Оголошення
Дослідницькі роботи і проєкти

Історія монастирю Скиту Манявського

1. Історія Скиту Манявського

Скит Манявськийправославний чоловічий монастир знаходиться у мальовничій гірській місцевості села Маняви на Прикарпатті. За суворість уставу та аскетизм Манявський Скит був названий "другим” Афоном.

Засновником та першим ігуменом (настоятелем) Манявського монастиря був Йов (Іван) Княгиницький родом з м. Тисмениці. Разом з Іваном Вишенським та Захарією Копистенським у 1606 році створено чернечу общину.

У 1618 році у Скиті проживало 40 монахів, а з 13 квітня 1619 року на цій території почали споруджувати церкву Воздвиження Чесного Хреста, фундаторкою будівництва якої була Марія Могилянка, дочка колишнього воєводи і господаря Молдавського Єремії Могили.

У 1620 р., пізніше в 1748 році Скит отримав ставропігію від Константинопольського патріарха. З 1621 р. монастир був обнесений кам'яним муром з трьома оборонними вежами, за якими ховалися жителі навколишніх сіл під час нападів турків і татар.

Протягом XVII ст. сформувався ансамбль мурованих споруд Манявського монастиря, з яких збереглися:
- фрагменти оборонних мурів; в’їзна башта (1681-1684 рр.), яка одночасно виконувала функції оборонної башти та дзвіниці;
- оборонна башта майже в центрі муру, зверненого в бік гори Вознесінки;
- висока башта (“Скарбниця”);
- руїни трапезної, монастирських келій та другої в’їзної башти (дорога пронизувала монастирське подвір’я наскрізь).

Відомо, що Воздвиженська церква збудована на зразок Спаської церкви Межигірського монас-тиря поблизу Києва.

План Скиту Манявського

План Скиту Манявського

У 1628 році Скитові підпорядковувалося 556 православних монастирів. Про цей факт засвідчує підпис ігумена Скиту – Феодосія: "Многогрішний Феодосій ігумен Скитський і Угорник, Прот монаcтирей воєводства Руського, Белзького і Подольського...”. Манявський монастир мав значний вплив на галицькі монастирі в Уневі, Улючі, Лаврові, Підгірцях, Погоні, Крехові.

Скит був духовним трибуналом при виборі митрополитів на Львівську кафедру і на видання богослужбових книг. Відомий істориик М. Грушевський у праці «Історія України-Руси», т.V писав: «Роки 1632-1647 можемо вважати періодом найбільшого піднесення Манявського Скиту». Скит підтримував зв’язки з Польщею, Молдавією, Кримом, Німеччиною, Литвою, Румунією, Грецією, Росією.

Напад кримських татар на скит у 1676 р.
Хужожник І. Деркач

Напад кримських татар на скит у 1676 р. Хужожник І. Деркач.

20 квітня 1656 року у Києві Богдан Хмельницький надав двом ченцям Скиту листи до московського царя Олексія Михайловича, своєрідну охоронну грамоту. Під час польсько-турецької війни у 1676 році Ібрагім-паша зруйнував монастир. Понад півтора століття Манявський Скит ревно охороняв православну віру і залишився єдиним її оплотом в Західній Україні.

Водночас, незважаючи на всі старання російських духовних і світських зверхників, він не належав до складу російської церкви, ніколи не проклинав Мазепу та інших національних героїв України. Дуже багато видатних осіб нашої української історії пов’язані з Скитом Манявським.

Окрім православних молдавських покровителів, благодійниками і причетниками, а то й ченцями Скиту були Касіян Сакович, Кирило Ставровецький, Йов Залізо (Почаївський). Відомі краєзнавці В. Грабовецький та І. Скрипник вважали, що у Скиті похований гетьман України І. Виговський з дружиною, молдавський господар Василь Туркул з дружиною та донькою.

У 1744 році Скит Манявський відвідав ватажок опришків Олекса Довбуш. В. Грабовецький у монографії «Карпатське опришківство» писав, що «6 липня 1759 року… загін опришків на чолі з Іваном Бойчуком вступили до Скиту Манявського, де ченці зустріли їх як переможців…».

Протягом століть Скит Манявський був центром духовності, мав велику бібліотеку, книги якої після закриття були передані Львівському університетові, духовній семінарії, монастирям.

В’їзна вежа Скиту Манявського, 1936 рік

В’їзна вежа Скиту Манявського, 1936 рік.

Український живописець Йов Кондзелевич створив для Скиту іконостас. Пізніше після закриття монастиря іконостас знаходився у церкві с. Богородчани. З 1924 р. іконостас перебуває у Національному музеї у Львові ім. Андрія Шептицького.

У 1785 році Манявський Скит був закритий австрійським імператором Францом-Йосифом, на численні звернення уніатського єпископа Петра Белянського, який доносив до цісарського двору про підтримку монахами обителі Коліївщини.

Монастир користувався великою популярністю серед населення, будучи єдиним осередком православ’я на Галичині. В неділю і свята всі люди йшли в монастир, сільські греко-католицькі храми залишалися пустими, а духовенство збіднілим.

Скит Манявський після реставрації, 1982 рік

Скит Манявський після реставрації, 1982 рік.

Закриття монастиря викликало великий жаль у галицького народу. Монахи часто поверталися, відвідували руїни своєї обителі. Селяни нерідко бачили старця в чорній рясі. Протягом XVIII- I половини ХХ століть карпатський Афон стояв пусткою. Впродовж 1970-1980 років львівські реставратори під керівництвом І.Р. Могитича відновлювали руїни Скиту.

У 1980 році було відкрито історико-архітектуриний музей Скит Манявський. 28 травня 1998 року на місці музею було відкрито Манявський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир. 30 листопада 1999 року повністю, був переданий Івано-Франківській єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, що дало поштовх другому відродженню святині.

Манявський Скит, 2016 рік

Манявський Скит, 2016 рік

На Різдво Христове 2002 року і 12 січня 2003 року Президент України Леонід Кучма відвідав Манявський монастир та взяв відбудову під свій патронат. 30 червня 2003 року в Манявський монастир була передана велика святиня - чудотворна ікона Пресвятої Богородиці Манявської – Ізбавительниці від злих (ХVІІІ ст.).

Пам'ятник гетьману Івану Виговському

9 листопада 2013 року митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф освятив новозбудований Спасо-Преображенський храм скиту та відправив першу Божественну літургію. Завдяки сприянню співголів Всеукраїнського благодійного фонду Володимира Грабовецького та Юрія Дерев'янка 12 жовтня 2012 року відкрито та урочисто освячено монумент гетьману України Іванові Виговському.

На сьогоднішній день монастир відвідують паломники та туристи не тільки з нашої країни, а й з усього світу. Отож, ми радо запрошуємо всіх відвідати цей український Афон – Скит Манявський за адресою:

Івано-Франківська область,
Богородчанський район, с. Манява,
вул. Скитова, 16;
Україна, 77772
Телефон: 0342 71 68 037. Мобільний: +38(097) 71 80 799.

Нові проєкти і роботи
Навчальні програми
Банер сайту
Сайт Дослідники містить дослідницькі роботи і творчі проєкти дітей України, теми міні-проєктів з предметів, правила і вимоги оформлення для учнів і вихованців.
Будемо дуже вдячні, якщо встановите наш банер!

Дослідники - дослідницькі роботи і проєкти дітей України
Код банера:

<a href="https://doslidnyky.com" target="_blank" title="Дослідники"> <img src="https://doslidnyky.com/banners/baner-b200x67a.png" width="200" height="67" border="0" alt="Дослідники"></a>

Інші наші банери ...