Методи вирощування кристалів
3. Методи вирощування кристалів
Існують різні способи вирощування кристалів. Часто цей процес вимагає високих температур і величезного тиску, але деякі кристали можна вирощувати і у шкільній лабораторії. Я розповім вам про те, як це можна робити.
Простіше за все у шкільній лабораторії вирощувати кристали з мідного купоросу. Але перш ніж приступити до роботи, давайте подивимося, що є процесом вирощування кристалів.
Якщо у воді при постійній температурі розчиняти яку–небудь речовину, то через деякий час розчинення припиняється. Такий розчин називається насиченим, а максимальна кількість речовини, яку можна розчинити при даній температурі в 100 грамах води, називається його розчинністю.
Зазвичай з підвищенням температури розчинність збільшується. Тому розчин, насичений при одній температурі, стає недосищенним при вищій температурі. Якщо ж насичений розчин охолодити, надлишок речовини випадає в осад. Отже, один із способів вирощування кристалів полягає в тому, що треба дати насиченому розчину охолонути.
Можна вирощувати кристали і випаровуванням. Адже якщо насичений розчин випаровується, об’єм його зменшується, а кількість розчиненої речовини залишається тією самою. Інакше кажучи, знову створюється надлишок речовини, який випадає в осад.
Розглянемо тепер, як відбувається виділення надлишку речовини.
Візьмемо насичений розчин і нагріватимемо його. Посудину з отриманим недосиченним розчином накриємо склом і дамо розчину спокійно охолодитися до температури нижчої, ніж температура насичення. При цьому осад може і не випасти, і ми отримаємо перенасичений розчин.
Річ у тому, що для утворення кристала необхідна «затравка». Нею може служити маленький кристал тієї ж речовини або порошинка. Іноді досить гойднути посудину з перенасиченим розчином або зняти скло, як починається миттєва кристалізація. При цьому зазвичай утворюється безліч дрібних кристалів.
Для того, щоб виростити крупний кристал, необхідно обмежити число «затравок». Краще всього внести штучну «затравку», роль якої може виконувати один з кристалів, отриманих раніше. Вирощуючи кристал, краще банку не чіпати і не пересувати. Коли кристал буде готовий, дістаньте його з розчину і ретельно витріть паперовою серветкою, інакше він швидко потьмяніє.
Кристали ростуть з різною формою залежно від того, чи кинете ви «затравку» на дно посудини або підвісите її на нитці. У такий спосіб можна, наприклад виростити «намиста». Для цього треба «зацькувати» нитку, тобто провести нею кілька разів по кристалу, а потім опустити нитку в розчин.
Найпростіше вирощувати кристали з водних розчинів, але не всі з них придатні для вирощування. Важко, наприклад, виростити великі кристали кухонної солі, так як її розчинність у воді практично не залежить від температури.
Не менш важко отримати й великі кристали цукру. Тут інша причина: насичений розчин цукру (цукровий сироп) дуже в’язкий, а в’язкі рідини дуже тяжко кристалізуються. Але ж які доступні речовини можна використовувати для вирощування кристалів? В аптеках можна знайти алюмокалієві галуни.
Галунами з давнини називають різноманітні солі сірчаної (сульфатної) кислоти, які мають два метали, один з яких зазвичай алюміній, хром або залізо, а другий калій, натрій та ін. Алюмокалієві галуни застосовують при фарбуванні тканин, при проклеюванні паперу. В медицині галуни застосовують як засіб для зупинки кровотечі та поглинання вологи.
Великі кристали можна отримати й з мідного купоросу – гарного синього порошку. Це речовина добре відома садівникам, як засіб для боротьби зі шкідниками рослин. Розчинні солі міді, до яких відноситься і мідний купорос, отруйні не тільки для шкідників, але й для людини.
Тому при роботі з цією речовиною треба бути охайним, намагатись організувати роботу так, щоб повністю виключити можливість попадання піщинок синього порошку на шкіру та продукти харчування. Мідний купорос можна купити у магазині сільськогосподарських добрив.
Код банера: