Проєкт "Дослідження ефективності методів відновлення після стресу з "Ресурсною скринею"

Завданням науково-дослідницької роботи, проведеної в рамках проєкту з психології, є дослідження результативності методів відновлення після стресу за допомогою «Ресурсної скрині». Роботу виконано учнем 10 класу під науковим керівництвом учителя біології.

В 10 класі під час роботи над дослідницьким проєктом з психології досліджувалась ефективності методів відновлення після отримання людиною сильного стресу, з використанням при цьому матеріалів "Ресурсної скрині".

Докладніше про роботу:

У ході дослідження учень провів ґрунтовний аналіз рівня стресу в учнів різних вікових груп і визначив ефективність методів відновлення після стресу , що дало змогу в результаті проєктної роботи сформулювати рекомендації для подальшого застосування в освітньому процесі.

Завдяки дослідження в межах науково-дослідницької роботи (проєкта) визначена ефективність методів відновлення після стресу, а також проведено тренінги, за допомогою яких можливо вийти зі стресу та навчив учнів школи прийомам відновлення та стабілізації психологічного стану.

Назва роботи: Дослідження ефективності методів відновлення після стресу з «Ресурсною скринею».
Автор: Харжевський Григорій Павлович, учень 10-А класу Комунального закладу «Академічний ліцей №15» Кам'янської міської ради, м. Кам'янське.
Науковий керівник: Василенко Інна Анатоліївна, вчителька біології КЗ «Академічний ліцей №15» КМР, спеціаліст вищої категорії, канд. техн. наук., доцент.

В даній дослідницькій роботі розглядається різноманіття стресових ситуацій школярів, ефективність методів «Ресурсної скрині» Світлани Ройз, які допомагають відновлюватися після стресу.

Мета проєкту: визначити рівень стресу у школярів різного віку, дослідити як методи відновлення впливають на людину, яка перебуває в стані стресу, або вже пережила його.

Актуальність теми: у наш час майже неможливо знайти людину, яка б не пережила сильного стресу. Сучасне життя нерідко супроводжується почуттям тривоги, тому відновлення після стресу є надзвичайно важливим для того, щоб людина могла жити повноцінно.

Завдання:

• проаналізувати ключові фактори стресу для різних вікових категорій здобувачів освіти;
• провести бесіди для учнів 1–10 класів за участю соціального педагога;
• провести серію тренінгів з використанням матеріалів «Ресурсної скрині» для виходу зі стану стресу і стабілізації стану;
• навчити учнів 1-10 класу прийомам самостійного відновлення психологічного стану.

Висновок: уміння відновлюватися після стресу відіграє ключову роль у стабілізації психологічного стану і можливості ефективно продовжувати свою діяльність.
Ключові слова: психологія, емоції, ресурс, стрес, ментальне здоров’я.

Зміст

Вступ
Розділ 1. Основна частина
1.1 Стрес у школярів
1.2 Як розпізнати стрес та що з цим робити?
Розділ 2. Експериментальна частина.
2.1 Аналіз ключових факторів стресу для різних вікових категорій здобувачів освіти.
2.2 Бесіди з учнями за участю соціального педагога.
2.3 Проведення тренінгів з використанням матеріалів «Ресурсної скрині».
2.4 Побутові прийоми самостійного відновлення психологічного стану дітей. Психологічна хвилинка.
Висновки
Список використаних джерел.

Актуальність теми. У сучасному світі стрес став постійним супутником життя багатьох людей, включно з учнями шкіл та садочків. Війни, соціальні потрясіння, економічна нестабільність, булінг, велика кількість інформації та високі вимоги до людини створюють хронічне психологічне напруження. Це негативно впливає на психологічне і фізичне здоров’я, викликає тривожність та депресію. Дорослі люди, переважно, знають як з цим боротися або знають до якого спеціаліста можна звернутися за допомогою, а діти – ні.

Саме тому важливо не лише розуміти, що таке стрес, але і знати, які методи відновлення є найбільш ефективними. Дослідження ефективності таких методів дозволяє підібрати дієві інструменти для підтримки ментального здоровʼя, покращення самопочуття і підвищення якості життя. Це особливо актуально для молоді.

Основна проблема проєкту: діти майже не розуміються на тому, як впоратися зі стресом тут і зараз простими способами, щоб знизити тривожність і мати можливість продовжити свою діяльність або знайти сили на те, що попросити допомоги у старших або однолітків.

Мета проєкту: пошук оптимальних методів і дієвих практик відновлення ментального здоров’я після стресу.

Гіпотеза: набір ігор «Ресурсна скриня» Світлани Ройз допоможе опанувати певні прийоми для заспокоєння і стабілізації стану.

Завдання науково-дослідницької роботи полягає в тому щоб:

• проаналізувати ключові фактори стресу для різних вікових категорій здобувачів освіти шляхом анонімного опитування, порівняти відповіді для різних вікових груп та визначити закономірності зміни реакції на певні дії у залежності від віку респондента;
• провести бесіди для учнів 1–10 класів за участю соціального педагога, поділивши їх на вікові групи і обговоривши теми булінгу, адаптації нових учнів, розуміння правил закладу освіти тощо;
• провести серію тренінгів з використанням матеріалів «Ресурсної скрині» для виходу зі стану стресу і стабілізації стану для учнів різних вікових груп; зафіксувати реакцію на вправи і їх доступність для розуміння;
• навчити учнів 1-10 класу прийомам самостійного відновлення психологічного стану або його стабілізації для виконання дії або звернення про допомогу.

Об’єкт дослідження: психологічний стан учнів.

Предмет дослідження: способи психоемоційного відновлення людини після стресу з метою стабілізації стану.

Методи дослідження: аналіз, порівняння, спостереження.

Характеристика проєкту: дослідження має прикладний характер і розраховане на учнів закладу загальної середньої освіти.

Обладнання: комп’ютер, смартфон, інтернет, «Ресурсна скриня».

Практичне значення результатів дослідження полягає у визначені ефективності способів відновлення психологічного стану після стресу із застосуванням набору інструментів «Ресурсної скрині» Світлани Ройз, яка використовується психологами закладів загальної середньої освіти для роботи з учнями різних вікових категорій.

Стрес у школярів в Україні набуває гострих форм через воєнні події, нестабільність навчального процесу, переривання занять, сирени й тривожні сигнали. За опитуваннями, 75% школярів зазнали стресу, а 26% підлітків мають діагноз посттравматичного стресового розладу [1].

Учителі, які щодня спостерігають за дітьми, фіксують неуспішність, відсутність уваги, порушення сну, головний біль і підвищену тривожність. Понад третина дітей демонструють середній рівень стресу, а близько 4% – дуже високий.

Матеріальні проблеми, небезпека через обстріли, вимушене переміщення та страх завтрашнього дня створюють емоційне навантаження, яке негативно впливає на навчання й розвиток. Психологи зазначають, що у дітей часто спостерігаються симптоми тривоги – слабка концентрація, порушення апетиту, проблеми зі сном, часті головні болі або біль у животі [2].

Важливо впроваджувати в освітній процес «психологічні хвилинки» та програми підтримки емоційної стійкості, щоб зменшити рівень тривожних і депресивних симптомів [3].
Одним із прикладів є проєкт «Science Kids» від UNICEF та INSCIENCE, який допомагає дітям навчитися керувати стресом через науку, спілкування й творчість.

Підготовка вчителів і шкільних психологів до роботи з травмою є ключовою для стабілізації стану школярів і профілактики емоційного виснаження. Без комплексної підтримки зростає ризик хронічного стресу, зниження мотивації та розвитку поведінкових розладів [4].

Стрес – це природна реакція організму на перевантаження: емоційне, фізичне чи інформаційне. Вчасне розпізнавання його симптомів допомагає запобігти глибоким психологічним наслідкам. Ознаки стресу можуть відрізнятися залежно від віку, умов життя та індивідуальних особливостей.

Основні сигнали, на які варто звернути увагу:

1. Соматичні симптоми – головний біль, біль у животі, втома, слабкість, проблеми зі шлунком без очевидних медичних причин.
2. Порушення сну – труднощі із засинанням, часті пробудження, нічні жахи, сонливість удень.
3. Поведінкові зміни – дратівливість, агресивність або, навпаки, апатія, байдужість; уникання спілкування, втрата інтересу до улюблених занять.
4. Проблеми з концентрацією – складно зосередитися, часті забудькуватість і «туман» у голові.
5. Емоційні прояви – тривога, страх, смуток, сльози без причини, внутрішня напруга.
6. Зміни апетиту – або відмова від їжі, або переїдання; шлунковий дискомфорт.
7. Соціальна ізоляція — небажання спілкуватися, замкненість, самоусунення [5].

Якщо симптоми тривають кілька тижнів і заважають навчанню чи життю — важливо звернутися до психолога або іншого фахівця з психічного здоров’я.

Що робити при стресі:

1. Дотримуватися розпорядку дня. Передбачуваність створює відчуття безпеки: час для сну, їжі, навчання має бути стабільним.
2. Говорити про емоції. Не тримай почуття в собі — розмови, малювання, письмо або сльози допомагають звільнити напругу.
3. Практикувати дихальні техніки. Глибоке дихання, розтяжка, спостереження за тілом зменшують напруження.
4. Рухатися. Прогулянки, легкий спорт чи танці допомагають тілу позбутися гормонів стресу.
5. Займайтися творчістю. Малювання, музика, читання чи експерименти в науці, як у проєкті Science Kids, сприяють відновленню емоційного балансу.
6. Обмежувати інформаційний потік. Менше тривожних новин, перевірені джерела, менше часу у соцмережах.
7. Просити про підтримку. Спілкуйся з близькими, учителями чи друзями — навіть коротка розмова допомагає.
8. Звернутися до психолога. Якщо стрес не минає, з’являються панічні атаки чи порушення сну, потрібна професійна допомога [6].

Стрес – не слабкість, а сигнал, що організму потрібен відпочинок і турбота. Вчасне розпізнавання, підтримка та правильні дії допомагають повернути внутрішню рівновагу й силу. Цій проблемі і присвячена дана робота.
Академічний ліцей №15 з 2021 року бере участь в Україно-Швейцарському проєкті «Діємо для здоров’я».

Метою проєкту є:

1. Підтримувати розробку політик і програм, які інтегрують первинну медичну допомогу, освітні послуги та підтримку на рівні громад, створюючи комплексну основу для профілактики та контролю НІЗ.
2. Допомагати людям, родинам, громадам активно дбати про своє здоров'я, і таким чином сприяти довгостроковому покращенню здоров'я українців. 
3. Підтримувати реалізацію Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку в Україні [7].

В рамках дослідницького проєкту закладом освіти проведено безліч заходів спрямованих на підтримку здоров’я здобувачів освіти та облаштування здорового робочого місця. Новим напрямом роботи у 2025-2026 навчальному році стало впровадження матеріалів авторки Світлани Ройз «Ресурсна скриня».

До набору входить  вісім терапевтичних настільних ігор і практикумів, призначених для розвитку емоційної стійкості, саморегуляції та особистих ресурсів: гра «Сила усмішки»; гра «Невидимі дари: Знаходь свою силу»; практикум «Картки сили»; практикум «Дихальні картки»; гра «Обійманці»; гра «Скажи мені: сила запитань»; практикум «Твоя сила»; плакат «Коло емоцій».

За матеріалами «Ресурсної скрині» були проведені психологічні уроки зі здобувачами освіти різного віку, що дозволило учням опанувати прості вправи, зрозуміти свої почуття та вивчити прості техніки заспокоєння.

Протягом жовтня 2025 року у Академічному ліцеї №15 було проведено опитування для учнів Академічного ліцею №15 з метою визначення ключових факторів стресу для різних вікових категорій: 1-4 класи; 5-7 класи; 8-11 класи. Питання розроблені на основі «Тесту шкільної тривожності Філіпса».
В опитуванні були перераховані ситуації, обставини, з якими учні можуть зустрічатися в житті.

Деякі з них можуть бути для них неприємними, оскільки можуть викликати тривогу, занепокоєння або страх. Необхідно було уважно прочитати кожне ствердження, уявити себе в цих обставинах і обрати варіант залежно від того, наскільки ця ситуація є неприємною, наскільки вона може викликати у занепокоєння, побоювання або страх. Інтерпретація відповідей і результатів зображених на діаграмах наступна:

• Якщо ситуація абсолютно не здається вам неприємною – варіант «Ні».
• Якщо ситуація трохи тривожить, непокоїть – «Трішки».
• Якщо ситуація викликає занепокоєння і страх досить сильно, і хотілося б не потрапляти в таку ситуацію – «Достатньо».
• Якщо ситуація дуже неприємна і з нею пов'язані сильні занепокоєння, тривога, страх – «Значно».
• Якщо ситуація вкрай неприємна, викликає тривогу, страх та болісні відчуття – «Дуже».

Результати опитування викладені у вигляді діаграм у табл. 2.1 та проаналізовані опираючись на вікові особливості здобувачів освіти та вибіркове інтерв’ю з учнями певних вікових категорій під час проведення тренінгів. Варто зазначити, що учні відкриті до діалогу, позитивно сприймають заняття, особливо розкриваючись пере таким самим учнем як і вони, відчуваючи його другом і частиною учнівського колективу.

Аналіз результатів опитування:

