Збереження біорізноманіття та охорона природно-заповідного фонду Північного Причорномор’я
У процесі написання навчального дослідницького проєкта з біології на тему "Збереження біорізноманіття та охорона природно-заповідного фонду Північного Причорномор’я" учениця 9 класа вивчає загрози біологічному різноманіттю та антропогенні фактори, що негативно впливають на рослини і тварин в усіх природних зонах України.
Докладніше про проєкт:
Протягом роботи над дослідницькою роботою з біології на тему "Збереження біорізноманіття та охорона природно-заповідного фонду Північного Причорномор’я" було проведене дослідження в 9 класі, за допомогою якого виявлені не тільки проблеми збереження біорізноманіття природно-заповідного фонду, але й способи їх вирішення.
Дослідницька робота, виконана в рамках проєкту з біології, показує, що екологічною проблемою є саме збереження біорізноманіття Північного Причорномор'я. Автор міні-проєкту пропонує для розв'язання екологічної проблеми виконувати охорону природних комплексів та створювати заповідні куточки.
Зміст
Вступ
1. Опис екологічної проблеми.
2. Опис реалізації ЕКО-ідеї.
Екологічний ефект від реалізації ЕКО-ідеї
Вступ
Мета роботи: вивчення теоретико-практичних засад збереження біорізноманіття та охорони об'єктів природно заповідного фонду Північного Причорномор’я.
Предмет: особливості збереження біорізноманіття, характеристика об'єктів природно заповідного фонду, їх охорона.
Об’єкт: збереження біорізноманіття та охорона об'єктів природно заповідного фонду Північного Причорномор’я.
Методи:
1. порівняльний (наприклад, порівняння стану охорони одного заповідника з іншим);
2. історичний; (н.дослідження заповідника в різні часи)
3. описовий; (опис заповідника)
4. географічного прогнозування; (прогноз на майбутнє,що може відбутися і шляхи розвитку)
5. картографічний (використання карт заповідника, України)
Опис екологічної проблеми
Екологічною проблемою є саме збереження біорізноманіття Північного Причорномор'я, тому для її розв'язання необхідно здійснювати охорону природних комплексів, а саме необхідно створювати заповідні куточки. З огляду на це виключно важливу роль відіграють заповідники як своєрідні еталони цілісної природи, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та інші цінності, перебуваючи під особливою охороною держави.
Проблема збереження біорізноманіття в Україні стала, як ніколи, актуальною і життєво важливою для окремих видів, які перебувають на межі зникнення. Втрата багатьох біологічних видів, існування яких наразі залежить відспотворених людиною залишківприродних територій, є практично неминучою. Серед них чимало так званих ключових мутуалістів, відяких залежить співіснування значного числа екологічно залежних від них організмів.
Саме тому вимирання певних біологічних видів у більшостівипадків “запускає” ланцюжок вимирання інших. За останній період втрачено 150-200 переважно ендемічних (рідкісних) видіврослин та тварин, тобто екосистеми зазнали незрівнянно більшихвтрат, а ніж генофонд.
Загрози стосуються різних компонентів та складових частин біорізноманіття України. З екологічного погляду загрозами біологічному різноманіттю є:
- вимирання ключових біологічних видів;
- знищення певних типів ландшафтів внаслідок людської діяльності;
- зменшення чисельності біологічних видів до критичного рівня;
- вторгненнячужоріднихбіологічнихвидів;
- використання живих зміненихорганізмів.
Основні антропогенні фактори, що негативно впливають на рослини і тварин в усіх природних зонах України є такі:
- відносно малий відсоток (3%) заповідних територій;
- катастрофічний стан малих річок;
- забруднення довкілля хімікатами (більш ніж 70 видів тварин);
- суцільневирубаннялісів (близько 100 видів рослин та майже 60 видів тварин);
- розорювання земель (понад 30 видів тварин);
- зривання рослин та прямі нищення тварин (до 80 видів рослин та 20 видів тварин)
- заготівля лікарської та харчової сировини (до 30 видів рослин);
- викопування рослин (майже 20 видів рослин);
- осушення лісових земель (десь 20 видів тварин);
- перевипасхудобисінокоси (більшніж 40 видів рослин та 20 видів тварин);
- витоптування і випалювання трави (близько 15 видів рослин та 15 видів тварин);
- рекреацій ненавантаження (майже 40 видів рослин та понад 15 видів тварин).
Серед інших антропогенних факторів, що заслуговують на увагу, слід відмітити такі: порушення природної структури лісу та густоти покриву, санітарні рубки лісу, викорчовування рідколісся, будівництво ГЕС, АЕС та затоплюванн язаплав. Катастрофічних масштабів набуває загроза екосистемам відвселення чужорідних видів рослин та тварин, а також використання живих змінених організмів.
Ґрунтозахисна система землеробства не проводиться, за винятком окремих випадків, проекти контурно – меліоративної організації території не розробляються, а ті проекти, що були розроблені у 80- х роках минулого століття, у зв'язку з проведенням земельної реформи втратили своє призначення. Головною причиною гальмування процессу розвитку екологічної мережі є відсутність регіональних программ їх формування. Жодна з досліджуваних областей таких Программ поки що не розробила.
В Україні є вже Чорноморський біосферний заповідник, який займається даним питанням, але ця проблема стоїть гостро, і необхідно здійснити суворий контроль за збереженням біорізноманіття даного регіону.
Код банера: