Лелека у символіці і Червоній книзі України

1.11. Лелека у символіці

Давній зв'язок лелеки з людиною показаний у народній творчості, у численних географічних топонімах, прізвищах, на гербах і емблемах багатьох країн світу.

Так, в Україні є прізвища Чорногуз і Лелеченко; річки та струмки Бузьків Яр, Гайстрова Струга, Лелечий потік, Лелечиха, Чорногузка; села Боцянівка, Лелеківка, Чорногузи.

У Німеччині, Австрії, Італії, на заході Франції є чимало поселень та вулиць у містах, які мають «лелечі» назви.

Зображення лелеки прикрашало герби багатьох українських міст, зображували його і на античних витворах, а в Македонії — чеканили на монетах.

У геральдиці (на гербах міст) лелека символізує пильність у боротьбі з ворогами. На гербах лелеку часто зображують із каменем у лапі.

Походить цей образ від відомої ще з античних часів легенди, що у зграї, яка відпочиває під час перельоту один із птахів вартує спокій інших, тримаючи у піднятій лапі камінь. Коли стомлений сторож починає куняти, камінь випадає й будить його.

Деякі орнітологічні організації взяли його собі за емблему. Лелека в польоті зображений на емблемі Німецького природоохоронного союзу NABU (раніше — Німецький союз з охорони птахів, DBV).

1.12. Чорний лелека у Червоній книзі України

До Червоної книги занесено лелеку чорного. По Україні чисельність досягає 400–450 пар.

У Волинській обл. 50–60 пар, Рівненській — 60–70, Львівській — 30–40, Закарпатській — 30–40, Івано-Франківській — 30–40, Чернівецькій — 8–10, Київській — 25–30, Чернігівській — 40–50, Сумській — 10–12. Чисельність у Європі сягає 7,8–12 тис. пар з тенденцію до зростання.

Причини зміни чисельності: деградація місць гніздування через вирубування лісів, меліорація лісових угідь у смузі Лісостепу, фактор непокою.

Охороняється на заповідних територіях Полісся та Карпатського р-ну. У місцях гніздування виду та регулярного перебування під час міграцій необхідно створити природоохоронні об'єкти.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: розмножується у зоопарках.