Геді Ламар - видатна жінка-інформатик

Геді Ламар

Геді Ламар - видатна жінка-інформатик, винахідниця, народилася у столиці Австрії з ім'ям Гедвіга Єва Марія Кіслер 9 листопада 1914 (померла 19 січня 2000). Її батько був банкіром з єврейської сім'ї зі Львова, мати — піаністка, родом з Будапешта. Відвідувала театральну школу та рано почала зніматися у кіно. Провела найкращі роки дитинства у Відні.

Популярна в 1930-1940-і роки австрійська, а потім американська актриса кіно, а також винахідниця. Математично обдарована, вона разом з композитором Джорджем Антейлом винайшла методи розширення спектра зв'язку та стрибкоподібного перелаштування частоти, необхідні для бездротового зв'язку від докомп'ютерної ери і до наших днів.

Чоловік Геді працював над торпедами, якими можна було би керувати за допомогою радіозв’язку. Однак проблемою було те, що сигнал легко перехоплювався ворогом. Австрійські вчені так і не змогли вирішити цю проблему. Зате це змогла зробити Ламар.

Результатом стала технологія "стрибаючих частот" - зміна каналів передачі сигналу, що гарантувало би безпечну передачу інформації.

Доля познайомила Ламар з авангардистським композитором Джорджем Антейлом, який жив неподалік. Ламар поділилася з ним дуже важливою ідеєю: якщо дистанційно повідомляти координати цілі керованій торпеді на одній частоті, то ворог може легко перехопити сигнал, заглушити його або перенаправити торпеду на іншу ціль. Щоб дати своїй другій батьківщині військову перевагу, Ламар запропонувала керувати торпедами сигналами, які не можна буде перехопити або заглушити. Разом з другом Джорджем Антейлом вона розпочала роботу.

Ламар і Антейл незабаром запропонували використовувати на передавачі випадковий код, який буде змінювати частоту каналу передачі та синхронізувати такі ж частотні переходи і на приймачі. Така зміна каналів зв'язку гарантує безпечну передачу інформації. До того часу псевдовипадкові коди використовувалися для кодування інформації, переданої незмінними відкритими каналами зв'язку. Секретний ключ став використовуватися для швидкої зміни частот каналів передачі інформації.

Простішими словами, частина сигналу передавалась на одній частоті, наступна частина – на іншій. Для свого винаходу Ламар і Антейл використали деталі від механічного піаніно. Перфоровані рулони в передавачі та в торпеді були однаковими, що дозволяло синхронізувати передачу сигналу, але ускладнювало його перехоплення.

У серпні 1942 року Геді Ламар і композитор Джордж Антейл отримали патент «Секретна система зв'язку», який описує методи розширення спектра зв'язку та стрибкоподібного перестроювання частоти, які необхідні для бездротового зв'язку від до комп’ютерної ери і до наших днів. Система дає змогу на відстані керувати торпедами.

Проте американський флот відкинув проєкт із-за складності в реалізації. Але через півстоліття цей патент став основою для зв'язку з розширеним спектром: від мобільних телефонів до улюбленого Wi-Fi, від навігаторів до Bluetooth. Не дивно, що винахід Геді сьогодні вважається однією з найважливіших розробок 20 століття.

Патент Ламар і Антейл під номером 2292387 «Секретна система зв'язку (Secret Communication System)» описує секретні системи зв'язку, що включають передачу фальшивих сигналів на різних частотах. Цей патент став основою для зв'язку з розширеним спектром, що використовується всюди, від мобільних телефонів до Wi-Fi 802.11 і GPS. Без винаходу Ламар не літали б військові супутники та не працювали б стільникові телефони стандарту GSM.

Основний підсумок роботи видатної жінки-інформатика Геді Ламар - розробила принципи шифрування інформації для постійних незакритих каналів зв’язку. День народження акторки 9 листопада - названий Днем винахідника в німецькомовних країнах.