1. Тебе викликали відповідати біля дошки: З огляду на діаграми тривожність зростає з віком. Це пов’язане з побоюванням бути не сприйнятим однокласниками або підвищенням відчуття відповідальності за свої дії.
2. Тебе запросили взяти участь у конкурсах, олімпіадах, змаганнях: тривога присутня. З часом тривожність дещо зростає, бо результати конкурсів часто стають перепусткою до омріяного навчального закладу, отримання досвіду, пов’язаного зі вступом до ВНЗ. Але рівень тривого помірний, адже у закладі намагаються створити максимально дружню обстановку для проведення заходів.
3. Тобі треба вирішити певні питання з адміністрацією школи (поговорити): З віком діаграма майже не змінюється, більшість дітей не нервують під час таких розмов.
4. Вам треба звернутися з проханням до незнайомої людини: Здебільшого діти не нервують, це пов’язано з тим, що зараз рівень соціалізації дитини набагато більший ніж, наприклад, десять років тому, це відбувається завдяки вільному спілкуванню у віртуальному світі. Проте, може мати і негативну сторону – діти часом занадто відкриті з незнайомцями.
5. Якщо ви думаєте про своє майбутнє: Діаграма сильно змінюється, в залежності від віку. Пов’язано це з тим, що на часто дітей починають надмірно тиснути дорослі з вибором майбутнього вектору, наприклад: вибір професії.
6. Хтось з дорослих порівнює вас з іншими учнями або знайомими: Діаграми практично не відрізняються. Зараз активно пропагується прийняття себе, діти вже не зациклюються на тому, щоб бути схожими на інших, можуть дати собі більше простору для творчості і самовираження.
7. Дорослі або однолітки критикують ваші дії: Більшість відповідей це «Не нервую» та «Трохи нервую». Перш за все – це пов’язано з прийняттям себе, та своєї ідентичності. Більшість дітей зараз не думають про те, що про них подумають інші, з віком з’являється впевненість у собі.
8. Вам доводиться спати в темряві: З віком страх зростає. Це пов’язано з нашою сучасністю, зараз кожна дитина має відповідати за себе, якщо почнеться обстріл, то при світлі легше орієнтуватися.
9. Вам розповідають страшні історії: З віком страх зменшується через те, що у дорослих дітей вже не така сильна уява як у дітей молодшого віку, є чітке розуміння межі між вигадкою і реальністю.
10. У вас що не виходить зробити: найбільша ступінь тривожності у дітей початкової і старшої школи. В учнів середньої ланки прослідковується підліткова байдужість.
11. На вас не звертають уваги однокласники або однолітки: діаграми практично не відрізняються, учні малозалежні від соціального схвалення. Проте, даний результат може вказувати на надання переваги віртуальному світу над реальним.
12. Ви чуєте сміх за спиною: діаграма дуже схожа на результати питання 10. В учнів середньої ланки прослідковується підліткова байдужість. Учні початкової і старшої ланки відчувають певні переживання.
13. З вами не хочуть гратися або спілкуватися. Більшість дітей не звертає на це уваги. Здебільшого це відбувається через те, що у дітей є інтернет, і можна знайти там багато друзів. Головне потурбуватися про безпечне спілкування.
14. Ви думаєте про свою зовнішність: Для учнів початкових класів зовнішність не є надто значущою, бо на них не впливають стандарти краси, а ось на здовувачів освіти 5-11 класів стандарти краси починають впливати сильно, крім цього, у дітей в даному віковому діапазоні починається статеве дозрівання, і вони хочуть виглядати привабливо для себе та однолітків.
15. Ви посварилися з другом/подругою: відповіді аналогічні відповідям на питання 13. Часто друзі з інтернету стають у пріоритеті і виявляються більш лояльними до проявів емоцій та уподобань.
16. Вам треба спускатися в укриття під час повітряної тривоги: діти у будь-якому віці сильно нервують під час повітряної тривого і необхідності спускатися в укриття, де можливо треба буде просидіти 1-3 години.

Чи може булінг стати ще одним важілем для стресового стану учня. Так, це розповсюджена проблему у результаті якої, діти не хочуть йти до школи, замикаються у собі, відчувають проблеми здоров’ям, з порушенням сну.

Для запобігання стресових ситуацій пов’язаних зі стосунками між учнями проводяться регулярні бесіди для здобувачів освіти 1–10 класів за участю соціального педагога. Постійно піднімаються теми булінгу, адаптації нових учнів, розуміння правил закладу освіти тощо. Опитування, проведені мною та соціальним педагогом в процесі проєкту, на початку вересня щодо результативності бесід показують позитивну динаміку, але потребують продовження і системного нагадування:

1. Якщо Ви потерпали від випадків булінгу/цькування (систематичні, регулярні дії чи бездіяльність дорослих або інших учнів, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві) чи стали його свідком, то до кого Ви звертались за допомогою у школі (гімназії, ліцеї)?

• ні до кого не звертався/зверталася – 22,8%; до директора – 22,8%
• до практичного психолога – 20,3%; до заступника директора – 20,3%
• до класного керівника – 54,4%; до педагогів – 54,4%;
• до однокласників – 15,2%; до інших осіб – 26,6%

2. Чи допомогло це звернення зупинити булінг (цькування) відносно Вас?

• мені намагалися допомогти, але булінг не припинився – 4,8%;
• мені допомогло частково – 15,9%;
• мені допомогли і булінг припинився на деякий час – 26,9%;
• булінг стосовно мене припинився повністю – 52,4%.

3. У Вашій школі розроблено правила поведінки? Чи ознайомлені Ви з ними та чи дотримуєтеся їх?

• так, правила розроблено, оприлюднено, я їх дотримуюся – 82,2%;
• так, правила розроблено, оприлюднено, але я їх не дотримуюся – 8,6%;
• правила не оприлюднено, але я дотримуюся загальних правил культури поведінки – 5,7%;
• мені нічого про це невідомо – 3,3%.

Соціальний педагог системно проводить інформаційні уроки з 1-11 класами на тему булінгу, його протидії та недопустимості. Відповідно у 2024-2025 н.р. на 13,4% знизилася кількість звернень дітей щодо булінгу. 97,6% вчителів заначили, що у закладі регулярно проводиться просвітницька робота з метою виявлення ознак булінгу.

У разі виникнення ситуацій пов’язаних з будь-якими проявами цькуванні і насилля учні завжди можуть звернутися про допомогу: 22,8% учнів звертаються до директора, 20,3% – до практичного психолога, 20,3% – до заступника директора, 54,4% – до класного керівника, 15,2% – до однокласників, 26,6% – до сторонніх осіб.

При цьому маємо відзначити позитивну динаміку у вирішенні проблеми, 52,4% учнів вказують, що після звернення булінг припинився повністю, що на 32,4% більше ніж минулорічний показник, це вказує на ефективність роботи адміністрації закладу, вчителів, психологічної служби, офіцера безпеки. Аналогічна картина спостерігається і в опитуванні батьків – на 37,5% знизилися випадки булінгу. Постійно проводяться тематичні бесіди, що було зазначено респондентами: попередження та зниження рівня дискремінації, попередження та зниження рівня насилля, безпечне використання мережі Інтернет, попередження кібербулінгу.

5. У закладі регулярно проводяться навчання та інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, інструктажі з домедичної допомоги – 91,4% учнів підтверджують проведення заходів. Так само учні вказують, що у закладі розроблено алгоритм дій у разі нещасного випадку з учасниками освітнього процесу, всі учні з ним ознайомлені і переважно дотримуються.

Особливої уваги потребує аналіз адаптації до освітнього процесу першокласників. Опитування у вересні 2025 року показало, що більшість дітей не можуть виконувати домашні завдання без допомоги дорослого (батьків, старших братів/сестер, бабусь/дідусів). Значна частка учнів скаржиться на втому. Деякі діти бояться йти до школи, скоріш за все це зв’язано з тим, що дитина приходить до незнайомого їй колективу, і відчуває стрес, через велику кількість незнайомих людей та нових правил.

Крім того, діти припиняють роботу над завданням, якщо виникають труднощі, це пов’язано з тим, що вони не навчені довго сидіти за однією справою, а тим більше, якщо вона складна для розв’язування самотужки. Загалом – це нормальний стан дитини, яка намагається адаптуватися у новому, незнайомому їй колективі, проте не треба сприймати всі проблеми дитини просто, деякі можуть погано впливати на самопочуття та/або фізичний стан дитини, спричиняти стрес та провокувати категоричну відмову від навчання.

Протягом вересня-листопада 2025-2026 навчального року проведено ряд тренінгів для учнів 1-10 класів з метою ознайомлення здобувачів освіти з простимим ігровими техніками заспокоєння та зняття стресу. Для цього учні були поділені на 3 вікові групи: 1-4 класи, 5-7 класи, 8-10 класи).

Учні 1-4 класів освоїли терапевтичні ігри з набору «Ресурсна скриня» (рис. 2.1):

Також початковій ланці було запропоновано додаткове психологічне тестування «Малювання неіснуючої тварини» – це проєктивна методика, яка використовується для дослідження особистості, зокрема рівня самооцінки, міжособистісних стосунків, агресивності та загального розумового розвитку (рис. 2.2). 

Щоб провести тестування, учасника просять намалювати неіснуючу тварину, а потім скласти про неї розповідь, дати їй ім'я та відповісти на додаткові запитання. Інтерпретація малюнка відбувається шляхом аналізу різних його елементів, таких як розташування на аркуші, деталі зображення, контури, лінії та їх натиск.

