Проєкт "Медіаманіпуляції та логічні пастки: як навчитися мислити критично в епоху TIKTOK і реклами"

Навчальний дослідницький проєкт учениці 6 класу з математики, присвячений медіаманіпуляціям і логічним пасткам, показує нам як навчитися мислити критично в епоху TIKTOK та реклами. Робота спрямована на дослідження різних технік маніпуляції, які використовуються в сучасній рекламі, та їх впливу на споживчу поведінку, особливо серед підлітків та молоді.

Ідея дослідницької роботи з математики про медіаманіпуляції та логічні пастки полягає у виявленні та аналізі основних маніпулятивних стратегій, які використовуються в TIKTOK та рекламі, розробка рекомендацій щодо формування критичного мислення у споживачів.

Докладніше про роботу:

Результатом проєкту "Медіаманіпуляції та логічні пастки: як навчитися мислити критично в епоху TIKTOK і реклами" учениці 6 класу стане аналітичний звіт з докладним розбором маніпулятивних стратегій в рекламі і практичні рекомендації щодо формування стійкості до рекламного впливу. Також робота може бути використана як навчальний матеріал для школярів, що включає приклади аналізу реклами і вправи на розвиток критичного мислення.

Зміст

Вступ
Розділ 1. Логічні помилки в рекламі: Теоретичні основи дослідження
1.1. Поняття логічної помилки
1.2. Класифікація логічних помилок
1.3. Реклама як середовище для використання логічних помилок
1.4. Значення критичного мислення у виявленні логічних помилок
Розділ 2. Методика та організація дослідження
2.1. Методи дослідження
2.2. Аналіз реальних рекламних кампаній
2.3. Приклади рекламних білбордів у місті Долина та аналіз маніпуляцій
2.3.1. Білборд “Бруківка” (в’їзд до м. Долина зі сторони Калуша)
2.3.2. Білборд на вул. Хмельницького, 19 (центр м. Долина)
Розділ 3. Результати та висновки
Список використаних джерел
Додатки
Додаток А Пам'ятка розумного споживача “10 правил захисту від рекламних ​​маніпуляцій”
Додаток В Вікторина “Знайди маніпуляцію!”
Додаток С Навчальна програма “Антиманіпуляція”
Додаток D Таблиця контент-аналізу реклами в соціальних мережах
Додаток E. Результати опитування учнів щодо рівня медіаграмотності

Кожного дня ми переглядаємо величезну кількість реклами з різних джерел: на телебаченні, у YouTube, TikTok, Instagram, на вулицях. За даними дослідників, підліток бачить від 300 до 500 рекламних повідомлень щодня!

Я помітила, що іноді після перегляду реклами мені дуже хочеться купити щось абсолютно не потрібне. Наприклад, чергову косметику, яку блогери називають "must-have", або снеки, які "їдять усі мої друзі". А потім я думаю: навіщо я це придбала? Це наштовхнуло мене до роздумів: як маркетологи змушують нас хотіти те, що нам насправді не потрібне? Які психологічні трюки вони використовують?

Актуальність дослідження

1. Економічна ситуація в Україні: в умовах війни особливо важливо вміти розумно витрачати гроші. Кожна покупка має бути усвідомленою.
2. Підлітки – головна ціль: за даними маркетингових досліджень, підлітки витрачають або впливають на сімейні витрати на суму понад 200 мільярдів доларів щорічно у світі.
3. Критичне мислення: вміння розпізнавати маніпуляції допомагає не тільки економити гроші, а й захищатися від фейків, пропаганди та дезінформації.

Мета дослідження: виявити найпоширеніші логічні помилки в сучасній рекламі та навчитися їх розпізнавати на реальних прикладах.

Завдання:

1. Вивчити теорію логічних помилок та психологічних маніпуляцій.
2. Проаналізувати рекламні кампанії українських та міжнародних брендів.
3. Створити каталог маніпуляцій з конкретними прикладами.
4. Розробити практичні поради для захисту від рекламних трюків.

Методи дослідження:

1. Аналіз наукових статей про психологію реклами.
2. Вивчення реальних рекламних кампаній 2023-2025 років.
3. Контент-аналіз роликів у YouTube та TikTok.
4. Дослідження білбордів та зовнішньої реклами у місті.
5. Систематизація та узагальнення результатів.

Логічна помилка - це порушення законів логічного мислення, яке призводить до неправильного або хибного висновку. Вона може виникати як випадково, так і свідомо з метою впливу на поведінку людини.

У рекламі логічні помилки набувають особливого значення, адже, як зазначає А. Маслоу, “люди рідко приймають рішення лише на основі фактів - частіше вони реагують на емоції та уявлення про власні потреби” [2, с. 41]. Саме тому рекламні повідомлення часто апелюють не до розуму, а до почуттів, що робить їх ефективними, але водночас маніпулятивними.

У логіці прийнято розрізняти формальні та неформальні логічні помилки. Формальні пов’язані зі структурою судження, коли порушується сам хід логічного міркування. Неформальні - із їх змістом, коли логічна побудова виглядає переконливою, але приховує маніпуляцію.

Найчастіше в рекламі трапляються такі типи неформальних помилок:

• апеляція до емоцій - коли реклама викликає страх, жалість або радість, щоб вплинути на вибір людини;
• апеляція до більшості - твердження, що «всі так роблять», формує відчуття соціального тиску;
• апеляція до авторитету - коли думку відомої особи подають як беззаперечний аргумент;
• помилкове узагальнення - висновок на основі одного прикладу або незначної вибірки.

Реклама - це особлива форма комунікації, метою якої є не просто інформування, а формування бажаної поведінки споживача. Вона звертається до емоцій, почуттів і підсвідомих реакцій. Як зазначає Жан-Жак Ламбен, “реклама є мистецтвом створення потреби там, де її не існувало” [5, с. 52].

Саме через таку природу реклама стає сприятливим середовищем для використання логічних помилок. Вони дозволяють спростити складні ідеї, створити враження достовірності та впливати на вибір людини без реального аргументування.

У сучасному інформаційному просторі критичне мислення виступає основним інструментом захисту від маніпуляцій. На думку Д. Халперн, “критичне мислення - це здатність свідомо аналізувати інформацію, робити обґрунтовані висновки та приймати рішення, не піддаючись впливу емоцій або упереджень” [6, с. 19].

Розвинене критичне мислення допомагає людині розпізнавати логічні помилки, перевіряти достовірність джерел і не потрапляти під вплив рекламних маніпуляцій. Здатність ставити запитання “чому я це думаю?” або “чи справді це правда?” є ключовою ознакою інформаційної грамотності (додаток A).

У роботі з метою дослідження логічних помилок у рекламі застосовано комплекс методів, зокрема контент-аналіз рекламних матеріалів, спостереження за реакцією аудиторії, опитування підлітків та порівняльний аналіз отриманих даних. Як зазначає Д. Канеман, “людина часто ухвалює рішення не раціонально, а під впливом емоцій”, тому реклама активно використовує психологічні прийоми впливу.

З метою виявлення найпоширеніших логічних помилок і психологічних прийомів у рекламі було проведено контент-аналіз медіаповідомлень із різних джерел: телебачення, соціальних мереж, зовнішньої реклами та інтернет-магазинів.

Для аналізу обрано п’ять категорій рекламних матеріалів, які найчастіше бачать підлітки у повсякденному житті. Телевізійна реклама на українських каналах здебільшого стосувалася їжі та напоїв - таких брендів, як McDonald's, Coca-Cola. Під час перегляду я звертала увагу на те, які емоції викликає реклама: радість, збудження апетиту, відчуття комфорту чи бажання бути “як усі”. Було помітно, що більшість рекламних роликів апелюють саме до емоцій, а не до реальної якості продукту. Реклама в YouTube та TikTok найчастіше стосувалася косметики й засобів гігієни. У цих матеріалах я аналізувала, які логічні помилки використовують рекламодавці, щоб маніпулювати свідомістю.

Найпоширенішими виявилися:Серед найпоширеніших - апеляція до авторитету (участь блогерів і зірок), хибна причинність (“ця маска зробить тебе щасливою”) і поспішне узагальнення (“усі користуються цим брендом”). Білборди та зовнішня реклама у місті були присвячені одягу й спортивному взуттю. Я досліджувала, хто саме зображений у таких рекламах - зірки, спортсмени, актори чи звичайні люди - і як це впливає на довіру до бренду.

У більшості випадків використання облич відомих осіб створює відчуття авторитетності та популярності товару. Реклама в Instagram та Facebook здебільшого просувала гаджети й електроніку. Під час аналізу я зосередилася на тому, які обіцянки дає реклама, наприклад: “Цей смартфон зробить твоє життя легшим” або “З цим гаджетом ти завжди в центрі уваги”. Такі твердження створюють ілюзію, що покупка певного пристрою гарантує успіх чи щастя, а це є типовим прикладом маніпуляції очікуваннями.

Реклама в інтернет-магазинах, зокрема онлайн-послуг і додатків, часто містила твердження про “найвищу якість” або “наукове підтвердження ефективності”. Я з’ясовувала, чи є в рекламі підгрунтя для цих тверджень: посилання на дослідження, реальні відгуки користувачів, сертифікати якості тощо. Здебільшого рекламні матеріали обмежувалися загальними обіцянками без конкретних доказів.

Проведений аналіз продемонстрував, що незалежно від медіаплатформи, реклама майже завжди використовує емоційні чи логічні пастки, аби посилити свій вплив на реципієнта. Отримані результати стали основою для подальшого експерименту щодо формування критичного мислення в підлітків під час програми “Антиманіпуляція” (додаток С).

З 25 проаналізованих рекламних кампаній жодна не містила лише фактичної інформації про товар. Кожна використовувала щонайменше 2-3 психологічні маніпуляції. Аналіз отриманих даних (додаток D) показав, що найпоширенішим типом маніпуляції в сучасній рекламі є заклик до емоцій: його виявлено у 24 із 25 проаналізованих роликів (96%). Це свідчить про те, що рекламодавці активно використовують емоційні прийоми (радість, співчуття, ностальгію, страх або відчуття приналежності), оскільки саме емоції найсильніше впливають на поведінку споживача.

На другому місці за частотою використання опинився заклик до авторитету - 72% роликів. Здебільшого це проявлялося у залученні відомих блогерів, акторів, спортсменів або лідерів думок, що створювало враження достовірності інформації навіть без реальних доказів. Близько 60% рекламних повідомлень містили елемент створення терміновості (фрази на кшталт «тільки сьогодні», «залишилося 5 штук» або «знижка до кінця дня»). Такі повідомлення спрямовані на формування страху втратити вигідну пропозицію й стимулювання імпульсивних покупок.

Дещо рідше зустрічалися маніпуляції хибної причинності (56%), коли між двома подіями встановлювався уявний причинно-наслідковий зв’язок, наприклад: «випий цей напій — і матимеш енергію на весь день». Найменш поширеним, але все ще значущим прийомом став “стрибок на підніжку” (ефект більшості) - 48%. У цьому випадку реклама переконує споживача долучитися до певного тренду або придбати продукт лише тому, що це роблять інші (“усі вже спробували”, “не відставай від друзів”).

Узагальнюючи результати, можемо зробити висновок, що емоційний компонент відіграє ключову роль у більшості маніпуляційних стратегій реклами, тоді як логічні аргументи використовуються рідко або замінюються поверхневими обіцянками. Це підтверджує необхідність формування у підлітків навичок критичного мислення та розпізнавання психологічних прийомів впливу в медіаконтенті ( додаток E).

Для більш детального дослідження було проведено спостереження за зовнішньою рекламою в місті Долина.

Опис реклами: на рекламному щиті зображено текст “БРУКІВКА. Німецька якість - українська ціна” та логотип компанії Unibruk. Розміщення вздовж траси на в’їзді в місто, де його добре видно водіям.

Типи маніпуляцій:

1. Апеляція до авторитету (ефект престижу): фраза “Німецька якість” викликає асоціації з надійністю, технологічністю та високим стандартом. Це використання національного бренду як символу довіри, хоча конкретних доказів походження чи стандартів у рекламі не подано.
2. Хибна причинність: створюється враження, що походження продукту (“німецька”) автоматично означає високу якість, хоча це не є доказом.
3. Контрастна маніпуляція (“українська ціна”): поєднання “дорогої” асоціації (німецька якість) і “доступної” (українська ціна) формує у споживача ілюзію вигідності, навіть без конкретних цифр чи порівнянь.

Опис реклами: на білборді зображено усміхнену молоду жінку на пляжі, поряд великий напис “0 грн за дзвінки всередині мережі” та логотип мобільного оператора. Фон яскравий, із літніми кольорами, що створюють відчуття безтурботності. Розташування - уздовж жвавої міської дороги поблизу пішохідного переходу.

Типи маніпуляцій:

1. Хибна причинність: твердження “0 грн” створює враження повної безкоштовності послуги. Однак здебільшого реклама замовчує додаткові умови (передплата, обмеження часу дії акції тощо), через що логічно формується хибний висновок - “дзвінки безкоштовні завжди”.
2. Заклик до емоцій: зображення відпочинку, моря й усмішки формує позитивну емоційну реакцію та асоціацію “з цим оператором - легко й приємно”. Таким чином, емоційне враження замінює реальну аргументацію щодо якості чи вартості зв’язку.
3. Підміна понять: поєднання фінансового аргументу (“0 грн”) і приємних візуальних образів (відпочинок, свобода) створює метафоричне повідомлення “безкоштовно = щастя/свобода”.

Проведене дослідження з математики на тему "Медіаманіпуляції та логічні пастки: як навчитися мислити критично в епоху TIKTOK і реклами" показало, що проблема маніпуляцій у рекламі є надзвичайно поширеною. Усі проаналізовані рекламні кампанії містили логічні помилки, причому в середньому одна реклама поєднувала дві-три різні маніпуляції одночасно.

Найчастіше використовується заклик до емоцій, адже саме через емоційний вплив реклама найефективніше спонукає людину до дії. Найвразливішою до таких впливів виявилася аудиторія підлітків. Це пов’язано з тим, що в підлітковому віці ще формується критичне мислення, є сильне бажання бути частиною групи, активно використовуються соціальні мережі та спостерігається прагнення відповідати сучасним трендам.

Маніпуляції в рекламі мають не лише психологічний, а й економічний ефект. Вони спонукають людей купувати непотрібні речі, переплачувати за бренди, робити імпульсивні та незаплановані покупки. Такий вплив призводить до нераціонального використання коштів. Окрім економічних наслідків, реклама впливає на самооцінку, цінності, стосунки та світогляд людини. Вона створює нереалістичні стандарти, нав’язує споживацьку модель поведінки, спрощує складні життєві питання та формує викривлене уявлення про успіх і щастя.

Отже, реклама не є злом, але важливо усвідомлювати, що кожне рекламне повідомлення має одну мету - вплинути на наші рішення. Використання логічних помилок і психологічних прийомів є не випадковістю, а цілеспрямованою стратегією, розробленою фахівцями з маркетингу та психології.

Розуміння механізмів цих впливів є надійним захистом від маніпуляцій. Формування та розвиток критичного мислення допомагає людині свідомо сприймати інформацію, робити власний вибір і не піддаватися психологічному тиску реклами.

1. Сафонов В. М. Основи логіки. — Київ: Академвидав, 2019. — 184 с.
2. Маслоу А. Мотивація та особистість. — Київ: PSYLIB, 2018. — 320 с.
3. Коваленко І. І. Критичне мислення: теорія та практика. — Харків: Ранок, 2020. — 112 с.
4. Чалдіні Р. Психологія впливу. — Київ: Наш Формат, 2021. — 352 с.
5. Ламбен Ж.-Ж. Стратегічний маркетинг. — Львів: Літопис, 2017. — 416 с.
6. Halpern D. F. Thought and Knowledge: An Introduction to Critical Thinking. — New York: Psychology Press, 2014. — 467 p.
7. Ілліч С. Критичне мислення як основа медіаграмотності. — Київ: Освіта, 2022. — 96 с.

ПРАВИЛО 1: АКТИВНИЙ “ПОВІЛЬНЕ МИСЛЕННЯ”
Коли бачиш рекламу, зупинись на 10 секунд. Запитай себе: “Чого мені ЦЕ хочеться купити?”

ПРАВИЛО 2: РОЗПІЗНАЙ ЕМОЦІЙНУ АТАКУ
Реклама знову сильні почуття? (радість, страх, ностальгію)
Тоді відволікся, подихай, подумай раціонально
Емоції – це не аргументи

ПРАВИЛО 3: ПЕРЕВІР “АВТОРИТЕТ”
Хто рекламує? Зірка/блогер/лікар?
Запитай: чи є ця людина експертом САМЕ В ЦЬОМУ?
Скільки їй заплатили за рекламу?

ПРАВИЛО 4: ІГНОРУЙ “ВСІ ТАК РОБЛЯТЬ”
“Мільйони обрали”, “Найпопулярніше” - це не аргумент
Популярність ≠ якість
Думай своєю головою

ПРАВИЛО 5: НЕ ВІРТЕ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИМ ЗВ'ЯЗКАМ
Показують: випив → став успішним?
Реальна інша причина (тренування, навчання, талант)

ПРАВИЛО 6: ШУКАЙ ПРИХОВАНЕ
Про що реклама НЕ говорить?
Читай склад, характеристики, дрібний шрифт
“Натуральне” - подивись кількість цукру
“Знижка 50%” - яка була початкова ціна?

ПРАВИЛО 7: ТЕРМІНОВІСТЬ = ФЕЙК
“Тільки сьогодні”, таймери, “залишилось 2 штуки”
95% зустріч – це маніпуляція
Справжні знижки не потребують тиску

ПРАВИЛО 8: ПЕРЕВІР “НАУКУ”
“Науково доведено”, “9 з 10 рекомендують”
Запитай: КИМ? ДЕ? КОЛИ? СКІЛЬКИ ЛЮДЕЙ?

ПРАВИЛО 9: ПОРІВНИЙ АЛЬТЕРНАТИВИ
Не купую одразу
Погугли аналоги, читай відгуки
Запитай у друзів/батьків

ПРАВИЛО 10: ЗАЧЕКАЙ 24 ГОДИНИ
Правило 24 години: якщо щось дуже захотілося – зачекай день
Если через день все ще хочеться – можливо, тобі це дійсно потрібно
Якщо забув – позначити, це була маніпуляція

Вікторина “Знайди маніпуляцію!”
Спробуй впізнати, який маніпуляційний прийом або логічну помилку використано в кожному прикладі.

1. «9 із 10 стоматологів рекомендують саме нашу зубну пасту!»
Яка маніпуляція?
(Підказка: звернення до авторитету)

2. «Усі твої друзі вже спробували цей напій! Не відставай!»
Яка маніпуляція?
(Підказка: тиск більшості, страх бути “не як усі”)

3. «Ця косметика зробить тебе щасливою!»
Яка маніпуляція?
(Підказка: підміна причинно-наслідкового зв’язку, апеляція до емоцій)

4. «Купуй зараз — завтра буде пізно!»
Яка маніпуляція?
(Підказка: створення штучного відчуття терміновості)

5. «Цей смартфон вибирають успішні люди!»
Яка маніпуляція?
(Підказка: апеляція до статусу, прагнення виглядати краще)

6. «Наш товар найкращий, бо ми так кажемо!»
Яка маніпуляція?
(Підказка: коло в доведенні, аргумент без доказів)

Підсумок
Реклама часто апелює не до логіки, а до емоцій. Розпізнавати такі прийоми - означає мислити критично і приймати рішення свідомо.

Навчальна програма “Антиманіпуляція”
Цільова аудиторія: учні 6–9 класів (12–15 років)

Формат: 4 заняття по 45 хвилин
Можна інтегрувати в курси: інформатика, громадянська освіта, основи здоров’я, фінансова грамотність

Необхідні матеріали:

• презентація з прикладами;
• роздатковий матеріал “12 логічних помилок”;
• добірка рекламних роликів для аналізу;
• анкета для тестування.

Заняття 1. Основи логіки та критичного мислення
Мета: сформувати базове розуміння того, що таке критичне мислення, логіка й логічна помилка.

Хід заняття:
Вступна розмова (5 хв): що таке критичне мислення, чи завжди ми віримо рекламі, чому це важливо.

Основи логіки (10 хв): коротко про закони логіки, приклади правильних і хибних висновків.

Факт чи думка? (10 хв): інтерактив “10 тверджень” — учні визначають, що є фактом, а що думкою.
Приклад: “iPhone — найкращий смартфон” (думка) vs “iPhone коштує 50 000 грн” (факт).

Що таке логічна помилка? (10 хв): пояснення з прикладами з життя, короткий перегляд 2–3 реклам.

Гра “Знайди помилку!” (10 хв): командна гра — учні шукають логічні помилки у твердженнях.

Домашнє завдання: знайти 3 приклади реклами та визначити, які маніпуляції там використані.

Заняття 2. Топ-6 маніпуляцій у рекламі
Мета: навчити розпізнавати найпоширеніші логічні помилки та розуміти, як вони впливають на рішення людини.

Хід заняття:
Обговорення домашнього завдання (5 хв).

Помилка 1–2: “Заклик до авторитету” і “Апеляція до емоцій” (10 хв).

Помилка 3–4: “Більшість не може помилятися” і “Хибна причина” (10 хв).

Помилка 5–6: “Надмірне узагальнення” і “Терміновість” (10 хв).

Практикум (10 хв): аналіз 5 рекламних роликів у групах — учні визначають помилки й пояснюють, чому вони працюють.

Домашнє завдання: створити власну “маніпулятивну рекламу” вигаданого продукту (малюнок + короткий текст).

Заняття 3. Приховані маніпуляції
Мета: навчити розпізнавати складніші та менш очевидні прийоми впливу.

Хід заняття:
Презентація домашніх завдань (10 хв): учні демонструють свої реклами, клас відгадує маніпуляції.

Нові прийоми (15 хв): “Червоний оселедець”, “Хибна аналогія”, “Апеляція до природи” — пояснення, приклади, короткі обговорення.

Кейс-метод (20 хв): учні працюють із реальними кейсами (роздатковий матеріал).
Спочатку індивідуально аналізують, потім перевіряють у парах і обговорюють результати.

Домашнє завдання: переглянути рекламу вдома протягом вечора та записати 5 знайдених маніпуляцій.

Заняття 4. Практикум розумного споживача
Мета: закріпити знання й сформувати навички свідомого споживання інформації та товарів.

Хід заняття:
Обговорення домашнього завдання (5 хв): які маніпуляції траплялися найчастіше.

Алгоритм критичного аналізу реклами (10 хв):
“5 запитань перед покупкою” + “Чек-лист розумного споживача”.

Рольова гра “Маркетолог vs Споживач” (15 хв):
Одна команда створює рекламу з маніпуляціями, інша — розпізнає й аргументовано спростовує.

Створення особистої пам’ятки (10 хв): кожен учень оформлює власну пам’ятку “Як не піддаватися маніпуляції”.

Фінальний тест (5 хв): коротке опитування для перевірки, як змінилося ставлення до реклами.

Після завершення курсу учні:

• розуміють основи логічного мислення;
• розпізнають поширені логічні помилки та рекламні маніпуляції;
• мають сформовані навички критичного аналізу інформації;
• усвідомлюють власну відповідальність як споживачів медіаконтенту.

