Почесні члени та доктори Харківського університету В.Н. Каразіна
2. Почесні члени та доктори Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна
Почесними членами та докторами Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна в різні часи було обрано визначних діячів науки та культури різних країн: І. В. Гете, О. Гумбольдт.
Йо́ганн Во́льфґанґ фон Ґе́те (нім. Johann Wolfgang von Goethe, 28 серпня 1749— 22 березня 1832) — німецький поет, прозаїк, драматург, мислитель, натураліст.
Л. Нічпаевскій, колишній студент харківської alma mater в 1823 - 1829 рр., згадував: «Харківський університет на початку свого існування представляв німецько-французьку колонію. Дуже довго при університеті не було православної церкви; тим часом німецька кирка споконвіку там існувала; вона була влаштована в будівлі університету між аудиторіями. Ще в мій час на лекціях часто можна було чути звуки органу...»
У 1803 році попечитель Харківського навчального округу граф Северин Осипович Потоцький, людина високоосвічена і ліберальна, шукав в Європі, за його словами, «посередництва у людей гідних, які б захотіли взяти на себе обов'язок поширення освіти в Україні». Природно, що Гете, прославлений не тільки як письменник, а й як учений, що зробив ряд відкриттів і в гуманітарних, і в природничих науках, здавався ідеальним посередником.
«Я думаю, - писав Потоцький Гете, - що не міг би звернутися ні до кого успішніше, ніж до Вас, шановний пане, який саме стояв на чолі одного прославленого університету (будучи першим міністром Саксен-Веймар-Ейзенахского герцогства, Гете здійснював нагляд за діяльністю Йенского університету) і якщо Вам відомі в області хімії, фізики та прикладної математики кілька гідних осіб, я буду Вам зобов'язаний, якщо Ви повідомите мені про це».
Гете відгукнувся на прохання і близько року вів переписку з Потоцьким і кандидатами на вакансії в Харкові. На жаль, не всі видатні вчені (в числі їх були Вольф і Фіхте), «посватані» Гете, стали викладачами Харківського університету (з різних причин), але ті троє з них, які приїхали з Європи в Україну, вписали яскраві сторінки в історію вищої освіти нової країни проживання в цілому і «Харківської Академії», як називав університет Гете, зокрема.
Це були Йоганн-Баптист Шад, професор Йенського університету, філософ, високо цінувався І. Г. Фіхте та Ф. Шиллером; 22-річний доктор філософії того ж університету (наймолодший професор за всю його історію) хімік Людвіг Шнауберт і викладач Гессенського університету, капітан Мартін Пільгер, «геніальний лікар і ветеринар» (за влучним висловом К. Д. фон Роммеля, дещо пізніше також став професором Харківського університету).
Барон Фрідріх Вільгельм Генріх Олександр фон Гумбольдт (нім. Friedrich Wilhelm Heinrich Alexander Freiherr von Humboldt, 14 вересня 1769 Берлін - 6 травня 1859 Берлін) — німецький географ, натураліст і мандрівник, один із засновників географії як самостійної науки; молодший брат вченого Вільгельма фон Гумбольдта.
Член Берлінської (1800), Прусської і Баварської академій наук. Почесний член Петербурзької академії наук (1818).
Німецькі професори не обмежували себе викладацькою та науковою діяльністю. Завдяки їхній діяльності Харків став колискою не тільки науки, а й української журналістики.
Висновок
На початку XIX століття німецька наука, німецька система освіти справедливо вважалися не просто одними з кращих в світі, але і зразковими. Із початку ХІХ століття Харківський університет робить важливий внесок у розвиток освіти і науки на теренах Східної Європи і відіграє провідну роль у становленні модерної української культури, перетворенні Харкова на провідний інтелектуальний, промисловий і культурний центр. Перелік імен та заслуг німецьких вчених свідчить, наскільки потужним був їхній вплив на становлення освіти та науки нашого рідного міста.
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна стояв у витоків усієї вищої освіти Харківщини. Від нього походять Національна юридична академія, Національна фармацевтична академія, Харківський медичний університет, Харківський педагогічний університет, Харківська зооветеринарна академія, Харківська академія культури, Харківський економічний університет та інші вищі навчальні заклади.
Німецькі вчені внесли неоціненний вклад у становлення в України світського вищого навчального закладу і заслужили вдячну пам'ять харків'ян.
Використані джерела
1. 200 років тому у Харкові було засновано один із найдавніших університетів Східної Європи. [Електронний ресурс]
2. Аржанов Н.П. Харків – родина хініна? [Електронний ресурс]
3. Біографії знаменитостей. [Електронний ресурс] Вікіпедія. [Електронний ресурс]
4. Роммель К.-Д. Спогади про моє життя та мій час. «Україна в записках мандрівників і мемуарах» (Вип.1) / Східний інститут українознавства ім. Ковальських; НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського; Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. — Харків: Майдан, 2001. — 236 с.
5. Красиков М. Сам великий Гете подбирал нам профессуру. [Електронний ресурс] 6. Докучєва А. Харківський професор винайшов «телефон» [Електронний ресурс] 7. Хаустов В.: Німецький внесок в історію Харкова або Вони «наші» – Шульци, Вінклери, Штейни... [Електронний ресурс]
Німецькі наукові діячі в історіі Харківського національного університету
Код банера: