Проєкт "Образ козаків в образотворчому мистецтві"

У навчальному дослідницькому проєкті на тему "Образ козаків в образотворчому мистецтві" учень 8 класу визначає особливості зображення козаків у картинах художників різних епох та аналізує символічне навантаження образу. У творчій роботі представлений аналіз зображення образа козака у творах великих митців, наводиться історична довідка про козацтво в образотворчому мистецтві.

Докладніше про роботу:

У дослідницькій роботі з образотворчого мистецтва у 8 класі можна виділити образ козаків у картинах, провести загальний аналіз художніх робіт на тему козацтва українських художників - майстрів. Проєктна робота (реферат) розкриває образ українського козацтва в образотворчому мистецтві з різних сторін, показує його зображення в різні історичні періоди та різне сприйняття цього образу художниками одного і того ж часового відрізку.

Також у творчому проєкті виконується пошук образу козаків в українському образотворчому мистецтві, проводиться опис біографіі Миколи Самокиша, Сергія Васильківського та інших митців, які присвятили свою роботу і частину свого творчого життя вівчанню і зображенню козацтва. Глибоко вивчається воєнна тематика та тема боротьби українського народу у творчісті видадтних художників.

Зміст

1. Історична довідка про козацтво в образотворчому мистецтві.
2. Українськи художники, які зображували козаків.
3. Художник Сергій Васильович Васильківський.
4. Харківський період творчості Васильківського.
5. Художне надбання Миколи Семеновича Самокиша.
6. Воєнна тематика у творчісті Самокиша Миколи Семеновича.
7. Тема боротьби українського народу в образотворчому мистецтві Миколи Самокиша.
Література

Запорозька Січ… Одне з найдивовижніших явищ історії. Багато сторінок вписало запорозьке козацтво в літопис українського народу, залишило глибокий слід у його пам’яті й свідомості, вплинуло на його демократичні ідеали, відбилося у народній поезії та мистецтві.

До нашого часу немає єдиної думки про походження козацтва. Існують різноманітні теорії, але з дореволюційних часів усі вчені відзначають неймовірну вдачу і хоробрість козаків.

"Козацтво" - явище дуже цікаве, але дуже складне. Внаслідок своєї оригінальності, а також завдяки гучній ролі, зіграній в історії Східної Європи, воно звертало на себе увагу здавна, їм займалися немало, але невиясненого все ж в ньому до останнього часу дуже багато.

Перші звістки про козаків, в яких можна підозрювати козаків саме українських, відносяться до 1470 р. Слово "козак" - тюркське, відоме в половецькому словнику з 1303 р. в значенні "Сторож, воїн", століттями пізніше набуло значення офіційного, загальноприйнятого для відомої групи українського населення, відомого стану". (М.С. Грушевський).

Шанувальниками козацтва були видатні люди та митці: Шевченко, Рилєєв, Ревуцький, Лисенко та ін. З гордістю називав себе козаком Володимир Даль. Дружина Олександра Пушкіна – Наталя Гончарова була правнучкою гетьмана Петра Дорошенка. Цікавились козацтвом і західноєвропейські митці – Байрон, Вольтер, Боплан.

Дореволюційні дослідники відзначали неймовірну вдачу та хоробрість козаків. У 1692 р. Андрій Лизов писав: "Мужні дуже і сміливі, один за іншого вмирає, б'ються з ворогом до останньої кончини. Поки його ворог не повалить, украдений не обсіче, і калікою не залишить, і зброя не відніме, але і тоді він руками, і ногами і зубами, і усіма тілесами, які не є до останнього видиху бореться".

Історик і публіцист М.О. Меньшиков зауважував: «Якщо є вчені, які серйозно вважають скіфський нарід найближчим предком слов'ян, то не потрібно забувати, що скіфи були суцільним козацтвом, як це свідчать усі джерела, починаючи з Геродота. Скіф не розлучався з конем, що привело до міфу про Кентавра, боротьба з яким відкриває героїчний період Греції. Кров цих Кентаврів, здається, досі тече в жилах козачих військ - стільки в нім вогню і що не остигає бойового натхнення".

Це підтверджує і народний вислів: «Козак без коня – сирота». І дійсно, на багатьох зображеннях поруч із козаком його вірний бойовий товариш кінь.

Розвиток козацької тематики в образотворчому мистецтві умовно можна поділити на два періоди: період козацької доби, коли митці могли творити художні образи козаків з їхніх живих прототипів, і період посткозацької доби, коли такої можливості вже не було.

Найдавніші зображення козаків знаходимо на печатях, гербах і гравюрах того часу. Одні з перших робіт – гравюри, якими було ілюстровано панегірик ректора Київської братської школи Касіяна, декламований на похороні гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного. Ці гравюри відтворювали похоронну хоругву з кінним портретом і сюжетами – «Здобуття Кафи запорожцями» і Герб Війська запорозького (козак з мушкетом через плече).

Одне з найстаріших зображень узагальненого образу козака – це зображення козака Мамая. Козак Мамай – бродяга-запорожець, воїн і гультяй, жартівник і філософ, бандурист і співак, бабій і одночасно – монах, простакуватий і мудрий чарівник, народний герой, якого знають усі люди на Україні.

Його образ можна було зустріти в багатьох хатах поряд із образами святих. Малювали здебільшого на скринях, кахлях, на хатніх дверях, стінах будинків. На підставі тих малюнків, що збереглися, ”Козака Мамая” слід вважати традиційним і повторювальним майже без змін принаймні 200 – 300 років. Найдавніша зі збережених до нашого часу картин датується 1642 р. А ось мальованого портрета гетьмана Богдана Хмельницького не залишилось. Усі відомі виконано за гравюрою на міді голландця Вільгельма Гондіуса 1651р.

Звертались до уславленого образу козаків і багато професійних художників ХIХ–ХХ ст. – І. Рєпін, С. Васильківський, Д. Бурлюк, Г. Нарбут.