Учні початкової школи підійшли до питання творчо, використали яскраві кольори, креативні назви та виконували роботу із задоволенням.

Учні 5-8 класів (рис. 2.3) потренувалися з картками «Сила усмішки», «Дихальні картки», «Картки сили», а також:

Найбільш відповідально до тренінгів віднеслися учнів 8-10 класів (рис. 2.4), але вони і є тими, які мають багато страхів і переживань перед майбутнім успішним випуском зі школи, здачею екзаменів, вибором майбутньої професії та мають більш сформоване відчуття відповідальності.

Високий темп життя, навчальні навантаження, інформаційний тиск, а також події суспільного характеру – усе це впливає на психологічний стан школярів. Тому важливо не лише вчасно звертатися по допомогу до фахівців, а й навчати дітей простих побутових способів самостійного відновлення емоційної рівноваги. Такі прийоми допомагають дитині краще розуміти себе, керувати почуттями й підтримувати внутрішній спокій.

1. Режим дня та стабільність. Для дитини відчуття передбачуваності створює психологічну безпеку. Коли дитина знає, що після школи буде обід, потім відпочинок, а ввечері – спільна гра чи читання, її нервова система працює спокійніше. Регулярність у сні, харчуванні та відпочинку допомагає знизити рівень тривожності та підвищує стійкість до стресу.
2. Побутова активність і творчість. Малювання, ліплення, складання пазлів чи вирізання з паперу – це не просто дозвілля, а спосіб вираження емоцій. Через творчість дитина може вивільнити напруження, яке не завжди здатна висловити словами. Такі заняття корисно робити у спокійній атмосфері, без тиску на результат, адже головне – процес, а не оцінка.
3. Рухова активність. Ще один природний механізм саморегуляції. Під час активних ігор, танців чи прогулянок організм виробляє ендорфіни – «гормони радості», які допомагають подолати втому та стрес. Корисно заохочувати дітей рухатися на свіжому повітрі, гратися у дворах, кататися на велосипеді чи просто бігати з друзями. Навіть спільна хатня робота – прибирання або поливання квітів – може стати способом зняти напруження, якщо робити її у доброму настрої.
4. Емоційна атмосфера вдома. Спокійні, уважні батьки – найкращий ресурс для відновлення дитячої психіки. Варто щодня знаходити час для щирої розмови без критики: запитати, як минув день, що сподобалося, що засмутило. Такі побутові «розмови перед сном» допомагають дитині відчути себе почутою та зрозумілою. Це зміцнює довіру й знижує рівень внутрішнього напруження.
5. Створення «куточка спокою». Це може бути місце в кімнаті, де дитина має можливість побути наодинці, послухати музику, погортати книжку чи просто подихати глибоко. Там не повинно бути гаджетів чи відволікаючих факторів. Такий простір допомагає дитині навчитися самостійно регулювати свій емоційний стан.
6. Техніки дихання та релаксації. Наприклад, прості вправи на глибоке дихання, розтяжку або короткі хвилинки тиші між навчанням. Для молодших дітей це може бути гра: «подмухай на кульбабку» чи «задмухай свічку» – такі форми подають дихальні вправи легко і невимушено.
7. Обмеження інформаційного потоку. Надмірна кількість контенту з інтернету може підвищувати тривогу. Тому варто дозувати перегляд екранів, особливо перед сном, замінюючи його спільними вечірніми ритуалами – читанням, настільними іграми, спокійними розмовами.
8. Почуття успіху. Якщо дитина відчуває, що її зусилля цінують, навіть у дрібницях, її самооцінка зростає. Похвала за щоденні побутові досягнення – застелити ліжко, допомогти на кухні, доглянути за домашнім улюбленцем – створює емоційний фундамент для впевненості та стабільності.

