1.2 Чинники ослаблення сосни
Сосну ослаблюють багато чинників. Серед них виділяють абіотичні, біотичні та антропогенні [1, 11, 17].
До абіотичних чинників належать погодні та ґрунтові умови, вплив рельєфу, вітру, приморозків, посух. До біотичних чинників належать шкідливі комахи, хребетні тварини, збудники хвороб.
До антропогенних чинників належать чинники, пов’язані з діяльністю людини, зокрема викиди промислових підприємств, транспортних засобів, електростанцій, будівля споруд, рекреація, вирубання дерев, осушування території, пожежі тощо. Реакція дерев на дію будь-якого чинника залежить від часу та інтенсивності його дії [17, 23].
Так, сосну пошкоджують десятки видів комах, які жвляться на всіх її органах і тканинах. Сосновий шовкопряд (Dendrolimus pini L.), соснова совка (Panolis flammea Schiff.), сосновий п’ядун (Bupalus piniarius L.), звичайний (Diprion pini L.) та рудий (Neodiprion sertifer Geoffr.) соснові пильщики з певною циклічністю утворюють спалахи масового розмноження, під час яких майже суцільно об’їдають хвою сосни та збільшують чисельність у сотні разів.
Багаторазове інтенсивне пошкодження крон дерев личинками цих комах призводить до зменшення приросту та іноді – до всихання дерев і насаджень [1, 2, 20, 22]. Водночас терміни пошкодження крон комахами-хвоєгризами відрізняються. Личинки рудого соснового пильщика живляться хвоєю попереднього року, коли пагони поточного року ще тільки починають розвиватися [11].
Тому навіть за значного пошкодження хвої цими комахами вже наприкінці літа стан крон сосни відновлюється. Звичайний сосновий пильщик може розвиватися у двох поколіннях, причому личинки першого живляться у червні, а другого – у серпні-вересні [1]. Цей пильщик може завдати більшої шкоди сосні, оскільки личинки знищують хвою не тільки попереднього, але й поточного років, і крона не встигає відновитися.
Гусениці соснової совки живляться у травні-червні хвоєю поточного року, яка тільки починає розвиватися. Якщо хвоя почала розвиватися раніше, ніж вилупилися з яєць гусениці соснової совки, живлення таким кормом не є сприятливим для розвитку гусениць. Якщо гусениці вилупилися з яєць раніше, ніж з пагонів зійшли чохлики, вони гинуть від голоду [22].
Збудники хвороб хвої та пагонів також уражують сосну у певні періоди розвитку цих органів. Так, збудник іржастого захворювання сосни (соснового вертуна) – Melampsora pinitorqua Rostr. може уражувати пагони лише у період після сходження чохлика з пагона, що росте, та до розкриття хвоїнок. Відсутність збігу періоду сприйнятливості сосни до інфекції та наявності базидіоспор гриба є важливою умовою запобігання розвитку хвороби [21].
Наслідки дії абіотичних і антропогенних чинників також можуть помітно відрізнятися залежно від періодів року, коли вони діють, причому найбільш важливою є спроможність дерева відновити крону хоча б частково до зими [5, 8].
