Проєкт "Неологізми в українській мові періоду повномасштабного вторгнення росії в Україну"

Учениця 11 класу в дослідницькій роботі, проведеної в рамках проєкту, розповіла про неологізми в українській мові періоду повномасштабного вторгнення росії в Україну, підготувала інформацію про історію їх походження. В учнівській роботі також докладно розглядається взаємозв’язок мови та війни, наводяться основні поширені неологізми, які з'явились під час цієї страшної війни в Україні.

Докладніше про роботу:

Під час роботи над учнівським дослідницьким проєктом учениця 11 класу дослідила нові неологізми в українській мові періоду повномасштабного вторгнення росії в Україну, зібрала та систематизувала нові слова та терміни. Авторка проєктной роботи з українскої мови створила тлумачний мінісловник неологізмів періоду повномасштабного вторгнення.

У дослідницькій роботі (проєкті) авторкою розглядаються неологізми в українській мові, які використовують наші захисники під час війни в Україні, включаючи повномасштабне вторгнення росії в Україну. Також учениця прийшла до висновку про те, що неологізми, які широко використовуються зараз в українській мові, є своєрідним виявом національної самосвідомості та важливим елементом формування нашої культури й ідентичності.

Зміст

Вступ
Розділ 1. Мовні явища як відображення реалій життя народу.
1.1. Взаємозв’язок мови та війни
1.2. Важливість дослідження неологізмів в контексті сучасності.
1.3. Висновки
Розділ 2. Неологізми в період повномасштабного вторгнення.
2.1. Нові явища та їх відображення в сучасній українській мові.
2.2. Класифікація неологізмів періоду повномасштабного вторгнення.
2.3. Висновки
Висновки
Список використаних джерел.

Мова – це живий організм. Її склад залежить від того, що переживають її носії, тобто народ. Якщо говорити саме про нашу українську мову, то в ній зажди дуже чітко відображається на вербальному рівні те, що доводилося і до сих пір доводиться переживати її многостраждальному народу. Особливо це цікаво та актуально спостерігати у такі нелегкі часи, як теперішній.

Взаємозв'язок мови та війни відображає глибокі та складні аспекти впливу конфліктів на культурні, соціальні та політичні процеси. Мова, як найважливіший інструмент комунікації та виразу ідентичності, відіграє ключову роль у формуванні та зміні сприйняття війни та її наслідків.

По-перше, війна має великий вплив на мовну політику та комунікаційні практики. У конфліктних ситуаціях мова може стати інструментом пропаганди, маніпуляцій та дезінформації. Різні сторони конфлікту використовують специфічні мовні стратегії для мобілізації громадської думки, легітимізації власних дій та демонізації противників.

По-друге, війна часто призводить до змін у мовному складі суспільства. Відбувається активне використання військової термінології, нові слова й вирази виникають для опису воєнних подій та стратегій.

Також війна впливає на мовне спілкування та сприйняття подій. У військовий період спостерігається зміна мовних практик, з'являються нові жанри комунікації (наприклад, військові команди, радіо та телекомунікації для військових цілей тощо). Люди також змушені адаптувати свою мовну поведінку до нових умов життя, що може впливати на їхнє сприйняття світу.

Цим і пояснюється актуальність теми дослідження: збір та систематизація неологізмів дозволить зберегти не лише в історичних фактах, але й на рівні мовних явищ пам'ять про визвольну боротьбу, яку наразі веде український народ з найголовнішим, можна навіть сказати – стратегічним ворогом. Який, до речі, акцентується не лише на військових цілях, тобто фізичному знищенні народу, але й на намаганнях викорінити все українське, в т.ч. й мову як необхідну умову існування самобутнього народу.

Сутність дослідницької роботи полягає у дослідженні нових слів, що з’явилися у мові як реакція на сучасні події та явища.

Метою даного дослідження є аналіз неологізмів та їх походження в контексті взаємозв’язку з подіями повномасштабного вторгнення агресора в Україну.

Завдання полягало в поетапному дослідженні неологізмів:

1. Виокремлення взаємозв’язків мови та подій повномасштабного вторгнення.
2. Актуалізація збору та систематизація нових слів та термінів.
3. Створення тлумачного мінісловника неологізмів періоду повномасштабного вторгнення.

Об’єктом дослідження є слова, що виникли в українській мові та стали її частиною після 24 лютого 2022-го року.

Предметом дослідження є явища та події, що спричинили словесні новоутворення в українській мові та народному мовленні.

Структура роботи: дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Ключові слова: мова, війна, неологізми, нові слова, явища, вербальний, самоідентичність.

Дослідження в рамках дослідницького проєкту на тему «Неологізми в українській мові періоду повномасштабного вторгнення росії в Україну» може стати підґрунтям для подальших досліджень у цьому напрямі, а також початком створення нових словників сучасної української мови.

Відповідно до мети і завдань роботи, наявної джерельної бази, під час дослідження використовувалися такі методи:

• метод синтезу;
• метод спостереження;
• метод аналізу.

Результати дослідження можна використовувати наступним чином:

• як фундамент подальшого дослідження неологізмів;
• в якості матеріалів для підготовки уроків української мови та літератури;
• як допоміжний цікавий матеріал при підготовці заходів історичного, культурного, мовно-літературного чи фольклорного напрямів.

Мова народу і війна мають глибокий взаємозв'язок, оскільки мова є не лише інструментом комунікації, але й ключовим елементом формування та збереження національної ідентичності, культурної спадщини та історичної пам'яті.

Як говорить Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови, «24 лютого стало точкою відліку для країни, яка вміє не тільки оборонятися, а й наступати. Українська мова перестала бути тільки засобом спілкування. Вона стала маркером ставлення до війни» [11].

Справа в тому, що серед усіх інших існуючих, найпотужнішим інструментом руйнування духовного стержня як окремої особистості, так і всього народу, є просування у його свідомість чужої мови. Логіка проста: ключовим фактором способу мислення (і, отже, способу життя) є база знань - мова, яка визначає життєві концепції і взаємозв'язки між ними, уявлення народу про прекрасне і потворне, добро і зло. Просування агресором власної мови руйнує систему цінностей об’єкта агресії, впроваджує ворожу систему, руйнує зв'язок поколінь і перспективи самостійного розвитку. У результаті об’єкт агресії втрачає свою власну, але не отримує повноцінної чужої системи цінностей (генетична пам'ять протистоїть повному «перевихованню»), тому перетворюється на духовно ослаблену істоту, потенційного раба.

Мовна агресія як ефективна зброя має універсальний характер, оскільки вона підсилює супротивника при веденні ним війни всіма іншими засобами, включаючи силові та економічні. Відповідно, протидія просуванню чужої мови і утвердження власної сприяє оздоровленню всіх сфер національного буття [6].

Яскравою ілюстрацією даного твердження можна назвати частоту використання української та російської мов при створенні дописів у соцмережах (які наразі є найпоширенішим засобом спілкування та волевиявлення людей у вербальному сенсі). Так, попри повномасштабну російську агресію, частка постів, написаних у соцмережах державною мовою, й надалі відчутно поступається за кількістю російськомовним дописам. Водночас, порівняно з 2020 роком, спостерігається істотне зростання прихильності до української мови – особливо з-поміж власників приватних акаунтів.

Також розглядаємо мову як потужний інструмент впливу у найрізноманітніших сферах, що особливо конкретизується саме у часи повномасштабного воєнного протистояння з агресором.

Мова як інструмент мобілізації. У часи війни мова може стати потужним інструментом мобілізації та єднання нації. Патріотичні заклики, промови, пісні та інші форми мовної пропаганди використовуються для мотивації громадян до захисту своєї країни та оборони її цінностей.

Збереження культурної спадщини. Мова є невід'ємною частиною культурної спадщини народу. У часи війни важливо зберегти та захистити мовну спадщину від знищення та асиміляції. Мова передає традиції, цінності та історію народу через покоління.

Засіб зброї в інформаційній війні. Мова використовується як засіб інформаційної війни для впливу на громадську думку та формування образу ворога. Пропагандистські матеріали, фейкові новини та маніпулятивна мова можуть використовуватися для дезінформації та маніпуляції масовим сприйняттям.

Мова військової комунікації. У військових операціях мова відіграє важливу роль у комунікації між військовими підрозділами та керівництвом. Вона є необхідним засобом для передачі команд, стратегій та звітності.

Мова травми та пам'яті. Після війни мова може стати засобом вираження травми та пам'яті від пережитих подій. Вона може відображати трагічні події, загиблих та страждання, а також слугувати засобом терапії та процесу відновлення.
Тож можемо констатувати, що мова народу тісно пов'язана з війною. Вона є важливим елементом ідентичності та вираження національного духу в часи воєнних конфліктів.

Що найцікавіше – загалом, війна є досить негативним явищем. Проте саме повномасштабне вторгнення примусило багатьох зробити «остаточний вибір» в плані мови спілкування та самоідентичності.
«Українці все більше спілкуються українською в побуті, що свідчить про посилення національної свідомості й згуртованості», – пояснила соціологиня Євгенія Близнюк, директорка дослідницької компанії Gradus Research [13].

