Проєкт "Екологічний стан річки Кутянка"

Дослідницький проєкт з географії на тему «Екологічний стан річки Кутянка» учениці 6 класу присвячений вивченню, оцінці та аналізу екологічного стану місцевої річки, та має за мету визначити рівень її забруднення. В роботі також досліджується вплив людської діяльності на водну екосистему та пошуку шляхів покращення її стану.

Докладніше про роботу:

У межах представленої дослідницької роботи з географії про річку Кутянка авторкою розглядаються якість води (прозорість, запах, хімічний склад), наявність забруднюючих речовин, стан рослинного і тваринного світу річки, а також вплив річки на довкілля та здоров’я людей. Таким чином учениця хоче привернути увагу до екологічних проблем річки.

Учнівський проєкт з дослідження екологічного стану річки Кутянка буде корисним для учнів - як навчальний матеріал для вивчення екології та проведення досліджень, вчителів - для організації практичних занять і екологічного виховання, місцевих жителів - для підвищення обізнаності про стан річки та її вплив на здоров’я. Дослідницький проєкт сприяє формуванню екологічної свідомості та відповідального ставлення до природних ресурсів.

Зміст

Вступ
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА РІЧКИ КУТЯНКА
1.1. Загальні відомості про річку
1.2. Рослинний та тваринний світ річки
РОЗДІЛ 2. ВИЗНАЧЕННЯ ОЦІНОЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РІЧКИ КУТЯНКА.
2.1. Визначення якості води
2.2. Характеристика вищої водної та прибережно-водної рослинності.
2.3. Визначення макрофітного індексу річки Кутянка.
2.4. Характеристика лучного травостою річки
2.5. Візуальна оцінка стану річки Кутянка за тестом Р. В. Хімка.
2.6. Господарське використання річки.
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

Наша річечка Кутянка
Вся у вербному вінку
Бачила вона чимало
На предовгому віку.

Ми проживаємо в чарівному куточку Шумщини. Ліси, які нас оточують, є нашою гордістю! А ще милує око річка.

Учні нашого навчального закладу вирішили дослідити екологічний стан річки Кутянка і представити вашій увазі свою роботу.
Річка Кутянка належить до басейну р. Горинь. Басейн річки характеризується активним господарським освоєнням території (додатки №1-2). Тут розташовані села: Кути, Кутянка, Андрушівка, Теремне, Новородчиці. Тому дослідження екологічного стану малої річки, з’ясування її сучасного стану, причин і джерел негативного впливу є актуальним завданням, воно допоможе у пошуку шляхів збереження та відновлення річки.

Мета дослідження полягала у з’ясуванні екологічного стану річки Кутянка та прилеглих територій, розробки заходів її відновлення.

Основними завданнями дослідження були:

• Провести візуальну оцінку якості води основного водотоку річки Кутянка;
• Описати видовий склад водної рослинності та тваринного світу річки й методом фітоіндикації оцінити якість води;
• Дати характеристику рослинного покриву заплавної частини річки;
• Визначити види антропогенного впливу на річку;
• Провести узагальнену оцінку екологічного стану річки за тестом Р. В. Хімка.

Об'єкт дослідження: річки Кутянка.
Предмет дослідження: екологічний стан річки Кутянка.
 

За характером течії, річка типово-рівнинна. Долина переважно широка (особливо в пониззі), місцями заболочена (особливо між ставами Кутянським і Андрушівським. Річище слабозвивисте, на значній протяжності каналізоване, до неї несуть свої води штучні річки, які проклали під час осушення. Природнє русло залишилося між ставами с. Кутянка та с. Андрушівка. Це територія місцевого заказника Кутянський луг, де охороняються типова лучно-болотна рослинність.

На річці споруджено три ставки, на її приток 9 (Переморівка – 3, Руська Гута – 3, Кутянка – 3). Кутянка бере початок на захід від села Кути, при північно-східній частині Кременецьких гір. Тече переважно на схід (місцями на північний схід). Впадає до Вілії на схід від села Кутянка. Тип живлення – змішаний. Тільки на ділянці нашого дослідження виявлено 5 потужних джерел. Глибина різна: де намиви піску – мілка, місцями – до 1,5 м.).

