Катерина Ющенко - перша жінка-програмістка з України

Катерина Ющенко

Ющенко Катерина Логвинівна є першою жінкою-програмісткою з України, народилася 8 грудня 1919 року - через сторіччя після леді Лавлейс. В її житті є моменти, що нагадують долю великої англійки. Катерина – донька чигиринського вчителя історії Логвина Федоровича, передостання з п’ятьох дітей в сім’ї.

У 1937 роцi Катерину визнали донькою ворогів народу. Спершу заарештували батька як «українського нацiоналiста», за ним – маму, яка намагалася довести його невиннiсть. Назад мати не повернулася. Її, як i батька, засудили. Катерину виключили з Київського унiверситету, де вона на момент арешту батьків вчилася на першому курсi фiзико-математичному факультету.

Лабораторія, де Катерина Ющенко започаткувала основи програмування, була розташована у Києві в… колишньому монастирі Феофанiї. Саме тут була перша на континентi Європи МЕОМ – мала електронно-обчислювальна машина (розміром з два поверхи), яка вперше автоматично виконувала програми і мала першу комп’ютерну пам’ять. Катерина Логвинівна була першим математикинею, яка почала використовувати цей комп’ютер для розв’язку найважливіших задач оборонної та космічної галузі. Вона проводила на МЕОМ розрахунки задач народного господарства УРСР.

Саме Катерині Ющенко - першій українській жінці-програмісту належить ідея Адресної мови програмування, і її написанням вона займалася поза основної роботи – вечорами і без додаткових оплат, тому що такі розробки не були передбачені офіційною програмою. Адресна мова стала першою в світі алгоритмічною мовою. Найважливіше в ній – наявність опосередкованої адресації вищих рангів (Pointers є аналогом). За кордоном Pointers була винайдена лише у 1964 році. Pointers є найпотужнішим засобом у сучасних інформаційних технологіях.

Як і леді Лавлейс, доля подарувала їй можливість написати перші програми для першої (на цей раз на континенті Європи) електронно-обчислювальної машини, створеної близько ста років після проєкту Беббіджа в НАН України під керівництвом іншого генія - Сергія Олексійовича Лебедєва. Вони дуже схожі на ті, що колись склала леді Лавлейс.

Нарешті, обидві жінки чудові тим, що однаково присвятили життя одній улюбленій справі, - цифровим обчислювальним машинам і їх програмного забезпечення.

Катерина Логвинівна стала член-кореспондентом НАН України, заслуженим діячем науки, лауреатом премії Ради міністрів СРСР, була двічі удостоєна Державної премії України, премії імені В. М. Глушкова, нагороджена орденом княгині Ольги.

За сорок років роботи в інституті нею створена широко відома в Україні, за кордоном наукова школа теоретичного програмування. На постановку проблеми теоретичного програмування істотно вплинули роботи члена кореспондента АН СРСР А. А. Ляпунова, який запропонував операторний метод програмування.

Головним результатом цих робіт стало створення в 1955 р. B. С. Королюком і Е. Л. Ющенко адресного програмування, на мовній основі втілив два загальних принципи роботи комп'ютера - адресності та програмного керування.

Саме створення Адресної мови (1955) - перше фундаментальне досягнення наукової школи теоретичного програмування. Випередивши створення перших мов програмування Фортран (1958), Кобол (1959) і Алгол (1960), адресна мова передбачала появу не тільки мов програмування з апаратом непрямої адресації, а й асемблерів.

Підручники з адресної мови видані в п'яти країнах російською, словацькою, угорською, німецькою та французькою мовами. Адресна мова реалізована на всіх вітчизняних комп'ютерах першого покоління ДНІПРО, КИЇВ, М20, УРАЛ, МІНСЬК. Крім того, механізм непрямої адресації був апаратно реалізований в комп'ютері КИЇВ і це - один з перших прикладів впливу теоретичного програмування на проектування архітектури та елементної бази комп'ютерів.

Портрет Катерини Логвинівни Ющенко висить у “Музеї Тюрінга” – Всесвітньому музеї обчислювальної техніки, що знаходиться у Великій Британії. Також вона як піонерка програмування увійшла до галереї програмістів у знаменитому Музеї комп’ютерної історії в Кремнієвій долині.

Саме наша українка своїми програмними розробками випередила англійку Діну Джонстон – авторку першого програмного забезпечення для Бі-Бі-Сі, королівських ВПС та Британської залізниці; американку Карен Спарк Джоунз, першу програмістку-лінгвістку з Кембриджу, Ґрейс Гоппер – авторку Коболу і голову жіночого відділу шифрувальниць Блетчлі-парку ВМФ США.

Основний підсумок її роботи - автор першої у світі мови програмування високого рівня «Адресної мови програмування», створила школу теоретичного програмування.