Проєкт "Характеристика складнопідрядних речень в англійській мові"

Учень 10 класу працює над дослідницьким проєктом з англійської мови на тему «Характеристика складнопідрядних речень». У своїй роботі він детально аналізує складні підрядні речення англійської мови та ділиться корисними спостереженнями для всіх, хто навчається або викладає англійську. Результати дослідження допоможуть краще володіти мовою, покращити письмові навички та впевненіше спілкуватися в різних ситуаціях.

Докладніше про роботу:

Матеріали цього навчального дослідницького проєкту, присвячених характеристиці складнопідрядних речень, можна використовувати на уроках англійської мови в 10–11 класах. У роботі особливу увагу зосереджено на тому, як різні типи підрядних речень виконують свої функції, передають складні смислові зв’язки та допомагають зробити текст логічним і послідовним.

У результаті дослідницької роботи на тему «Характеристика складнопідрядних речень» учень 10 класу дійшов висновку, що це дослідження допомагає краще зрозуміти, яку важливу роль відіграють складнопідрядні конструкції у формуванні мовної майстерності як у носіїв мови, так і в тих, хто її вивчає.

Отримані результати в проекті можуть стати у пригоді учням, студентам та викладачам англійської мови, адже вони розкривають практичне значення складнопідрядних речень у побудові зв’язного мовлення. Завдяки цієї дослідницької роботи можна не лише поглибити знання граматики, а й навчитися точніше висловлювати свої думки, робити мовлення більш природним і виразним у різних ситуаціях спілкування.

Зміст

Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика складнопідрядних речень.
1.1. Визначення та структура.
1.2. Види підрядних сполучників та їх роль.
Розділ 2. Види підрядних речень за функцією.
2.1. Підрядні речення-іменники.
2.2. Підрядні речення-прикметники.
2.3. Підрядні речення-прислівники.
Розділ 3. Підрядні речення та їх типи.
3.1. Прислівникові речення причини.
3.2. Прислівникові речення часу.
3.3. Прислівникові речення місця.
3.4. Прислівникові речення мети.
3.5. Прислівникові речення умови.
3.6. Прислівникові речення наслідку.
3.7. Прислівникові речення способу дії.
3.8. Прислівникові речення допусту.
Висновки
Список використаних джерел.

Актуальність теми: Складнопідрядні речення є фундаментальною частиною англійською мови. Використання речень робить текст більш професійним. У наукових статтях, есе, бізнес-документах та інших формальних текстах вони допомагають чітко і логічно викладати аргументи.

Об’єкт дослідження: складнопідрядні речення в англійській мові.

Мета: дослідити та проаналізувати структура та особливості використання складнопідрядних речень в англійській мові, їхні типи та функції у сучасному мовленні.

Методи дослідження: метод суцільної вибірки, метод компонентного аналізу.

Складнопідрядне речення (complex sentence) – це тип речення, що складається з однієї головної частини (main clause) та однієї або більше підрядної частини (subordinate clause). Головна частина може існувати я самостійне речення, тоді як підрядна частина не може і завжди залежить від головної, виконуючи функцію певного члена речення.

На відміну від складносурядних речень, частини складнопідрядного з’єднані підрядними сполучниками (subordinating conjunctions) або відносними займенниками/прислівниками (relative pronouns/adverbs). Правильне вживання складнопідрядних речень є ключовим для створення розгорнутих, логічно пов’язаних і виразних текстів в англійській мові. Вони дозволяють передавати складніші ідеї та взаємозв’язки між подіями, що робить мовлення більш точним і зрілим.

1.1. Визначення та структура

Складнопідрядне речення є однією з фундаментальних структур англійської мови, що дозволяє передавати складні ідеї, взаємозв’язки та логічні залежності між частинами висловлювання. Розуміння його будови та функцій є ключовим для правильного використання мови як у письмовій, так і в усній комунікації.

За словами Рендольфа Квірк та інших авторів у «A Comprehensive Grammar of the English language» (1985), складнопідрядне речення характеризується ієрархічною структурою, де одна частина є «вершиною», тобто головною, а інші підпорядковуються їй, виконуючи функції різних членів речення, наприклад, підмета, додатка чи обставин. Ця ієрархія підкреслюється спеціальними сполучниками або сполучними словами, які вводять підрядну частину
Структура складнопідрядного речення складається з двох основних частин.

Перша частина – головна частина, незалежна частина речення, яка має підмет і присудок і може функціонувати як окреме речення. Вона виражає основну ідею висловлювання.

Друга частина – підрядна частина, залежна частина речення, яка завжди починається зі сполучника або сполучного слова і не може існувати окремо. Підрядні частини класифікуються за функцією, яку вони виконують у реченні.

1.2. Види підрядних сполучників та їх роль

Підрядний сполучник – це слово або фраза, що з’єднує підрядне речення з головним. Основна функція сполучника – показати співвідношення між цими двома частинами. Завдяки їм речення набуває логічної та зрозумілої структури (Наприклад у реченні I will go to the park if it does not rain за сполучник виступає if, який вказує на умову). Підрядні сполучники можна класифікувати за типом відношень, які вони виражають. Сполучники часу вказують на час дії в підрядному реченні відносно головної.

Сполучники причини пояснюють причину або підставу дії в головному реченні. Сполучники умови вводять умову, за якої можлива дія в головному реченні. Сполучники мети вказують на мету, з якою виконується дія. Сполучники наслідку виражають результат або наслідок дії. Сполучники наслідку виражають результат або наслідок дії. Сполучники допусту показують протиставлення, коли дія в головному реченні відбувається, незважаючи на обставини в підрядному. Сполучники місця вказують на місце дії.

Використання сполучник «because» становлює причинно-наслідковий зв’язок. Сполучники часу, такі як «after» або «when», допомагають вибудувати хронологічну послідовність. Сполучник «unless» одразу вводить умову з негативним значенням, що має вирішальне значення для розуміння змісту. Без цих слів речення були б розрізненими та неповними

Класифікація підрядних речень базується на їх синтаксичній функції, тобто на та тому, яким членом речення вони виступають у загальній структурі. За цією ознакою в сучасній англійській граматиці виділяють три основні функціональні типи підрядних речень

2.1. Підрядні речення-іменники

Визначення та функція:

Підрядні речення-іменники (Noun Clauses) виконують у складнопідрядному реченні функції, притаманні іменникам або іменним групам.
Предмет (Subject): That she accepted offer is surprising (Те, що вона прийняла пропозицію, дивує).
Додаток (Object): I know what did you last summer (Я знаю, що ти робив минулого літа).

Іменна частина складеного присудка (Subject Complement): The problem is that he won’t cooperate (Проблему в тому, що він не хоче кооперуватися).
Додаток до прийменника (Object of Preposition): We are talking about what we saw (Ми розмовляємо про те, що ми бачили).
Означення (Appositive): The fact, that he arrived late, was ignored (Той факт, що він прибув із запізненням, був проігнорован).

Засоби зв’язку:
Вводяться сполучниками (that, whether, if) або сполучними словами/займенниками (who, what, where, when, why, how, which).

2.2. Підрядні речення-прикметники

Визначення та функція:

Підрядні речення-прикметники (Adjective Clauses або Relative Clauses) виконують функцію означення. Вони завжди відносяться до певного антецедента в головній частині, уточнюючи або ідентифікуючи його. Вони відповідають на питання: Який? Кого? Чей? (Which? Who? Whose?).

Обмежувальні (Defining/Restrictive): Необхідні для розуміння того, про який саме предмет/особу йдеться. Вони не виділяються комами. The student who studied hard passed the exam (Учень, котрий старанно навчався, здав іспит).

Необмежувальні (Non-defining/Non-restrictive): Надають додаткову інформацію, яку можна вилучити без втрати основного змісту речення. Вони завжди виділяються комами. My brother, who lives in Kyiv, is a doctor (Мій брат, який живе в Києві, лікар)

Засоби зв’язку
Вводяться відносними займенниками (who, whom, whose, which, that) або відносними прислівниками (where, when, why).

Визначення та функція:
Підрядні речення-прислівники (Adverbial Clauses) виконують функцію обставини. Вони модифікують дієслово, прикметник або інший прислівник у головній частині, вказуючи на різноманітні обставини, за яких відбувається дія. Вони є найбільш численною та гнучкою групою підрядних речень, оскільки можуть стояти до, після, або навіть у середині головної частини.

Прислівникові підрядні речення (Adverbial Clauses) деталізують обставини дії, описаної в головному реченні. Вони приєднуються до головного за допомогою сполучників або сполучних слів.

3.1. Прислівникові речення причини

Обставина причини (Clauses of Reason): Пояснюють причину дії в головному реченні. Вводяться сполучниками because, since, as.

Наприклад: She was tired because she had worked all day (Вона втомилася, тому що працювала весь день)

3.2. Прислівникові речення часу

Обставина часу (Clauses of Time): Вказують на час, коли відбувається дія, відповідаючи на питання When? (Коли?). Використовуються сполучники when, before, after, as soon as, while тощо.

Наприклад: I will call you as soon as I arrive at the station (Я позвоню тобі, як тільки прибуду на станцію)
Важливо: у цих реченнях для майбутньої дії використовується Present Simple

3.3. Прислівникові речення місця

Обставина місця (Clauses of Place): Вказують на місце або напрямок дії, відповідаючи на питання Where? (Де? Куди?). Вони вводяться сполучними словами where та wherever.

Наприклад: You can leave the package wherever you see the delivery instructions (Ти можеш залишити посилку, де побачиш інструкції з доставки).

3.4. Прислівникові речення мети

Обставина мети (Clauses of Purpose): Виражають мету виконання дії, відповідаючи на питання For what purpose? (З якою метою?). Вводяться сполучниками so that (щоб) та in order that.

Наприклад: He wears thick gloves so that his hands don't get cold. (Він носить товсті рукавички, щоб його руки не замерзли).

3.5. Прислівникові речення умови

Обставина умови (Clauses of Condition): Вказують на умову, необхідну для здійснення дії, відповідаючи на питання Under what condition? (За якої умови?). Основні сполучники: if (якщо), unless (якщо не), provided that (за умови, що).

Наприклад: If you accept the offer, you must sign the documents immediately (Якщо ти приймаєш пропозицію, ти повинен негайно підписати документи).

3.6. Прислівникові речення наслідку

Обставина наслідку (Clauses of Result): Показують результат або наслідок дії, інтенсивність якої підкреслюється в головному реченні словами so або such. Вони вводяться сполучником that.

Наприклад: It was such a foggy morning that the flight was delayed (Був такий туманний ранок, що рейс затримали).

3.7. Прислівникові речення способу дії

Обставина способу дії (Clauses of Manner): Описують спосіб, яким відбувається дія, відповідаючи на питання How? (Як?). Вони вводяться сполучниками as (як) та as if/as though (ніби, наче).

Наприклад: She explained the task as if it were incredibly simple (Вона пояснила завдання так, ніби воно було неймовірно простим).

3.8. Прислівникові речення допусту

Обставина допусту (Clauses of Concession): Виражають обставину, яка незважаючи на перешкоду не завадила дії головного речення. Вводяться сполучниками although, though, even though (хоча, незважаючи на те, що).

Наприклад: Although it rained all day, they still enjoyed their picnic (Хоча цілий день йшов дощ, вони все одно насолодилися пікніком).

Проведене дослідження з англійської мови в рамках проєкту "Характеристика складнопідрядних речень" підтвердило ключову роль складнопідрядних речень (Complex Sentences) у забезпеченні логічної, змістовної та граматично коректної комунікації в англійській мові.

Протягом дослідницької роботи було встановлено, що підрядні речення, незалежно від їхньої функції (іменникові, прикметникові чи прислівникові), є необхідним інструментом для вираження складних думок та взаємозв’язків.
Найбільш детального аналізу було піддано прислівникові підрядні речення (Adverbial Clauses), які виконують роль обставин і є найрізноманітнішою категорією.

Аналіз в проєкті показав, що ці речення є потужним засобом для деталізації головної дії, адже вони здатні передавати вісім основних обставин:

• Причина (because, since, as): пояснюють мотиви дії.
• Час (when, after, before): чітко локалізують дію у часі, демонструючи її послідовність або одночасність.
• Місце (where, wherever): визначають просторові рамки дії.
• Мета (so that, in order that): розкривають наміри та цілі.
• Умова (if, unless): встановлюють необхідні передумови для здійснення головної дії.
• Наслідок (so... that, such... that): вказують на результат, спричинений інтенсивністю дії.
• Спосіб дії (as, as if): описують характер виконання дії.
• Допуст (although, even though): виражають контраст між дією та можливою перешкодою

Таким чином, повне розуміння і правильне використання сполучників та структур прислівникових підрядних речень є критично важливим для досягнення високого рівня володіння англійською мовою. Опанування цих конструкцій не лише розширює лексичний запас, але й значно підвищує граматичну точність і логічну зв'язність мовлення, дозволяючи перейти від простих до академічних та професійно-орієнтованих висловлювань.

1. Quirk, R., Greenbaum, S., Leech, G., & Svartvik, J. (1985). A Comprehensive Grammar of the English Language. Longman
2. Huddleston, R., & Pullum, G. K. (2002). The Cambridge Grammar of the English Language. Cambridge University Press
3. Swan, M. (2017). Practical English Usage. Oxford University Press
4. (1999). Longman Grammar of Spoken and Written English. Longman
5. Swan, M. (2017). Practical English Usage. Oxford University Press