А якщо розглядати мову як інструмент, то цілком логічно, що коли щось використовується якомога частіше, то це породжує його удосконалення і розвиток. Оскільки мова – живий організм і свого роду дзеркало буття народу, то вона дуже яскраво відображає події, що відбуваються навколо. Тому виникнення неологізмів – назв нових подій, явищ і процесів – є гармонійною складовою становлення сучасної української мови.

Події суспільно-політичного життя, економічна ситуація в суспільстві, розвиток технологій та інші аспекти знаходять відображення у мові, переважно на лексичному рівні. У сучасній українській мові спостерігаємо появу нових слів, які є результатом російсько-української війни. Метою даної роботи є часткове дослідження цих нових слів. У роботі проаналізовано обрані новоутворені лексеми, які вживаються в засобах масової комунікації в сучасному світі.

Для аналізу були взяті слова, виділені з сучасних ЗМІ, телепрограм та інтернет-джерел з початку російської агресії, а також мною було проведено опитування учнів 9-11 класів нашого ліцею: «Які вам відомі неологізми періоду повномасштабного вторгнення росії в Україну", що відображено у діаграмі. Було опитано 60 учнів.

Найчастіше учні писали слова та словосполучення:

• бавовна - вибух або пожежа;
• орки – російські військові;
• байрактари – турецький дрон;
• привид Києва – легендарний український пілот-винищувач;
• доброго вечора, ми з України! – патріотичне вітання;
• шахед – іранський дрон-камікадзе;
• мопед – ще одна назва для дрона;
• блекаут – життя без світла;
• донатити – жертвувати кошти на військову техніку;
• двохсотий – загиблий;
• трьохсотий – поранений;
• рашисти – російський фашист;
• приліт – обстріл;
• паляниця – символ української ідентичності https://doslidnyky.com/;
• йти за російським кораблем – зазнати поразки та інші.

Хотілося дізнатися, звідки учні-старшокласники знають стільки неологізмів періоду повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Вони сказали, що найбільше дізналися про неологізми війни від самих воїнів, з якими були проведені зустрічі по класах, а також на уроках історії України, української мови та ін. Крім цього я провела опитування жителів нашого села: "Чи чули вони і знають значення слів-неологізмів періоду повномасштабного вторгнення росії в Україну?». Результати опитування відображені в діаграмі.

Жителька села Сергії Маковійчук Ганна Танасіївна назвала цікавий неологізм, який зустрічала в соціальних мережах – бусифікація – позначає примусову мобілізацію за прискореною процедурою.

Також мені хотілося самій поспілкуватися з нашими Захисниками і з їхніх уст почути ті неологізми, які вони використовують у своєму мовленні на полі бою. Я спілкувалася в телефонному режимі з багатьма нашими воїнами-односельцями (додаток Д). Вони називають також багато неологізмів, які відшукали ми, але були і такі, яких ми не знаходили:

• чмоня, свинособака, лаптеногі – зневажливі слова для російських військових;
• банка з огірками – окоп (через мокрі й сирі умови);
• сосновий бір – цвинтар для окупантів;
• тік-ток-війська – кадирівці, які знімали відео замість того, щоб воювати;
• паркінг – місце, де знищено було ворожу техніку;
• дзеркальна тиша – бойові дії;
• дискотека - бойові дії;
• тракторні війська – неочікувана дієва допомога.

Наш воїн-односелець, Киверо Валерій Михайлович, під час зустрічі у нашому класі розказував про такі слова і відразу пояснював їх значення:

• нора – невелика схованка під землею;
• пташка – літак або вертоліт, дрон, безпілотник;
• бронік – бронежилет;
• трьохсотий – поранений;
• двохсотий – загиблий;
• п’ятисотий – зниклий безвісти;
• турнікет – те, що зупиняє кровотечу;
• військову техніку називають по-різному (мій коник, трактор, звір, друганчик);
• зеленка – посадка;
• подарунки – це боєприпаси;
• БК – боєкомплект;
• росіян називають орками, чмобіками, московитами та іншими нецензурними словами.

Ще я спілкувалася з воїном-односельцем Крижановським Олександром Васильовичем (1966 р. н., водій кулеметного розрахунку). Він розповідав, що в їх підрозділі бійці спілкувалися по раціях, використовуючи гуцульський діалект. Олександр Васильович казав, що взводні опорні пункти вони називали гуцульськими назвами: «Полонина», «Шурдин» тощо.

Коли були «приходи», вони доповідали куди прийшло і в якому напрямку: якщо праворуч – значить на «гайта», ліворуч – «вішта», перед нами – на «дишель», позаду нас – на «цурік». А коли починалися обстріли, вони доповідали: «Штурби пасуть!». Він казав, що такі методи допомагали їм дезорієнтувати противника на полі бою. Наших «гуцульських» назв вони не могли розсекретити, казали, що якийсь іноземний легіон зайшов.

Наш Захисник, Юрбаш Василь Юрійович, в телефонному режимі пригадав ще такі слова-неологізми:

• нуль – лінія зіткнення з ворогом;
• передок – перша лінія оборони війська;
• «мультик», «піксель», «цифра», «термуха» - сучасний військовий одяг;
• «педалі» - взуття;
• «калашмат», «покемон», «шайтан-труба», «весло» - зброя;
• «очі», «ночніки» - спецобладнання;
• «балабаси», «мамалига», «сушняк» - їжа;
• «дискотека», «есемеска» - так називають бойові дії.

Сучасні неологізми - це важливий аспект сучасної мовної дійсності, який відображає сучасні тенденції, технологічний прогрес та соціокультурні зміни. Ось декілька цікавих аспектів неологізмів у контексті сучасності.

Технологічні інновації: багато неологізмів виникає внаслідок швидкого розвитку технологій. Нові терміни та вирази створюються для опису нових технологій, явищ та процесів.

Соціокультурні зміни: неологізми також відображають сучасні соціокультурні тенденції та зміни в суспільстві.

Екологічна свідомість: зростаюча екологічна свідомість також відображається у мові.
Модні тенденції: у світі моди та стилю також постійно з'являються нові терміни та вирази для опису нових трендів та напрямків.

Політичні та соціальні рухи: сучасні політичні та соціальні рухи також відбиваються у мові через появу нових термінів та виразів.

Тож сучасні неологізми відображають різноманітні аспекти сучасної культури, технологій, соціальних рухів та політичних процесів. Вони відображають сучасні тенденції та динаміку суспільства, а також відкривають нові можливості для мовної творчості та експресії.

За словами докторки філологічних наук, професорки кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Галини Мацюк: «Важливим показником вивчення взаємодії мови та війни є неологізми. У момент історичного та світоглядного «зломів», тобто в 2013–2014 рр., виникли лексичні неологізми, створені на початку військової агресії проти України».

Новотвори постають вербальною зброєю завдяки реалізації своєї оцінної ознаки. Теоретичну базу дослідження неологізмів становлять положення когнітивної лінгвістики, яка дозволяє реконструювати фрейми, встановити зони їх промінантності, з’ясувати технологію створення такої консцієнтальної зброї, як нові слова – лексичні інновації. Проаналізовані приклади відповідають дискурсивним планам «ми про себе» і «ми про них» [9].

Дослідження інноваційних процесів у мові завжди привертало увагу лінгвістів. Проблема неологізації вивчається такими вченими, як Ж.В.Колоїз, Д.В. Мазурик, О.О. Тараненко, О.А. Стишов, Н.В. Стратулат та ін. У своїх наукових працях К. Ю. Ладоня розглядає перегляд типологізації та класифікації неологізмів. Процес неологізації української мови в період російсько-української війни висвітлюється у наукових та публіцистичних працях Г.Л. Вусика, Н.В. Павлика, Т.Кременя, Остапа Українця, С.Гриценка та інших, а також на сторінках Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України [9].

Хоча багато досліджень присвячено процесу неологізації, деякі аспекти залишаються предметом наукових дискусій. За словами Ж. В. Колоїза, це пов'язано з тим, що «неологізм ототожнюється, як правило, з новим словом або його значенням» [7] і водночас відсутня чітка загальноприйнята дефініція цього поняття. Дослідники визначають певні ознаки, які характеризують неологізми: вони розглядаються як слова, створені для позначення нових явищ і понять [12].

Тобто, виходячи із думки дослідників, процес неологізації української мови – надзвичайно цікавий і навіть полемічний. Саме тому він привертає увагу багатьох мовознавців, а також дає кожному члену суспільства (хто цікавиться питанням) можливість самостійно слідкувати та бути безпосереднім учасником процесів творення сучасної української мови, а також історії державності.