Різноманітність рослинного світу представляємо у вигляді схеми (додаток №3), з якої бачимо, що річка має типових представників лучної, болотної та водної рослинності. У Кутянському ставу відразу за очеретяно-рогізною смугою, а часто і при березі, зустрічаються зарості глечиків жовтих. Це рідкісне водне угрупування, яке включено до Зеленої книги України. До Червоної книги України занесений пальчатокорінник травневий, окраса Кутянського лугу.

Не менш багатий та різноманітний тваринний світ нашої місцевості (додаток №4). У річці водяться: плітка, карась, окунь, щука, знову появились раки, зустрічається видра, ондатра, бобри постійно запиняють русло.
 

Оскільки річка має свої особливості, визначення оціночних показників проводились на трьох ділянках досліджень: вулиця Березина, Кутянський луг (між Кутянським і Андрушівським ставами), вулиця Загребля (до кордону Рівненської області).

Для проведення досліджень були використані наступні методи: візуальний, флористичний, геоботанічний та біоіндикація стану водойм за вищою водною рослинністю. Візуальне визначення показників якості води, проводили згідно рекомендацій програми GLOBE та Методичного посібника з визначення якості води.

Результати досліджень отримали такі (додаток №5): прозорість води є досить високою, по всій течії річки добре проглядається дно. Показники температури води близькі до температури повітря й свідчать про відсутність теплового забруднення річки. Відсутність запаху річкової води свідчить про відсутність застійних явищ. Показники швидкості течії свідчать про нерівномірність швидкості водотоку.

Вища водна та прибережно-водна рослинність охоплює різноманітні рослини, що пристосовані до життя у водному середовищі або на межі води й суходолу. До неї належать як повністю занурені у воду види, так і ті, що мають надводні частини або ростуть у прибережній зоні.

Ці рослини відіграють важливу роль в екосистемах водойм: вони збагачують воду киснем, слугують середовищем існування для багатьох організмів, зміцнюють береги та беруть участь у процесах самоочищення води. Вони мають спеціальні пристосування, такі як гнучкі стебла, розвинену повітряну тканину та здатність витримувати змінний рівень води, що забезпечує їх успішне існування у водному середовищі.

В рамках нашого дослідницького проєкту дослідили вищу водну та прибережно-водну рослинність (додаток №6).

За методикою «Оцінка екологічного стану водойми методами біоіндикації» було визначено макрофітний індекс річки Кутянка (додаток №7). Відповідно до макрофітного індексу, було визначено клас води річки на кожній з ділянок досліджень.

Ближче до витоків (на Березині) та на ділянці «Кутянський луг» вода відноситься до ІІ класу якості (вода чиста, це, ймовірно, пов’язане із відсутністю джерел забруднення). На Загреблі (с. Андрушівка) – вода відноситься до ІІІ класу якості, вода забруднена (забруднення, ймовірно, зумовлене впливом господарської діяльності).

Лучний травостій річки (або заплавний лучний травостій) — це природне угруповання багаторічних трав’янистих рослин, яке формується на заплавах річок та у заплавних долинах. Це "зелений килим", який живе в умовах періодичного затоплення під час повені чи паводків.

Під час досліджень була проведена оцінка якості стану рослинного покриву в заплавній частині річки Кутянка, з’ясування видів господарської діяльності, що можуть негативно впливати на рослинність (дод. № 8).

Узагальнена оцінка екологічного стану р. Кутянка була проведена з використанням тесту Р. В. Хімка «Визначення стану річки за візуальною оцінкою системи характерних параметрів річки та її заплави», що передбачає бальне оцінювання різних параметрів: стан русла, зарегульованість річки ставками, засміченість річища, видову структуру водної рослинності, рибне населення, стан берегів і ПЗС, співвідношення елементів заплави, ступінь деградації біоценозів заплави, рівень рекреаційного навантаження.

Дані бального тестування заносили в таблицю, підраховували загальну кількість балів та оцінювали стан річки на кожній окремій ділянці. Екологічний стан р. Кутянка на ділянці досліджень вулиця Березина має наступні показники: 175 балів, Кутянський луг – 167 балів, вулиця Загребля – 202 бали. Результати тесту Р. В. Хімка свідчать про те, що стан р. Кутянка в районі вулиці Березина – «ще добрий»; між ставами – «задовільний», на Загреблі – «ще добрий».

На ділянках виявлено наступні види господарського використання річки:

• Регулярне або періодичне сінокосіння на заплавних луках;
• Наявність ґрунтової дороги вздовж притерасного пониження заплави та проїзд транспорту;
• Випасання та напування великої рогатої худоби, коней та птиці;
• Розорювання заплави та схилів річкової тераси під городи;
• Наявність у долині житлових будівель, прямі стоки від житлових будівель та вулиць у населених пунктах;
• Утворення штучних ставків на руслі та біля нього;
• Заростання меліоративних каналів;
• Рекреація.

На основі проведених досліджень в рамках проєкту з географії на тему «Екологічний стан річки Кутянка» було встановлено:

1. Якість води малої річки Кутянка відноситься до ІІ та ІІІ класів на різних відрізках течії.
2. Річка Кутянка на ділянках досліджень знаходиться у різних екологічних станах – від «ще доброго» до «задовільного».
3. Існують незначні загрози для замулення водотоку внаслідок розмивання берегів та поверхневого змиву ґрунту з оголених ділянок заплави.
4. Теплове забруднення річки відсутнє.
5. Самоочисна здатність річки на окремих ділянках знижена внаслідок деградації рослинних угрупувань заплави та відсутність суцільної прибережної захисної смуги.
6. Найбільш збереженою та багатою є рослинність заплавних лук на території місцевого ботанічного заказника «Кутянський луг».
7. Річка перебуває під значним впливом факторів, пов’язаних із господарською діяльністю (випас худоби, раннє сіножаття, скидання побутових вод).

Для збереження та відновлення річки Кутянка рекомендуємо наступні заходи:

• Узгодити строки сіножатей на заплаві з термінами дозрівання лучних рослин;
• Зменшити та регламентувати випасання худоби на заплаві;
• Припинити надходження прямих стоків від будівель і вулиць;
• Не допускати створення стихійних сміттєзвалищ;
• Створити насадження дерев і чагарників на ділянках, де відсутня прибережно-захисна смуга;
• Провести розчищення меліоративних каналів;
• Постійно проводити просвітницьку роботу з місцевим населенням.

Таким чином, поставлена мета дослідження в рамках учнівського екологічного проєкту була досягнута, а отримані результати можуть бути використані для покращення стану річки.

1. Малі річки України: характеристика, сучасний стан, шляхи збереження. – Зуб Л. М., Карпова Г. О.
2. Методичний посібник з визначення якості води. – Київ, 2002. – 52 с.
3. Програма GLOBE. Руководство для учителей. – 1997 р.
4. Хімко Р. В. Досліджуємо малі річки. – Київ: Інститут екології Національного екологічного центру України, 1997. – 66 с.
5. Хімко Р. В. Малі річки – дослідження, охорона, відновлення/ Р. В. Хімко, О. І. Мережко, Р. В. Бабко. – Київ: Інститут екології, 2003. – 380 с.

У результаті проведеного дослідження було з’ясовано, що екологічний стан річки Кутянка та прилеглих територій потребує покращення через вплив антропогенних факторів, зокрема забруднення та порушення природного балансу екосистеми. Аналіз дозволив визначити основні проблеми водойми та окреслити можливі шляхи їх вирішення. Запропоновані в проєкті заходи з відновлення спрямовані на зменшення рівня забруднення, відновлення природної рослинності та підвищення екологічної свідомості населення.