Проєкт "Вивчення мікробіому людини: вплив дієт на склад бактерій у кишечнику"

Здобувач освіти 8 класу виконав дослідницьку роботу за проєктом з біології, в якій дослідив мікробіом людини та вплив різних дієт на склад бактерій у кишечнику. Учень визначив можливі наслідки для здоров'я людини при зміні складу бактерій у кишечнику при застосуванні різноманітних дієт.

Вивчення мікробіому людини наразі дуже важливе, особливо дослідження впливу різних дієт на склад бактерій у кишечнику, яке провів учень 8 класу в дослідницькій роботі з біології. Автор визначив як швидко змінюється мікробіом після зміни раціону, та яку роль відіграють пробіотики і пребіотики.

Докладніше про роботу:

У дослідницькому проєкті було визначено взаємозв’язок між мікробіомом та імунною системою людини, а також наслідки впливу дієт на склад бактерій у кишечнику. Досліджено вплив вегетаріанської та веганської дієти, а також кето-дієти на склад бактерій.

В проєктній роботі в рамках вивчення з біології мікробіому людини було досліджено вплив середземноморсьої та західної дієт на склад бактерій у кишечнику, проаналізовано наслідки дієти з високим вмістом білка. При дослідженні стало зрозуміло, що для здорового мікробіому важливо споживати продукти, багаті на клітковину та включати пробіотики.

Зміст

Вступ
1. Будова та функції мікробіому.
2. Вплив різних дієт на склад мікробіому.
2.1 Вегетаріанська та веганська дієта.
2.2 Кето-дієта
2.3 Середземноморська дієта.
2.4 Дієта з високим вмістом білка.
2.5 Західна дієта (велика кількість цукру та обробленої їжі)
3. Як швидко змінюється мікробіом після зміни раціону.
4. Роль пробіотиків і пребіотиків.
5. Взаємозв’язок між мікробіомом та імунною системою.
Висновки
Література

Мікробіом людини — це сукупність мікроорганізмів, які мешкають у різних частинах тіла, зокрема в кишечнику. Він відіграє ключову роль у підтримці здоров'я, впливаючи на травлення, імунітет та навіть на психічний стан. Склад мікробіому може змінюватися під впливом різних факторів, серед яких дієта займає одне з провідних місць.

Актуальність роботи. Сучасні дослідження підтверджують, що зміни в раціоні харчування можуть суттєво впливати на склад мікробіому кишечника, що, у свою чергу, відображається на загальному стані здоров'я людини. Розуміння цих взаємозв'язків є важливим для розробки рекомендацій щодо харчування з метою покращення здоров'я та профілактики захворювань.

Мета роботи: дослідити, як різні типи дієт впливають на склад мікробіому кишечника людини та визначити можливі наслідки цих змін для здоров'я.

Об’єкт дослідження: мікробіом кишечника людини та його зміни під впливом різних дієт.

Теоретичне значення роботи: полягає у поглибленні знань про взаємозв'язок між харчуванням та мікробіомом, що сприяє кращому розумінню механізмів впливу дієти на здоров'я людини.

Практичне значення роботи: отримані результати можуть бути використані для розробки індивідуальних рекомендацій щодо харчування з метою оптимізації складу мікробіому та покращення здоров'я.

Наукова новизна: полягає у систематизації та аналізі сучасних даних про вплив різних дієт на мікробіом кишечника, що дозволяє виявити нові аспекти цього взаємозв'язку.

Мікробіом кишечника складається з трильйонів мікроорганізмів, включаючи бактерії, віруси та гриби. Вони відіграють важливу роль у перетравленні їжі, синтезі вітамінів та амінокислот, а також у регуляції імунної системи. Наприклад, бактерії допомагають перетравлювати клітковину, виробляючи коротколанцюгові жирні кислоти, які необхідні для здоров'я кишечника та можуть запобігати розвитку деяких захворювань.

Мікробіоту кишківника можна вважати функціональним органом людського організму. Вона тісно взаємодіє з кишківником і відіграє чотири важливі ролі.
Допомагаючи із засвоєнням поживних речовин (цукрів, амінокислот, вітамінів тощо) клітинами кишечника або з ферментацією незначної кількості їжі. Під час процесів ферментації виробляються газ і численні метаболіти, зокрема коротколанцюгові жирні кислоти, справжнє «паливо» для клітин товстої кишки.

Беручи активну участь у виробленні шлунково-кишкового слизу, зрошенні клітин кишечника та ферментативній активності слизової оболонки.
Проти патогенних мікроорганізмів і токсинів. До того ж деякі бактерії виділяють протимікробні молекули проти патогенних бактерій, тоді як інші стимулюють вироблення слизу, щоб захистити клітини кишечника від атак та уникнути шкідливого впливу на ваш організм.

Бактерії кишкової мікрофлори беруть участь у дозріванні та активації клітин імунної системи кишківника, яка захищає вас від атак патогенних агентів, як-от бактерій і вірусів. Кишківник — це основний резервуар для імунних клітин у вашому організмі. Зі свого боку імунна система впливає на склад і різноманітність мікробіоти.

1. Firmicutes – ця група включає такі роди, як Lactobacillus, Clostridium, Enterococcus, Ruminococcus. Вони відіграють важливу роль у розщепленні складних вуглеводів і виробництві коротколанцюгових жирних кислот.
2. Bacteroidetes – до цієї групи належать Bacteroides, Prevotella. Вони сприяють ферментації полісахаридів і підтримують імунну систему.
3. Actinobacteria – основний представник Bifidobacterium. Ці бактерії відіграють важливу роль у метаболізмі вуглеводів і синтезі вітамінів групи В.
4. Proteobacteria – включають такі роди, як Escherichia, Salmonella, Helicobacter. Хоча вони можуть бути умовно-патогенними, у нормальних умовах беруть участь у підтриманні мікробного балансу.
5. Verrucomicrobia – головний представник Akkermansia muciniphila, який підтримує бар’єрну функцію кишечника, сприяє регуляції ваги та запобігає запаленню.

1. Розщеплення їжі та засвоєння поживних речовин:

• мікроорганізми допомагають перетравлювати клітковину, складні вуглеводи та білки, які інакше були б недоступні для засвоєння організмом.
• бактерії продукують коротколанцюгові жирні кислоти (наприклад, бутират, ацетат, пропіонат), які є джерелом енергії для клітин кишечника.

2. Синтез вітамінів та інших біологічно активних речовин:

• Bifidobacterium та Lactobacillus сприяють виробленню вітамінів групи В та вітаміну К;
• деякі бактерії синтезують нейромедіатори, такі як серотонін і гамма-аміномасляна кислота (ГАМК), що впливають на психічне здоров’я.

3. Підтримка імунної системи:

• мікробіом формує імунну відповідь, тренуючи імунні клітини розпізнавати патогени;
• Akkermansia muciniphila сприяє зміцненню слизового шару кишечника, захищаючи від проникнення шкідливих мікроорганізмів.

4. Регуляція ваги та метаболізму:

• співвідношення Firmicutes до Bacteroidetes впливає на метаболізм і ризик ожиріння;
• деякі бактерії можуть регулювати рівень глюкози та ліпідів у крові, що знижує ризик діабету та серцево-судинних захворювань.

5. Захист від патогенів:

• корисні бактерії конкурують з патогенами за ресурси та місце на епітеліальних клітинах, запобігаючи колонізації шкідливих мікроорганізмів.

Діти народжуються із практично стерильним кишечником; одразу після народження починає формуватися мікробіом, що відбувається завдяки впливу мікробіому матері та навколишньому середовищу.

Існують певні речі, які впливають на стан мікробіому кишечнику в період новонародженості. Вони залежать від того, як була народжена дитина (фізіологічно чи за допомогою кесаревого розтину), а також від способу її годування (грудним молоком або спеціальною сумішшю). Все це зумовлює розвиток мікробіому, склад і стан якого майже упродовж усього життя є відносно стабільним та постійним й може зазнавати лише незначних змін.

Водночас він може зазнавати впливу певних факторів. Найсильніше на стан мікробіому впливає дієта. З віком раціон людини зазнає значних змін. Це призводить до порушень складу та стану мікробіому або його руйнування. Менше (але також значно) на стан мікробіому впливають антибіотики. Крім того, вплив на нього можуть чинити різні захворювання.

Процес порушення стану мікробіому і його вплив на стан організму можна представити у вигляді тріади.

Існують декілька різних основних мікробіомів (кишковий, шкірний, урогенітальний, легеневий), типи яких відрізняються за складом мікрофлори. Навіть уздовж кишечнику залежно від локалізації, починаючи від дванадцятипалої і закінчуючи прямою кишкою, визначаються помітні зміни структури мікробіому. Те ж саме стосується шкіри. Завдяки такому розмаїттю мікрофлори можна казати про наявність сотень різних мікробіомів.

Для формування, урізноманітнення та стабілізації мікробіоти кишківника потрібно приблизно три роки. У дорослому віці склад мікробіоти залишається порівняно стабільним аж до старості, допоки вона знову зазнає глибоких змін і стане дещо збідненою.

Мікробіом кишечника відіграє надзвичайно важливу роль у підтриманні здоров’я людини. Баланс між різними видами бактерій впливає на травлення, метаболізм, імунну систему та навіть психічний стан. Порушення цього балансу (дисбіоз) може призводити до різних захворювань, включаючи ожиріння, діабет, запальні захворювання кишечника та депресію. Для підтримки здорового мікробіому важливо дотримуватися збалансованої дієти, багатої на клітковину, ферментовані продукти та пребіотики, а також уникати надмірного вживання антибіотиків і стресу.

Склад мікробіому кишечника відіграє ключову роль у підтримці здоров'я людини. Харчування безпосередньо впливає на склад і різноманітність кишкової мікрофлори, що може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Розглянемо, як різні типи дієт змінюють мікробіом.

Вегетаріанська і веганська дієти багаті на клітковину, фрукти, овочі, бобові та горіхи, що сприяє зростанню корисних бактерій, таких як Bifidobacterium та Lactobacillus. Високий вміст пребіотичних волокон підтримує різноманітність мікробіому, покращує функціонування шлунково-кишкового тракту і зменшує запальні процеси. Дослідження показують, що вегани та вегетаріанці мають більшу кількість коротколанцюгових жирних кислот (SCFA), які сприяють здоров'ю кишечника.

Рослинні дієти, багаті на клітковину, сприяють зростанню бактерій, які перетравлюють клітковину та виробляють корисні коротколанцюгові жирні кислоти. Це може покращувати здоров'я кишечника та знижувати ризик розвитку деяких захворювань.

Кетогенна дієта характеризується низьким вмістом вуглеводів і високим вмістом жирів, що впливає на баланс кишкових бактерій. Дефіцит клітковини може призвести до зменшення корисних бактерій, таких як Bifidobacterium, і збільшення потенційно шкідливих мікроорганізмів. Проте деякі дослідження показують, що кето-дієта може сприяти зменшенню запалення і підтримувати здоров'я кишечника при певних захворюваннях, таких як епілепсія або метаболічний синдром.

Середземноморська дієта багата на ненасичені жири (з оливкової олії, горіхів і риби), клітковину (з овочів, фруктів, цільнозернових продуктів) та пробіотики (з ферментованих продуктів). Це сприяє зростанню корисних бактерій, таких як Faecalibacterium prausnitzii, які мають протизапальні властивості. Дослідження показують, що така дієта знижує ризик серцево-судинних захворювань і позитивно впливає на мікробіом кишечника.

Середземноморська дієта, багата на фрукти, овочі, цільнозернові продукти та здорові жири, сприяє зростанню різноманітних корисних бактерій у кишечнику. Це пов'язано з високим вмістом клітковини та антиоксидантів, які підтримують здоровий мікробіом.

Дієти, багаті на білок, зокрема тваринного походження, можуть змінювати мікробіом, збільшуючи кількість бактерій, що метаболізують амінокислоти. Хоча це може сприяти росту корисних бактерій, таких як Bacteroides, надмірне споживання білка може збільшити кількість шкідливих метаболітів, таких як триметиламін N-оксид, який пов'язаний з підвищеним ризиком серцевих захворювань.

Дієти з високим вмістом білка можуть змінювати склад мікробіому, зокрема збільшувати кількість бактерій, які беруть участь у перетравленні білків. Однак надмірне споживання білка може призводити до зростання бактерій, які виробляють шкідливі метаболіти, що негативно впливають на здоров'я кишечника.

Західна дієта, що включає велику кількість рафінованих вуглеводів, цукру, оброблених продуктів і насичених жирів, негативно впливає на мікробіом кишечника. Така дієта сприяє росту шкідливих бактерій, зменшенню мікробного різноманіття та підвищенню рівня запалення в організмі. Вона асоціюється з розвитком ожиріння, діабету 2 типу та інших метаболічних порушень.

Західна дієта, багата на цукор та оброблені продукти, може знижувати різноманітність мікробіому та сприяти зростанню патогенних бактерій. Це може підвищувати ризик розвитку запальних захворювань кишечника та інших метаболічних порушень.

Різні дієти суттєво впливають на мікробіом кишечника. Вегетаріанська, веганська та середземноморська дієти позитивно впливають на різноманітність і баланс корисних бактерій завдяки високому вмісту клітковини та корисних жирів. Натомість кето-дієта та дієти з високим вмістом білка можуть знижувати кількість корисних бактерій при надмірному споживанні тваринних продуктів.

Західна дієта має найбільш негативний вплив, сприяючи розвитку запальних процесів і метаболічних розладів. Вибір раціонального харчування є ключовим фактором підтримки здорового мікробіому та загального самопочуття.

Мікробіом кишечника – це сукупність мікроорганізмів, що живуть у травному тракті людини. Він відіграє ключову роль у здоров’ї, впливаючи на травлення, обмін речовин, імунну систему та навіть психічний стан. Одним із найбільш значущих чинників, що впливають на склад мікробіому, є раціон харчування. Зміна раціону може викликати як короткострокові, так і довгострокові зміни у складі кишкової мікрофлори.

Кишковий мікробіом досить динамічний, і перші зміни після зміни раціону можуть відбутися вже протягом кількох годин. Важливими факторами, що впливають на швидкість та характер цих змін, є склад їжі (протеїни, жири, вуглеводи, клітковина), її обробка (сирі чи термічно оброблені продукти) та кількість спожитої води.

Підвищене споживання клітковини (овочі, фрукти, цільнозернові продукти) сприяє збільшенню популяції корисних бактерій, таких як Bifidobacterium та Lactobacillus, які допомагають у перетравленні їжі та підтримці імунітету.

Дієта з високим вмістом білка та жирів (м’ясо, молочні продукти) може спричинити зростання бактерій, що спеціалізуються на ферментації білків, таких як Bacteroides, та зменшення кількості бактерій, що переробляють клітковину.

Дієта, багата на прості вуглеводи (солодощі, білий хліб) може сприяти зростанню потенційно патогенних бактерій, що можуть викликати запальні процеси.
Клінічні дослідження показали, що зміни у співвідношенні мікроорганізмів можуть відбутися вже протягом 24–48 годин після початку нового раціону. Проте після повернення до звичного харчування мікробіом швидко повертається до свого попереднього стану.

Тривала зміна раціону здатна викликати більш суттєві та стабільні зміни в мікробіомі, які можуть мати значний вплив на здоров’я.
Дієта з високим вмістом клітковини та рослинних продуктів може підтримувати зростання корисних мікроорганізмів, що асоціюються з довготривалим здоров’ям, зниженням ризику ожиріння, серцево-судинних та запальних захворювань.

Тривале споживання великої кількості білків та жирів тваринного походження пов’язане зі змінами в мікробіомі, що можуть спричинити підвищений ризик розвитку метаболічних та запальних захворювань.
Різка зміна харчування (наприклад, перехід від західної дієти до традиційного азійського або середземноморського раціону) може повністю змінити структуру мікробіому протягом кількох місяців, формуючи нову стабільну мікробіоту.

Антибіотики, пробіотики та пребіотики також можуть впливати на довгострокові зміни в мікробіомі, але ефект залежить від індивідуальних особливостей організму та середовища.
Мікробіом змінюється швидко – перші зміни можна помітити вже через декілька годин або днів після зміни раціону. Короткострокові зміни є оборотними – після повернення до звичного харчування склад мікробіому зазвичай відновлюється.

Довгострокові зміни можуть стати постійними – тривала зміна дієти може призвести до формування стабільного нового мікробіому, що впливає на метаболізм і здоров’я.
Якість їжі має велике значення – дієта, багата на клітковину, овочі, фрукти та ферментовані продукти, сприяє підтримці здорового мікробіому, тоді як високий вміст перероблених продуктів та червоного м’яса може мати негативний вплив.

Таким чином, зміна раціону є ефективним способом впливу на кишковий мікробіом, а отже, і на здоров’я в цілому. Проте для стійких позитивних змін важливо дотримуватися збалансованого харчування в довготривалій перспективі.

Пробіотики та пребіотики відіграють важливу роль у підтримці здорової мікрофлори кишківника. Вони сприяють травленню, зміцненню імунітету та загальному покращенню здоров'я людини.

Пробіотики містяться у ферментованих продуктах, таких як:

• кефір та йогурт – багаті на лактобактерії та біфідобактерії;
• квашена капуста – містить природні пробіотики, що підтримують баланс мікрофлори;
• кімчі – традиційна корейська страва, що містить молочнокислі бактерії;
• темпе, місо, натто – ферментовані соєві продукти, корисні для кишківника;
• сирий яблучний оцет – сприяє зростанню корисних бактерій;
• ферментовані овочі – натуральне джерело корисних бактерій.

Пребіотики – це харчові волокна, які живлять корисні бактерії. До продуктів, що містять пребіотики, належать:

• часник і цибуля – сприяють росту біфідобактерій;
• банани – містять інулін, який допомагає корисним бактеріям розмножуватися;
• спаржа і цикорій – багаті на пребіотичні волокна;
• вівсянка – містить бета-глюкани, які підтримують мікрофлору;
• бобові (горох, сочевиця, квасоля) – містять олігосахариди, що сприяють росту бактерій.

Наукові дослідження підтверджують, що пробіотичні добавки можуть бути корисними, особливо при певних станах:

• після прийому антибіотиків – допомагають відновити баланс мікрофлори;
• при синдромі подразненого кишківника (СПК) – можуть зменшити здуття і покращити травлення;
• для зміцнення імунітету – стимулюють захисні механізми організму;
• при діареї (інфекційній або пов’язаній з антибіотиками) – знижують її тривалість.

Однак ефективність пробіотичних добавок залежить від:

• видів і штамів бактерій у складі;
• кількості колонієутворюючих одиниць (КОУ);
• умов зберігання та якості продукту.

Деякі пробіотики можуть не приживатися в кишківнику або не приносити очікуваних результатів через кислотність шлункового соку або індивідуальні особливості організму. Тому краще віддавати перевагу природним джерелам пробіотиків або консультуватися з лікарем перед прийомом добавок.

Пробіотики та пребіотики важливі для здоров'я – вони підтримують травлення, зміцнюють імунітет і допомагають запобігати різним захворюванням. Найкраще отримувати їх із натуральних продуктів – ферментовані продукти та багаті на клітковину овочі та фрукти забезпечують природне зростання корисних бактерій. Добавки можуть бути корисними, але не є універсальним рішенням – їх ефективність залежить від якості, складу та індивідуальних особливостей організму. Для максимального ефекту важливо поєднувати пробіотики та пребіотики – разом вони створюють сприятливе середовище для росту корисних бактерій. Правильне харчування та збалансована дієта – ключ до здорової мікрофлори та гарного самопочуття!

Мікробіом — це сукупність мікроорганізмів, що заселяють наше тіло, зокрема кишечник, шкіру, ротову порожнину та інші органи. Він відіграє важливу роль у підтримці здоров’я, особливо у взаємодії з імунною системою.

1. Регуляція імунної відповіді. Корисні бактерії допомагають розпізнавати патогени та підтримувати баланс між про- і протизапальними реакціями.
2. Навчання імунної системи. Взаємодія мікробіому з імунною системою з раннього дитинства сприяє розвитку толерантності до нешкідливих речовин та боротьби з патогенами.
3. Вплив на аутоімунні процеси. Порушення складу мікробіому (дисбіоз) може викликати надмірну активацію імунної системи, що пов’язано з аутоімунними захворюваннями (наприклад, хвороба Крона, ревматоїдний артрит).
4. Продукція імуномодулюючих речовин. Деякі бактерії виробляють коротколанцюгові жирні кислоти (наприклад, бутират), які мають протизапальні властивості та зміцнюють кишковий бар’єр.

Зміни в складі мікробіому можуть впливати на ризик розвитку різних захворювань, зокрема:
1. Ожиріння.

• Дисбаланс між Firmicutes та Bacteroidetes може сприяти підвищенню поглинання енергії з їжі, що веде до збільшення ваги.
• Вплив на гормони голоду (лептин і грелін) може сприяти переїданню.
• Деякі бактерії стимулюють накопичення жирової тканини через запальні процеси.

2. Цукровий діабет.

• Дисбіоз сприяє розвитку інсулінорезистентності через хронічне запалення.
• Недостатня кількість бактерій, що виробляють бутират, погіршує чутливість клітин до інсуліну.
• Зміни в мікробіомі можуть спричиняти порушення регуляції глюкози в крові.

3. Запальні захворювання.

