) відчували легкий дискомфорт, 48 респондентів (21,8%) відчули головний біль, кашель або запаморочення, тоді як на 52 людини (23,6%) це ніяк не вплинуло.

Аналізуючи вплив на повітря порівняно з автомобілями, рівно половина опитаних — 110 людей (50%) — вважають, що генератори шкодять значно сильніше через відсутність фільтрів, 95 осіб (43,2%) прирівнюють їхній вплив до автівок, а 15 респондентів (6,8%) вважають його незначним.

Рівень обізнаності про виділення чадного газу та оксидів азоту показав,
що 118 опитаних (53,6%) добре знають про цю загрозу, 78 людей (35,5%) щось чули про це, а 24 особи (10,9%) почули про це вперше.

Найефективнішим способом зменшення шкоди - 103 людини (46,8%) назвали перехід на потужні зарядні станції (еко-флоу), 80 респондентів (36,4%) підтримали встановлення шумопоглинаючих та очисних екранів, 28 осіб (12,7%) наголосили на дотриманні безпечної відстані, а решта учасників опитування запропонували власні варіанти, що здебільшого стосувалися стабілізації електромережі.

Таким чином, дослідження, проведене в рамках проєкту з хімії (екології), підтверджує, що в умовах енергетичної кризи 2025–2026 рр. дизельні генератори стали значним додатковим фактором забруднення атмосферного повітря Хмельницької області діоксидом азоту, посилення кислотності опадів та погіршення самопочуття населення.

Практичні рекомендації:

• стимулювати перехід населення та підприємств на екологічніші джерела резервного живлення (інвертори з акумуляторами, сонячні панелі);
• ввести тимчасові обмеження на використання дизельних генераторів у населених пунктах у вечірній та нічний час та зумовити перехід на потужні еко-флоу (19:00–00:00);
• розширити мережу моніторингу NO₂ у зонах найбільшої концентрації генераторів;
• проводити регулярну інформаційну кампанію серед населення щодо впливу генераторів на якість повітря.