Отже, побутові прийоми самостійного відновлення психологічного стану дітей – це не складні техніки, а радше свідоме створення здорової, гармонійної атмосфери в родині. Режим, творчість, рух, тепло спілкування і спокій у дрібницях – усе це формує у дитини вміння дбати про себе, слухати свої почуття й підтримувати внутрішню рівновагу навіть у складних життєвих обставинах.

У висновку до науково-дослідницької роботи з психології, проведеної в рамках проєкту з визначення ефективності методів відновлення після стресу з «Ресурсною скринею», варто зазначити, що проведене дослідження має ряд позитивних результатів:

1. Проведене опитування всебічно описує стан учнів та їх найбільші страхи і переживання. Учні початкової ланки проходити тестування разом з батьками, що дозволило дорослим отримати додаткову інформацію і здійснювати корегування стану на ланці «діти-батьки», а загальна картина результатів стала опорною сходинкою до роботи практичного психолога з різними віковими групами учнів. Варто зазначити, що у закладі створені максимально доброзичливі умови для здійснення виховного і навчального процесу.
2. Аналіз опитування першачків показує проблемні ділянки в адаптації молодших учнів до освітнього процесу, що стало предметом обговорення на медико-педагогічному консиліумі педагогічних працівників.
3. Системні заходи проти розповсюдження булінгу дають дітям змогу відчувати захищеними в стінах школи, не соромитися свого зовнішнього вигляду, уподобань та фінансового статусу.
4. Проведення тренінгів із застосуванням матеріалів «Ресурсної скрині дозволило учням опанувати техніки заспокоєння, відкритися однокласникам, попрацювати в команді та зрозуміти цінність ментального здоров’я.
5. Розроблені відеоматеріали «Психологічна хвилинка» дозволять системно проводити хвилини релаксу під час уроків, що сприятиме плідній роботі, спокійному виконанню поставлених задач.

Виконаний дослідницький проєкт може мати велике значення для освітньої практики, тому що дозволяє розробити більш ефективні підходи до підтримки учнів освітніх закладів в різних стресових ситуаціях.

1. Україна: ЮНЕСКО навчила 15 000 шкільних психологів для підтримки учнів та вчителів / Unesco // Спосіб доступу URL: https://www.unesco.org/en/articles/ukraine-15000-school-psychologists-trained-unesco-support-learners-and-teachers?utm_source=chatgpt.com (дата звернення 15.10.2025).
2. Понад третина українських дітей відчувають стрес / Rubruka // Спосіб доступу URL: https://rubryka.com/en/2024/08/06/tretyna-ukrayinskyh-ditej-maye-serednij-riven-stresu/?utm_source=chatgpt.com (дата звернення 15.10.2025).
3. Ефективність впровадження психологічних інструментів у школах для підтримки психічного здоров'я учнів під час війни / Журнал «Медична наука України» // Спосіб доступу URL: https://msu-journal.com/index.php/journal/article/view/688?utm_source=chatgpt.com (дата звернення 10.11.2025).
4. Наука вчить дітей в Україні справлятися зі стресом / Юнісеф // Спосіб доступу URL: https://www.unicef.org/ukraine/en/stories/science-teaches-children-cope-with-stress?utm_source=chatgpt.com (дата звернення 10.11.2025).
5. Як розпізнати стрес у підлітків / Юнісеф // Спосіб доступу URL: https://www.unicef.org/ukraine/en/stories/teens-stress?utm_source=chatgpt.com (дата звернення 10.11.2025).
6. Як розпізнати та допомогти дітям впоратися з воєнною травмою/ Межа // Спосіб доступу URL: https://mezha.net/eng/bukvy/how-to-recognize-and-help-children-cope-with-war-trauma/?utm_source=chatgpt.com (дата звернення 11.11.2025).
7. Українсько-Швейцарський проєкт «Діємо для здоров’я» /Діємо для здоров’я // Спосіб доступу URL: https://www.actforhealth.in.ua/ (дата звернення 17.11.2025).