• Порушення мікробіому може спричинити синдром підвищеної проникності кишечника (leaky gut syndrome), що веде до потрапляння токсинів у кров і розвитку запальних процесів.
• Хронічні запалення можуть сприяти виникненню серцево-судинних захворювань, депресії, нейродегенеративних хвороб (Альцгеймера, Паркінсона).
• Мікробіом відіграє ключову роль у підтримці здоров’я та регуляції роботи імунної системи. Його дисбаланс може спричинити розвиток різних хронічних захворювань, включаючи ожиріння, діабет та запальні процеси. Підтримання здорового мікробіому через збалансоване харчування (багате на клітковину, пробіотики та пребіотики), фізичну активність і зниження стресу сприяє зменшенню ризику захворювань та покращенню загального самопочуття.

У навчальному дослідницькому проєкті з біології при вивчення мікробіому людини учень 8 класу зробив наступнівисновки щодо впливу різних дієт на склад бактерій у кишечнику:

1. Різноманітність мікробіому залежить від харчування:

• чим більше різноманітних продуктів у раціоні, тим багатший мікробом;
• монодієти можуть зменшувати кількість корисних бактерій.

2. Західна дієта (високий вміст жиру та цукру):

• зменшує кількість корисних бактерій (Bifidobacterium, Lactobacillus);
• підвищує рівень запальних бактерій (Firmicutes, Proteobacteria);
• може сприяти ожирінню, діабету та запальним захворюванням кишечника.

3. Середземноморська дієта (овочі, фрукти, оливкова олія, риба):

• підвищує кількість корисних бактерій (Akkermansia, Faecalibacterium);
• сприяє зниженню запальних процесів та покращенню здоров'я кишечника.

4. Вегетаріанська та веганська дієти:

• збільшують різноманітність мікробіому;
• підвищують рівень бактерій, які виробляють коротколанцюгові жирні кислоти (SCFA), що корисні для метаболізму;
• зменшують ризик серцево-судинних захворювань.

5. Кетогенна дієта (низьковуглеводна, багата на жири):

• може зменшувати корисні бактерії через обмеження клітковини;
• сприяє збільшенню бактерій, пов’язаних із запальними процесами.

6. Дієта з високим вмістом клітковини (рослинні продукти, цільнозернові)

• збільшує рівень пробіотичних бактерій;
• покращує вироблення SCFA, що позитивно впливає на здоров’я кишечника та імунітет;

7. Можливі наслідки змін у мікробіомі:

• збалансований мікробіом підтримує здоров’я кишечника, імунітет та обмін речовин;
• дисбаланс (дисбіоз) може спричинити ожиріння, запальні хвороби кишечника, діабет, депресію.

Для здорового мікробіому важливо споживати різноманітні продукти, багаті на клітковину, уникати надлишку обробленої їжі та включати пробіотики.

При виконанні науково-дослідницької роботи з біології ми визначили, що вплив дієти на мікробіом є значним і науково доведеним. Раціон, багатий на клітковину, натуральні продукти та корисні жири, сприяє зростанню корисних бактерій і покращує здоров’я. Натомість західна дієта, що включає оброблену їжу та велику кількість цукру, може порушувати баланс мікрофлори, сприяючи розвитку хронічних захворювань. Враховуючи швидкість адаптації мікробіому, правильне харчування може стати ефективним засобом профілактики багатьох недуг

1. https://www.smecta.ua/mikrobiom-kishechniku-ta-diareya-vpliv-na-zdorovya-shkt/?utm_source
2. https://tsn.ua/lady/zdorovye/aktualnaya-tema/yak-mikrobiom-kishkivnika-vplivaye-na-vashe-zdorov-ya-2762403.html?utm_source
3. https://whl.com.ua/yak-kharchuvannia-z-vysokym-vmistom-zhyru-vplyvaie-na-kyshkovi-mikroby-zbilshuiuchy-ryzyk-kolorektalnoho-raku/?utm_source
4. https://www.biocodexmicrobiotainstitute.com/uk/mikrobiota-kyshkivnyka
5. https://tsn.ua/lady/zdorovye/aktualnaya-tema/yak-mikrobiom-kishkivnika-vplivaye-na-vashe-zdorov-ya-2762403.html
6. https://health-ua.com/gastroenterology/mikrobiom/71633-mkrobom-yak-mshen-dlya-vplivu-nastan-zdorovya
7. https://fitcurves.org/ua/blog/mikrobiom/
8. https://www.smecta.ua/mikrobiom-kishechniku-ta-diareya-vpliv-na-zdorovya-shkt/
9. https://whl.com.ua/yak-kharchuvannia-z-vysokym-vmistom-zhyru-vplyvaie-na-kyshkovi-mikroby-zbilshuiuchy-ryzyk-kolorektalnoho-raku/