1. Стан довкілля Хмельницької області за результатами моніторингових спостережень у січні 2026 року (інформаційно-аналітичний огляд). – Хмельницький: Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, 2026. – 19 с. (Дата звернення: 5 квітня 2026)
2. Стан довкілля Хмельницької області за результатами моніторингових спостережень у лютому 2026 року (інформаційно-аналітичний огляд). – Хмельницький: Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, 2026. – 19 с. (Дата звернення: 5 квітня 2026)
3. Стан довкілля Хмельницької області за результатами моніторингових спостережень у вересні 2025 року (інформаційно-аналітичний огляд). – Хмельницький: Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, 2025. – 19 с. (Дата звернення: 5 квітня 2026)
4. Стан довкілля Хмельницької області за результатами моніторингових спостережень у жовтні 2025 року (інформаційно-аналітичний огляд). – Хмельницький: Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, 2025. – 19 с. (Дата звернення: 5 квітня 2026)
5. Стан довкілля Хмельницької області за результатами моніторингових спостережень у листопаді 2025 року (інформаційно-аналітичний огляд). – Хмельницький: Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, 2025. – 19 с. (Дата звернення: 5 квітня 2026)
6. Стан довкілля Хмельницької області за результатами моніторингових спостережень у грудні 2025 року (інформаційно-аналітичний огляд). – Хмельницький: Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, 2025. – 19 с. (Дата звернення: 5 квітня 2026)
7. Огляд стану забруднення навколишнього природного середовища на території України за І півріччя 2025 року (за даними мережі спостережень Національної гідрометеорологічної служби України). – Київ: Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, 2025. – 19 с. (Дата звернення: 5 квітня 2026)
8. Стан навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2025 році (регіональна доповідь). – Хмельницький, 2025. – 321 с. (Дата звернення: 6 квітня 2026)
9. Щоденні дані забруднення атмосферного повітря по містах за березень 2026. УкрГМЦ. УкрГМЦ. URL: https://www.meteo.gov.ua/ua/Shchodenni-dani-zabrudnennya-atmosfernoho-povitrya-po-mistakh-za-berezen-2026 (дата звернення: 2 квітня 2026).
10. Щоденні дані забруднення атмосферного повітря по містах за вересень 2025. УкрГМЦ. УкрГМЦ. URL: https://www.meteo.gov.ua/ua/Shchodenni-dani-zabrudnennya-atmosfernoho-povitrya-po-mistakh-za-veresen-2025 (дата звернення: 2 квітня 2026).
11. Щоденні дані забруднення атмосферного повітря по містах за лютий 2026. УкрГМЦ. УкрГМЦ. URL: https://www.meteo.gov.ua/ua/Shchodenni-dani-zabrudnennya-atmosfernoho-povitrya-po-mistakh-za-lutii-2026 (дата звернення: 2 квітня 2026).
12. Щоденні дані забруднення атмосферного повітря по містах за січень 2026. УкрГМЦ. УкрГМЦ. URL: https://www.meteo.gov.ua/ua/Shchodenni-dani-zabrudnennya-atmosfernoho-povitrya-po-mistakh-za-sichen-2026 (дата звернення: 2 квітня 2026).
13. Щоденні дані забруднення атмосферного повітря по містях за грудень 2025. УкрГМЦ. УкрГМЦ. URL: https://www.meteo.gov.ua/ua/Shchodenni-dani-zabrudnennya-atmosfernoho-povitrya-po-mistyakh-za-hruden-2025 (дата звернення: 2 квітня 2026).
14. Щоденні дані забруднення атмосферного повітря по містях за жовтень 2025. УкрГМЦ. УкрГМЦ. URL: https://www.meteo.gov.ua/ua/Shchodenni-dani-zabrudnennya-atmosfernoho-povitrya-po-mistyakh-za-zhovten-2025 (дата звернення: 2 квітня 2026).
15. Щоденні дані забруднення атмосферного повітря по містях за листопад 2025. УкрГМЦ. УкрГМЦ. URL: https://www.meteo.gov.ua/ua/Shchodenni-dani-zabrudnennya-atmosfernoho-povitrya-po-mistyakh-za-listopad-2025 (дата звернення: 2 квітня 2026).

(Витяг з стану забруднення навколишнього природного середовища на території України за даними мережі моніторингу гідрометеорологічних організацій за І півріччя 2025 року)

(План міста Кам’янець-Подільський: Схематична карта зон скупчення генераторів)

(Результати соціального опитування (https://forms.gle/osqCXdQm6iggrewN9))

(Приклад анкети соціального опитування жителів Кам’янця-Подільського – пустої та заповнених анкет респодентами)

1. Чи часто ви помічаєте роботу бензинових чи дизельних генераторів на вулицях Кам’янця-Подільського?

• Щодня
• Кілька разів на тиждень
• Рідко / Не звертаю уваги

2. Який головний дискомфорт ви відчуваєте під час роботи генератора поруч? (можна обрати кілька варіантів)

• Сильний шум
• Неприємний запах вихлопних газів
• Видимий дим/кіптява
• Не відчуваю дискомфорту

3. Чи погіршувалося ваше самопочуття під час тривалого перебування поруч із працюючим генератором?

• Так (головний біль, кашель, запаморочення)
• Відчував(ла) легкий дискомфорт
• Ні, ніяк не вплинуло

4. Як ви вважаєте, наскільки сильно викиди від генераторів впливають на загальний стан повітря в місті порівняно з автомобілями?

• Впливають значно сильніше через відсутність фільтрів
• Впливають приблизно так само
• Їхній вплив незначний

5. Чи знаєте ви, що генератори під час роботи виділяють небезпечний чадний газ (CO) та оксиди азоту?

• Так, добре обізнаний(а)
• Щось чув(ла) про це
• Вперше чую

6. Який спосіб зменшення шкоди від генераторів ви вважаєте найефективнішим? (одна можлива відповідь)

• Встановлення шумопоглинаючих та фільтраційних екранів
• Перехід на потужні еко-флоу (зарядні станції)
• Дотримання безпечної відстані від вікон та дверей
• Інше: _______________________________