Перший програміст Ада Августа Байрон Лавлейс

Основна частина

Обчислювальна техніка має давню історію. Протягом багатьох років проводилися спеціальні дослідження з історії обчислювальної техніки. Але з початку 60-х років XX століття стався перелом, коли застосування електронів змінило наш світ.

Електронно-обчислювальні машини починають застосовуватися в економіці, науці, управлінні, в сфері охорони здоров'я та навчанні. Поширеними стають професії, пов'язані з електронно-обчислювальними машинами.

Світ побачив багато публікацій з історії обчислювальної техніки та особистостей, що стояли біля витоків найважливіших напрямків розвитку обчислювальної техніки, в першу чергу про Чарльза Беббіджа і Аду Лавлейс. Ці люди ще в 40-ті роки XIX століття мали цілком сучасні погляди на математичні можливості і наукове застосування обчислювальних машин.

Ада Августа Байрон Лавлейс

В історії обчислювальної техніки імена Чарльза Беббіджа і Ади Лавлейс стоять поруч. Автор єдиної наукової роботи про аналітичну машину Беббіджа - перша жінка-програміст Ада Лавлейс назавжди вписала своє ім'я в історію науки.

Складені 28-річної графинею Августою Адою Лавлейс примітки до статті італійського інженера Л.Ф. Менабреа дають підстави вважати її першим програмістом, чиє ім'я назавжди залишиться в історії обчислювальної математики й обчислювальної техніки. По суті, вона заклала наукові основи програмування на обчислювальних машинах за сторіччя до того, як стала розвиватися ця наукова дисципліна.

Августа Ада Лавлейс народилася 10 грудня 1815 року. Вона була єдиною дочкою великого англійського поета Джорджа Гордона Байрона і Аннабелли Байрон. Ада успадкувала у матері любов до математики і багато рис батька, в тому числі близький по емоційному складу характер.

Ада отримала чудове виховання. Важливе місце в ньому посідало вивчення математики - значною мірою під впливом матері. Беббідж, який був знайомий з леді Байрон, підтримував захоплення юної Ади математикою.

У 1835 році Ада Байрон у віці 19 років вийшла заміж за лорда Кінга, який згодом став графом Лавлейс. Заміжжя Ади не віддалило її від Беббіджа, вона підтримувала всі його сміливі починання. Ада була майже ровесницею його рано померлої єдиної доньки. Все це призвело до теплого і щирого відношенню до Ади на довгі роки.

Ада була маленького зросту, і Беббідж, згадуючи про неї, часто називав її феєю. Одного разу редактор журналу "Екземенейтор" описав її наступним чином: «Вона була дивна, і її геній був не поетичний, а метафізичний і математичний, її розум перебував у постійному русі, яке поєднувалося з великою вимогливістю.

Поряд з такими чоловічими якостями, як твердість і рішучість, леді Лавлейс були притаманні делікатність і витонченість найбільш вишуканого жіночого характеру. Її манери, смаки, освіта були жіночими в хорошому сенсі цього слова, і поверхневий спостерігач ніколи не зміг би припустити силу і знання, які лежали прихованими під жіночою привабливістю»
На початку 50-х років з'явилися перші ознаки хвороби, яка забрала життя Ади Лавлейс.

Незважаючи на вжиті заходи, хвороба прогресувала і супроводжувалася важкими муками. 27 листопада 1852 Ада Лавлейс померла, не досягнувши 37 років. Вона була похована поруч з батьком у фамільному склепі Байронів. Вже в даний час в пам'ять про неї названа розроблена в 1980 році мова програмування АДА - одна з найбільш потужних і універсальних алгоритмічних мов.

Уявлення Лавлейс про принципові можливості аналітичної машини були цілком обґрунтовані. Коло питань, розглянутих у її "Примітках", досить широке. Хоча Беббідж написав понад 70 книг і статей з різних питань, а також склав велике число неопублікованих описів обчислювальної машини, повного і доступного опису і, головне, аналізу можливостей машини для вирішення різних завдань він так і не зробив.

