1.9. Цікаві факти про лелек
• Не всі лелеки нешкідливі. Приміром, лелеки марабу, що живуть в Африці — падальщики і хижаки. Втім, люди там звикли до них і звертають на марабу не більше уваги, ніж ми звертаємо на горобців та голубів.
• Білі лелеки, що мешкають на території України, на зиму відлітають в Африку та Індію.
• Лелеки живляться не тільки комахами і жабами — вони ефективно борються з отруйними зміями, наприклад, з гадюками, які лелекам дуже навіть до смаку.
• Після зимівлі на краю світу білі лелеки повертаються до своїх гнізд і приводять їх у порядок. Ці птахи надзвичайно прив’язані до своїх осель.
• Найстаріше з відомих гнізд лелек, в якому жило багато поколінь цих птахів, було заселене ними протягом 381 року.
• Діаметр гнізда білого лелеки може становити до півтора метрів, а вага до 200-250 кг.
• Вільний самець лелеки «бере в дружини» першу ж самку, яка прилітає до нього в гніздо.
• Лелеки висиджують яйця по черзі — самка займається цим вночі, а самець — вдень.
• Були зафіксовані випадки загоряння гнізд лелек, а заодно і будівель, на яких вони були розташовані. Відбувалося це через те, що лелеки в якості будматеріалу прихоплювали ще тліючі гілки з вогнищ і відносили їх у гніздо.
• Слабких і хворих пташенят лелеки безжально викидають з гнізда.
• Вчитися польоту пташенята лелеки починають у двомісячному віці.
• Єдина країна, в якій завжди було заборонене полювання на лелек — Японія.
• Розмах крил білого лелеки може досягати двох метрів.
• Популяція лелек в Італії була повністю винищена в 17-му столітті.
• Вирушаючи на зимівлю в теплі краї, лелеки долають відстань до десяти тисяч кілометрів.
• Лелеки сплять, стоячи на одній нозі, причому ноги вони змінюють, не прокидаючись.
• На лелек іноді нападають орли.
• Цікавий факт — чорні лелеки селяться подалі від людей, а білі, навпаки, як найближче.
• Лелеки спілкуються між собою, сичачи і клацаючи дзьобом, так як вони не можуть «вимовляти» ніяких звуків, крім тихого писку, через особливості своєї будови.
Бусол, жабоїд, веселик, боцюн, гайстер — як тільки не називають лелеку в різних регіонах України. А на Житомирщині навіть існує повір’я, що лелеки мають людські імена. Тож якщо покликати птаха його іменем, він неодмінно поверне голову.
1.10. Вшанування лелеки у різних країнах
Цікаво зустрічали приліт лелек у Німеччині: влаштовували гуляння, святкові походи, дзвонили у дзвони. Учням замість уроків читали казки. Вулицями крокували юрми дітей, всі веселилися та розважались.
Німці свято вірили, якщо дівчина навесні вперше зустріне пару чорногузів, неодмінно цього року стане заміжньою, якщо ж одного — ще дівуватиме. У Стародавній Греції, пише Філострат, побачивши першого лелеку, опускалися на коліна.
Жителі Марокко вважали, що лелеки — це люди, що прилітають з далекого острова у вигляді птахів, а повертаючись, знову набувають людської подоби.
У Молдові лелека — символ виноградарства. За одною з легенд, коли яничари охопили фортецю Городешти, і в захисників не залишилось ані їжі, ані води, раптом здійнявся сильний вітер. То лелеки своїми крильми здійняли над головами ворогів бурю. В дзьобах вони принесли воїнам виноград з полів рідної країни. Захисники фортеці були врятовані і вщент розбили військо яничар.
Турки вірили, що лелече гніздо — оберіг від блискавок і пожеж.
Поляки переконані, що ці птахи, кружляючи в небі, розганяють дощові хмари.
Вірмени вважали лелеку священним птахом, що захищає поля і приносить тепло.
Перейти до розділу: 1.11
Лелека у символіці