Мета: визначити типи логічних помилок і психологічних маніпуляцій, що найчастіше використовуються у рекламі TikTok, YouTube та Instagram.

№	Платформа	Назва або опис реклами	Категорія товару	Тип логічної помилки / маніпуляції	Приклад рекламного прийому	Мета впливу	Короткий висновок
1	TikTok	Ролик із блогером, який хвалить новий енергетичний напій	Напої	Апеляція до авторитету	Популярний блогер каже: “Я п’ю це щодня і маю енергію на весь день!”	Викликати довіру через впізнавану особу	Глядач підсвідомо вважає напій “перевіреним”
2	YouTube	Реклама косметики “тільки сьогодні - мінус 50%”	Косметика	Ефект терміновості	Лічильник зворотного відліку часу на екрані	Викликати страх втратити знижку	Маніпуляція створює хибне відчуття дефіциту
3	Instagram	Пост із фото “успішних людей” із брендовими телефонами	Ґаджети	Апеляція до статусу	Фраза: “Всі успішні користуються саме цим смартфоном”	Формування асоціації “успіх = бренд”	Сприяє споживацькому мисленню
4	TikTok	Відео з емоційною історією про домашніх тварин	Корм для тварин	Апеляція до емоцій	Сумна музика, кадри з цуциками	Викликати жалість, співчуття	Рішення приймається на емоціях, не на фактах
5	YouTube	Реклама онлайн-курсу “стань програмістом за 7 днів”	Освітні послуги	Хибна причинність	“Після курсу робота в IT буде”	Створити ілюзію швидкого успіху	Вводить в оману, бо зв’язок не доведений
6	Instagram	Рекламний пост із фразою “науково доведено”	Засоби гігієни	Узагальнення без доказів	“9 із 10 лікарів рекомендують” без посилань	Надати “науковий” авторитет	Використання псевдонаукових тверджень

Аналіз результатів контент-аналізу
Усього було проаналізовано 25 рекламних матеріалів (10 з TikTok, 5 з YouTube, 10 з Instagram).

Результати показали, що:

• 96 % рекламних повідомлень містять апеляцію до емоцій або авторитетів;
• 70 % створюють ефект терміновості або дефіциту;
• 50 % використовують хибні причинно-наслідкові зв’язки.

Ці дані підтверджують, що більшість сучасних медіаповідомлень побудовані на логічних пастках і маніпуляціях, а не на достовірних фактах.

Для виявлення рівня медіаграмотності серед учнів було проведено онлайн-опитування за допомогою Google Форм https://forms.gle/DYcNrUSpSbV4geoh6 . У ньому взяли участь 25 респондентів - учні 6–8 класів Долинського ліцею № 1.

Опитування складалося з двох частин:
1. Серії тверджень для самостійної оцінки уміння розпізнавати медіаманіпуляції (від 1 - «зовсім не погоджуюсь» до 5 - «повністю погоджуюсь»).

2. Тесту «Наскільки ти медіаграмотний?» із підрахунком балів за шкалою:

• 38–50 балів - високий рівень критичного мислення;
• 25–37 балів - середній рівень;
• менше 25 балів - низький рівень.

Аналіз результатів

• За результатами опитування, 64 % учасників продемонстрували середній рівень медіаграмотності (25–37 балів),
• 28 % - низький рівень (менше 25 балів),
• лише 8 % - високий рівень (38–50 балів).

Ці дані свідчать, що більшість учнів володіють базовими навичками критичного аналізу інформації, але часто не перевіряють достовірність джерел і піддаються емоційному впливу реклами чи популярних блогерів.

Висновок: опитування в рамках дослідницького проєкту підтвердило необхідність цілеспрямованої роботи над розвитком критичного мислення та медіаграмотності серед підлітків. Отримані результати стали основою для проведення навчальної програми “Антиманіпуляція” і подальшого аналізу змін у рівні медіакомпетентності після її впровадження.