Беббідж говорив, що дуже зайнятий розробкою машини, щоб приділяти час її опису. Робота Лавлейс не тільки заповнила цю прогалину, а й містила глибокий аналіз особливостей аналітичної машини.

Прекрасний популяризатор ідей Беббіджа леді Лавлейс настільки добре розуміла його роботу, що описала принципи дії аналітичної машини з чіткістю, якої не очікував сам Беббiдж. Він неодноразово повторював, що уявлення Лавлейс про його роботу були ясніше, ніж його власні.

Засвоївши ідеї Беббіджа і володіючи глибокими знаннями в математиці, Ада Лавлейс з великою енергією проповідує ці ідеї, прагнучи зробити їх широко відомими і зрозумілими, намагаючись зацікавити вчених роботами Беббіджа.

Поряд з цим вона розробляє деякі креслення для машини Беббіджа і досліджує питання, пов'язані із застосуванням в машині двійкової системи числення. Лавлейс висловила низку ідей, що набули широкого застосування тільки в даний час.

Сучасна слава Ади Лавлейс пов'язана з однією роботою, «Опис Аналітичної машини, винайденої Чарльзом Беббіджем [зроблений] Луїджі Ф. Менабреа туринським військовим інженером. З примітками заснованими на спогадах перекладача Ади Августи, графині Лавлейс». У цій роботі вона зробила переклад опису (ще не створеної) аналітичної машини Беббіджа, але крім того додала кілька важливих власних доповнень:

• По-перше, вона написала програму для обрахунку чисел Бернуллі. У роботі Менабреа теж був приклад програми для аналітичної машини, проте значно більш простої. У своєму тексті вона сформулювала ідею циклів — і одразу використала їх у самій програмі. Наявність також передбачала існування умовних переходів, які теж були відсутні у Манабреа. Оскільки, Лавлейс не могла запустити програму, у ній присутня помилка — в 4 рядку замість V4/V5 написано V5/V4. Ймовірно, це перший баг у комп'ютерній програмі.
• По-друге, вона краще ніж Менабреа і, можливо, сам Беббідж усвідомлювала перспективи Аналітичної машини — вона писала, що будь-які концепції, які можна перевести на мову математики, можна буде обраховувати на цій машині. Така далекоглядність була неймовірною для XIX століття, оскільки, сам Беббідж уявляв використання машини лише для спрощення рутинних обчислень. Наприклад, вона припускала можливість написання музики комп'ютером, або ж створення моделей-симуляцій, для розв'язання математичних проблем, що не мають аналітичного рішення, таких як задача трьох тіл.

На жаль, через ранню смерть, внесок Ади Лавлейс у науку лишився невеликим. Беббідж до самої своєї смерті у 1871 році намагався створити аналітичну машину, і завжди надзвичайно високо оцінював роботу Ади, проте так і не зміг довести цю роботу до кінця, тому праця Лавлейс над кодом для неї лишилася суто теоретичною конструкцією, і через деякий час була забута. Піонери обчислювальної техніки ХХ століття практично не знали ні про Беббіджа, ні про Лавлейс. Втім, Алан Тюрінг, вочевидь, був з ними знайомий. У своїй роботі «Обчислювальні машини і розум» він сперечається з тезою, яку він назвав «Заперечення Ади Лавлейс» про те, що машини не можуть створити нічого нового, а лише те, що у них заклала людина.

«Повторне відкриття» Ади Лавлейс відбулося лише у 1980-х роках. У 2009 році було започатковано святкування дня Ади Лавлейс. Він присвячений заслугам жінок у STEM, і святкується у другий вівторок жовтня. Ада Лавлейс стала одним із символів жінок у науці.

Основний підсумок її роботи - створення основ програмування на універсальних цифрових обчислювальних машинах. Склала першу в світі програму, запровадила у вжиток терміни «цикл» і «рабоча комірка», є першим програмістом в історії.