Проєкт "Власні назви (ергоніми) в найменуванні закладів торгівлі та харчування Черняхова"

Під час роботи над дослідницьким проєктом з української мови учень 6 класу дізнається, як ергоніми використовуються в найменуванні закладів Черняхова, їх функції, типи та вплив на сприйняття споживачів. Також автор роботи виявляє взаємозв'язок між вибором найменування і соціально-культурним контекстом міста.

Докладніше про проєкт:

Індивідуальна дослідницька робота про власні назви (ергоніми) в найменуванні закладів торгівлі та харчування Черняхова сприяє глибокому розумінню значення власних назв як елементів брендингу в контексті міста Черняхова. Вона дозволить не лише описати поточні тенденції в найменуванні закладів, але й виявити культурні та мовні вподобання мешканців, що можуть бути корисними для подальшого розвитку місцевого бізнесу та культурного середовища міста.

Дослідження власних назв (ергонімів) в найменуванні закладів торгівлі може стати основою для подальших проєктів і наукових робіт, пов'язаних з мовними аспектами комерційної діяльності та брендингу в українських містах. Також може бути цікавим для дослідників у сфері лінгвістики та культурології, які вивчають вплив мови на бізнес-середовище.

Зміст

Вступ
Власні назви (ергоніми) в найменуванні закладів торгівлі та харчування Черняхова.
Висновки
Джерела

У вітчизняному й зарубіжному мовознавстві стрімко розвивається ергоніміка – наука про назви різноманітних об’єднань людей у політичній, науковій, культурній, виробничій, торговельній, банківсько-фінансовій та інших сферах, зокрема й найменування установ, організацій, закладів, підприємств тощо; тривалий час цей клас власних назв не був у полі уваги лінгвістів.

Дослідження ергонімного простору на сьогодні становить неабиякий науковий інтерес, і це підтверджують наукові праці сучасних лінгвістів. Дослідженням ергонімії займалися зокрема такі дослідники, як О. Белей, Н. Кутуза, Н. Лєсовець, С. Шестакова, С. Вербич, Ю. Горожанов, О. Гурко та ін. Ергоніми різних регіонів України описано в працях Н. Кутузи (ергонімікон м. Одеси), Н. Лєсовець (ергонімія м. Луганська), М. Цілини (ергонімія м. Києва,), С. Шестакової (ергонімія Харківської та Сумської областей, частково м. Києва, Полтави, Львова).

Мета роботи – проаналізувати особливості функціонування ергонімів в комунікативному просторі нашого міста із застосуванням актуальних понять і методів сучасної лінгвістики.

Досягнення зазначеної мети передбачало розв’язання низки конкретних завдань:

• обґрунтувати теоретичні засади дослідження;
• виокремити як певний різновид ергонімів назви закладів торгівлі та харчування;
• проаналізувати написання місцевих ергонімів.

Ергонімна лексика становить значний інтерес для сучасних лінгвістів.
Вивчення зазначеного типу власних назв є актуальним і через їхню швидку оновлюваність, і завдяки їхній мотиваційній та функціональній специфіці. Ця група онімів репрезентує важливу національно-культурну інформацію про мовну картину в досліджуваному регіоні.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблено спробу системно дослідити, витлумачити й описати ергоніми Черняхова.До цього часу названі види ергонімів не поставали об’єктами системного дослідження.

Об’єктом дослідження є ергонімічний простір міста Черняхова Житомирської області.

Предмет дослідження — власні назви закладів торгівлі та харчування.
Особистий внесок автора полягає у спробі дослідити ергонімічний простір міста Черняхова Житомирської області.

Аналізуючи сучасний онімний простір, можна виокремити з-поміж всього масиву онімної лексики три групи власних назв, які є найчастотнішими в українськомовному вжитку, а саме – антропоніми, топоніми та ергоніми.

В ономастиці закріпився спеціальний термін – ергонім (з грец. «діяльність, праця»), а також термін ергонімія для позначення сукупності назв ділових об‘єктів (за аналогією з давно існуючими термінами антропонімія, топонімія та ін.).

Основною функцією ергонімів є номінативна – тобто виділення того або іншого підприємства із ряду інших. Загалом для виконання цієї функції цілком достатньо було б цифрових ідентифікаторів, як наприклад підприємство № 1, 2 тощо. Використання натомість інших мотиваторів ергонімів зумовлене тим, що, крім власне найменування суб’єкта виробництва, завданням ергонімів є здійснювати функції повідомлення (інформування) про характер виробництва та переконання, які спрямовані на адресата, тобто клієнта або партнера з бізнесу.

Протягом дослідження нами було проаналізовано семантику 69 ергооб’єктів. Це дало змогу виокремити основні мотиваційні ознаки, що стали базою їхнього утворення.

Ергоніми іншомовного походження – 14 (20%)
Оскільки, на думку номінаторів, іншомовним словам властива новизна, неординарність і загадковість, навіть лише те, що ергонім містить чужомовне слово, у багатьох випадках уже саме по собі означає, що такий ергонім буде привабливий для клієнта:

Лексеми іншомовного походження в таких моделях вказують на високу якість і престижність, відображають інформацію про діяльність установи, про послуги, які надаються: “KRONA”, “eva”, “ANDI”, “BLEK KOFFEE”, “Roud Rest”, “KOFFEE MASTER”, “Tandem”, “BEERlin”, “MAХI”, “SAKEN”,”BEBI tois” “ХOLODOK”, ”VODAFON”, “TRECH”.

Мовний ергономічний простір насичений чужомовною лексикою. Проте, на нашу думку, немає потреби впроваджувати певних обмежень на вживання іншомовних назв, оскільки зі зростанням кількості таких найменувань вони втрачають свою оригінальність та неординарність, тому підприємці починають використовувати власне українські, самобутні лексеми і розуміють, що досягають ними більшого рекламного ефекту, ніж чужомовними словами.

Абревіатури та цифри або комбінований тип – 13 (19%)
Продуктивним способом утворення ергонімів є складні та складноскорочені слова. У структурному аспекті утворені таким чином ергоніми слід поділяти на складноскорочені («Епіцентр», «ХолодОК», “Автотовари”, “Будматеріали”, “Універмаг”), назви утворені за допомогою основоскладання («Секонд-хенд», “Технолюкс”, “Мінімаркет”, “Техномаркет”, “Зоотовари” “М”ясо МАРКЕТ” Фермер); цифрові, або індексні ергоніми комбінованого типу (“Все по 35”, “Овочева лавка №5”).

Мотивація складних назв має здебільшого прозорий характер, причому наявність двох або трьох коренів дозволяє значно посилити їхню інформативну наповненість, оскільки така структура забезпечує віднесення ергоніма одразу до декількох тематичних полів. Складові в таких ергонімах містять натяк на специфіку підприємства, характер продукції, ознаки елітності, престижності тощо. Попри інформативність, багатокомпонентні абревіатурні конструкції мають вагомі недоліки – незручність при вимові, читанні, що призводить до негативного ставлення населення.

У найдавніших міфопоетичних традиціях числам, як і буквам, надавалося сакрального значення - їх розглядали як божественні символи або символи Всесвіту. Дані конструкції містять не містичне значення, не деталізують чи конкретизують щось, а містять метафоричний натяк на кількість, позначають нумерацію ергонімів з однаковими назвами і виконують експресивну функцію.

Відантропонімні ергоніми – 5 (7%)
Доволі поширеною моделлю побудови ергонімів є також трансонімізація. При цьому в деяких випадках спостерігаємо використання імені власника закладу:“Ванда”,” Віктория”, “Катерина”, “Вацак”, “Руден”.

Антропонімні ергоніми виконують інформативну та атракційну функції. Ергоніми, що вказують на власника об’єднання, сприяють більшій довірі клієнтів до підприємства, оскільки власник не приховує свого імені, а отже, пропонує високу якість.

Антропоніми, крім функції вказівки на адресанта чи приваблення клієнтів, також у ряді випадків мають символічну мотивацію, тобто відсилають назву до системи цінностей.

Словосполучення та речення – 17 (25%)
Значна частина ергонімів Черняхова постала внаслідок синтаксичної номінації. З одного боку, такі власні назви подібні до однослівних, оскільки називають реалію, а не описують її, а з другого боку , точніше відображають специфіку об’єкта, одночасно вказуючи на різні його ознаки.

Серед синтаксичних номенів виділяємо двокомпонентні моделі:

• займенниково-іменникові (“Твоя мобілочка”, “Наш край”, “Твій фермер”, “Все для саду-городу”);
• іменниково-іменникові (“Речі до речі”,”Територія вікон”, Територія вікон та дверей”, “Магазинчик на Замості”);
• прикметниково-іменникові (“Брусилівські ковбаси”, “Стовпинські ковбаси”,”Сінгурівські ковбаси”, “Свіже м'ясо”, “Територія низьких цін”, “Грузинська випічка”, “Будівельні матеріали”, “Смачна крамничка”).

Як видно із наведених прикладів, ергоніми-словосполучення виконують інформативну функцію, однак притаманними їм є також деякі інші.
Використання в ергонімах особових займенників пов’язане, імовірно, з на-маганням посилити їхню комунікативну спрямованість, діалогічність.

Ергоніми відапелятивного типу – 19 (28%)
Ергоніми, що вказують на загальні назви, теж беруть участь у номінації досліджуваних ергонімів. Вони є мотивованими: у їх основі лежать позитивні асоціації (назви): “Маяк”, “Аврора”, “Копійочка”,”М'ясничок”, “Чистенько”, “Калина”, “Шафа”, “Магазин”, “Магазинчик”, “Крамниця”, “Килими”, “Продукти”, “Берізка, “Оптовичок”,”Ідеал”, “Каприз”, “Ретро”, “Насіння”, “Техніка” 19

Немотивовані ергоніми - 1 (7%)
Викликає подив мотивація вибору найменування у ергоніма “Анело”. Він утворився від написання імені власниці у зворотному порядку. Якби кафе мало назву “Олена”, то було б не менш привабливим. Тим більше, що такої назви у нашому місті нема.

Звичайно, радити власникам керуватися тими чи іншими вподобаннями в процесі найменування ніхто не має права, але їм варто пам’ятати, що їхні «творіння» свідчать про культурний рівень номінаторів.
Стратегія використання немотивованих назв має як свої плюси , так і свої мінуси. До останніх належить відсутність у них інформативної складової, оскільки через брак внутрішньої форми не видається можливим зробити жодних припущень про значення слова, а, отже, про спеціалізацію підприємства.

На підставі проведеного дослідження з української мови на тему "Власні назви (ергоніми) в найменуванні закладів торгівлі та харчування Черняхова" учнем 6 класу зроблено такі висновки:

1. Ергоніми є невід'ємними компонентами онімної системи, що засвідчує наявність спільних ознак із власними назвами.
2. Ергоніми – особливий клас власних назв, однією зі специфічних рис яких є унікальність творення, де мовним матеріалом можуть слугувати різноманітні типи онімів (н-д.,відантропонімний), загальні назви (відапелятивний тип), абревіатури та цифри (комбінований тип), іншомовні слова. Ергоніми утворюються шляхом онімізації, трансонімізації та абревіації, що представлено однокомпонентними, двокомпонентними й багатокомпонентними (описовими) конструкціями як традиційних, усталених моделей, так і у вигляді інноваційних утворень.
3. Внутрішня вмотивованість ергонімів зумовила їх поділ на нейтральні та з додатковим значенням, де в нейтральних закладено ознаки, що безпосередньо вказують на характер діяльності підприємства, вид послуг, власника об’єкта. В основу ергонімів з додатковою інформацією покладено асоціативні зв'язки, що містять натяк на специфіку підприємства, якість, вид, ознаки елітності, престижності тощо.
4. У сучасній ергонімії Черняхова досить помітна тенденція до творення власних назв на основі чужомовних лексем, або, вестернізація (9 %). Таку популярність транслітерованих і транскрибованих іншомовних назв спричинила низка чинників, а саме: демократизація українського суспільства, на тлі якої активізувалися контакти українців із Заходом на міждержавному й приватному рівнях, а також трудова міграція багатьох наших громадян переважно в країни Західної Європи.

Значну групу ергонімної лексики становлять іншомовні назви (19%). Найбільша група - номени українською мовою (73%).

Ці показники демонструють культурний рівень номінаторів і важливість українського слова в Україні.
Саме візуальний простір залишається вагомим чинником і показником стану інформаційно-культурного середовища загалом.
Ергоніми Черняхова є перспективним матеріалом дослідження, адже цей пласт онімної лексики ще не вивчали.

Отже, у ході виконання навчального дослідницького проєкту з української мови було досягнуто поставленої мети — здійснено аналіз особливостей функціонування ергонімів у комунікативному просторі нашого міста з опорою на актуальні поняття та методи сучасної лінгвістики.

У процесі дослідження обґрунтовано теоретичні засади вивчення ергонімів як важливого складника міського мовного ландшафту, що відображає соціальні, культурні та комунікативні процеси. Виокремлено назви закладів торгівлі та харчування як окремий різновид ергонімів, що характеризується високою частотністю вживання та значним впливом на формування мовного середовища міста.

Проаналізовано в проєкті написання місцевих ергонімів, з’ясовано основні тенденції їх творення та оформлення, зокрема використання іншомовних елементів, графічних засобів і відхилень від норм українського правопису. Отримані результати дослідницької роботи засвідчують, що ергоніми виконують не лише номінативну, а й рекламну та ідентифікаційну функції, впливаючи на сприйняття міського простору його мешканцями.

1. Белей О. О. Сучасна українська ергонімія (на матеріалі назв підприємств Закарпатської обл.): автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 – українська мова / О. О. Белей. – Львів, 2000. – 17 с.
2. Бучко Д. Г. Словник української ономастичної термінології / Д. Г. Бучко, Н. В. Ткачова. – Х.: Ранок-НТ, 2012. – 256 с.
3. Лєсовець Н. М. Засоби реалізації рекламної функції ергонімів / Н. М. Лєсовець // Лінгвістика: збірник наукових праць. – Луганськ: Альма-матер, 2008. – №1 (13). – С. 31–36.
4. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 77
5. Торчинський М. М. Українська ономастика : навчальний посібник / М. М. Торчинський. – К. : Міленіум, 2010. – 238 с
6. Українська мова: Енциклопедія / [ред. М. Бажан]. – К. : Українська енциклопедія М.П. Бажана, 2000. – 989 с.
7. http://dspace.oneu.edu.ua
8. http://dspace.onu.edu.ua
9. https://ukrainian_explanatory.academic.ru