Джин Бартік - перша жінка-програміст ЕНІАК

Джин Бартік

Джин Бартік - перша жінка-програміст ЕНІАК, народилася 27 грудня 1924 року, в окрузі Джентрі, штат Міссурі. Вона вчилася в педагогічному училищі, де в якості профілюючої дисципліни вибрала математику та закінчила його в 1945-му.

В цей же рік армії США була потрібна група фахівців-математиків для військових потреб. Науковий керівник Джин прочитав оголошення про набір в армійський проект в Філадельфії і запропонував розглянути її кандидатуру.

Джин отримала направлення в Пенсільванський університет. Там вона перетворилася в «людину-комп'ютер», якій вручну доводилося вести розрахунки балістичної траєкторії руху снаряда.
Коли запрацював перший електронний числовий інтегратор і обчислювач, ЕНІАК, що застосовувався для тих же розрахунків, що вела Джин, жінку-математика вибрали одним з перших «клерків» ЕНІАК.

Вона і ще п'ять перших програмісток стали надзвичайно вправні в поводженні з електронним цифровим комп'ютером, але ж ніхто навіть не надав їм ніякої інструкції по роботі з ЕНІАК. Спочатку команду не підпускали до засекреченої машині, і доводилося вчитися програмувати ЕНІАК виключно за допомогою схематичних уявлень.

Про те, як пройшла перша публічна демонстрація ЕНІАК, Бартік говорить наступне: «День, коли був представлений ЕНІАК, став одним з найбільш захоплюючих днів в моєму житті.

Демонстрація була казковою. ЕНІАК обчислював траєкторії швидше, ніж куля закінчувала свій політ. Ми передавали копії розрахунків, як тільки вони були готові. ЕНІАК виявився в 100 разів швидше будь-якої машини, що існувала в той час. З його миготливими лампочками, він також був вражаючою машиною, яка вміє показувати графічно, наскільки швидко насправді проводяться обчислення».

Хоча Дженнінгз-Бартік і зіграла визначну роль у розробці «ENIAC», її робота в Пенсільванському університеті та над «ENIAC» не була відомою, поки її не задокументували у фільмі Top Secret Rosies: The Female "Computers" of WWII (2010).

Бартік та чотири інші перші програмістки потім стали частиною групи, яка з Джоном фон Нейманом займалася перетворенням «ENIAC» у комп'ютер, що зберігає програми. Після закінчення війни Бартік продовжила працювати з розробниками «ENIAC» Джоном Екертом та Джоном Моклі, і допомагала їм розробляти комп'ютери «BINAC» та «UNIVAC I».

«BINAC» був першим комп'ютером, що використовував зберігання даних на магнітній стрічці замість перфокарт, і першим комп'ютером з двома процесорами. Бартік запрограмувала на ньому систему наведення для «Northrop Aircraf». Для «UNIVAC» вона також займалася розробкою електричних кіл логіки. Коли вона згадувала свою роботу над цими проєктами з Екертом та Моклі, то описувала їхню команду як «технічний Камелот» — тісно пов'язану групу людей, яка розширює кордони обчислень.

На початку 1950-их років Дженнінгз переїхала зі своїм тодішнім чоловіком до Вашингтона, де працювала у відділі продаж компанії «Remington Rand», навчала програмістів відділу перепису населення, а також працювала над програмами «UNIVAC» для авіації флоту.

У 1967 році Дженнінгз-Бартік приєдналася до «Auerbach Corporation», ставши авторкою і редакторкою технічних звітів про мінікомп'ютери. Вона залишалася там протягом восьми років, згодом змінювала роботу в кількох інших компаніях, працюючи менеджеркою, технічною письменницею і інженеркою. Зовсім полишила комп'ютерну галузь у 1986 році, коли її останній роботодавець «Data Decisions», закрився.

Основний підсумок її роботи – перша жінка-програміст ЕНІАК.