Подорожник та Коров’як скіпетровидний

2.2. Подорожник великий та ланцетолистий

Із розмаїття рослин природної флори України всім достеменно відомі подорожники. В Україні їх нараховується 18 видів, а найпоширеніші — подорожник великий і подорожник ланцетолистий. Про останнього варто сказати особливо.

Подорожники ростуть в помірних і субтропічних поясах Європи, Азії, Африки і Америки. Найбільш відомі: Подорожник середній (Plantago media), Подорожник великий (Plantago major) і Подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata) - багаторічні трави. У Закавказзі і Середній Азії зустрічається Подорожник піщаний (Plantago arenaria) - трав'яниста рослина, що галузиться, до 40 см заввишки.

Подорожники зустрічаються уздовж доріг (звідси і назва), на смітних місцях, пустирях, в степах, на лугах, пісках. Уздовж доріг рослина зустрічається завдяки тому, що ті, що проходять розносять його насіння на речах і підошвах взуття.

Будучи занесений так само в Америку, він отримав у індійців прізвисько "слід білої людини". Подорожник полюбляє зростати на пустищах, обабіч доріг, на луках, полях. Одне слово — всюдисущий бур'ян. Він доступний всякому бажаючому з весни до пізньої осені.

Не кожен згодиться з тим твердженням, що подорожник ланцетолистий — їстівна і навіть смачна рослина. Але ж не зайвий він у салатах із зеленою цибулею, картоплею, кропивою і тертим хроном.

Його можна додавати в омлети і запіканки (пропустивши через м'ясорубку чи дрібно посічений), у каші й напої, пюре і котлети. Не завадить додавати його і в борщі та супи, навіть рибальську юшку.

Подорожник ланцетолистий — дієтична і цілюща рослина, визнана багатьма поколіннями лікарів. У його листі містяться каротин, вітаміни С і К, лимонна кислота, ферменти, фітонциди, дубильні речовини і трішечки гіркоти.

Особливої слави зажив при лікуванні ран, глибоких порізів. Запаси рослини практично не вичерпні, і легко піддається розмноженню насінням.

2.3. Коров’як скіпетровидний

В народі Коров’як скіпетровидний називають ведмеже вушко. Це дворічна рослина в перший рік утворює лише розетку густо опушених твердих листків. Яскраві жовті квітки сидять на квітконосі пучками (по 2-5) і утворюють щільне колосовидне суцвіття; розпускаються вони не одночасно, а поступово, по кілька квіток у день, і дуже швидко обпадають.

Росте переважно на сонячних місцях: у балці, на сінокосах, у заростях чагарників, на пустирях. При зборі, сушінні й зберіганні квіток потрібно бути гранично акуратними, тому що вони легко гублять золотаве забарвлення (стаючи грязно-коричневими), а разом з ним й більшу частину своїх цілющих якостей.

Коров’як - популярний народний засіб при катарах верхніх дихальних шляхів. Слиз, що входить у його склад, пом'якшує подразнення, а сапоніни розчиняють густе мокротиння в бронхах і полегшують відхаркування.

Але коров’як майже ніколи не застосовують окремо. Він завжди - тільки одна зі складових частин різних лікувальних чаїв від кашлю, причому крім безпосередньої дії за ним треба визнати й ефект поліпшення смаку.

Входять квітки коров’яку й у кровоочисні збори, застосовується при захворюваннях нирок і сечового міхура. Запаси сировини щорічно достатньо великі, хоча після посушливих років чи­сельність рослин знижується через погане проростання насіння.