Можна сказати, що для дослідження неологізмів - новостворених слів або виразів, - є кілька ключових причин:

1. Відображення змін у суспільстві.
Неологізми часто виникають у зв'язку з технологічними, культурними, соціальними та політичними змінами у суспільстві. Дослідження цих нових слів дозволяє нам краще розуміти сучасну реальність та тенденції в розвитку мови.
2. Збагачення мови.
Нові слова додають різноманітність та гнучкість до мови. Дослідження неологізмів допомагає виявити їхні особливості, походження та використання, що в свою чергу сприяє збагаченню мовного ресурсу.
3. Розвиток мовознавства.
Вивчення неологізмів допомагає розкрити процеси формування та розвитку мови, виявити закономірності та тенденції в її еволюції. Це важливо для розвитку мовознавства як науки.
4. Комунікація та медіа.
Неологізми часто використовуються у медіа, соціальних мережах, рекламі та інших сферах комунікації. Дослідження цих слів допомагає зрозуміти їхню роль у формуванні сучасної мовної культури та сприйнятті інформації.

Таким чином, дослідження неологізмів має важливе значення для розуміння сучасної мовної дійсності, збагачення мовного ресурсу та розвитку мовознавства як науки.

Перший розділ дослідницької роботи був присвячений загальним поняттям: взаємозв’язку мови та війни, відображенню подій сьогодення у лексемах, а також неологізмам як мовознавчому явищу та необхідності їх дослідження – в контексті як сучасного, так і майбутнього.

Дивлячись на розвиток мови в контексті війни, ми отримуємо важливі приклади впливу конфліктів на культуру, суспільство та ідентичність. Ось кілька аспектів, які підкреслюють важливість цього погляду:

• Відображення соціокультурних змін: розвиток мови в контексті війни відображає соціальні та культурні зміни, що відбуваються під час конфлікту. Війна може призводити до появи нової термінології, яка відображає воєнні технології, стратегії та соціальні реалії.
• Інструмент впливу та пропаганди: мова часто використовується як інструмент впливу та пропаганди під час війни. Політичні лідери, військові команди та інші групи використовують мову для мобілізації громадської думки, маніпуляції настроями та легітимізації своїх дій.
• Збереження культурної спадщини: у контексті війни мова може бути важливим засобом збереження культурної спадщини та ідентичності. Вона може слугувати як символ опору, стійкості та незламності в обличчі ворога.
• Відображення страждань: у мові відображаються травми та страждання, що виникають внаслідок війни. Терміни та вирази, пов'язані з військовими діями та стражданням цивільного населення, можуть викликати емоційну реакцію та допомагати виразити глибокі почуття.
• Сприяння та збереження пам'яті: мова служить засобом сприяння та збереження пам'яті про події війни. Вона допомагає зберегти історію, відтворити події та вшанувати тих, хто втратив життя в боротьбі за свободу та справедливість.

Отже, розвиток мови в контексті війни є важливим аспектом вивчення впливу конфліктів на культуру, суспільство та ідентичність. Він відображає не лише технологічні та соціальні зміни, але й трагедію та вольові якості людей, які пережили воєнні часи.

І найяскравіше ці процеси можна прослідкувати через неологізми, тобто слова, що виникли безпосередньо як реакція на нові події та явища. Як це відбувалося в період повномасштабного вторгнення і якими лексемами поповнилася українська мова за цей час, описала у наступному розділі даного дослідження.

Під час війни на лексичному рівні мови відбуваються значні зміни, які відображають нові реалії, емоційні стани та суспільні настрої. На лексичному рівні мови вони відображають як безпосередні наслідки війни, так і психологічну та емоційну реакцію суспільства на неї. Вони допомагають людям виразити свої переживання, створити нові способи комунікації та підтримувати моральний дух.

Ось деякі основні зміни, які можуть відбуватися:
1. Поява нових слів та виразів (неологізмів)
Виникають нові слова для позначення нових явищ, об’єктів, подій та осіб, пов’язаних з війною.
2. Зміна значення існуючих слів
Існуючі слова можуть набувати нових значень в контексті війни.
Наприклад, слово «бавовна», яке раніше означало вид рослинного волокна, тепер використовується для позначення вибухів.
3. Запозичення слів з інших мов
Активізується запозичення слів з мов союзників або ворогів, які стають частиною військової та повсякденної лексики.
Наприклад, «джавелінтити» (від англійського «Javelin») означає використання протитанкового ракетного комплексу «Javelin».
4. Поява евфемізмів та метафор
Для позначення важких або травматичних подій використовуються евфемізми.Наприклад, «мопед» для дронів-камікадзе, «пташки» для безпілотників.
5. Дегуманізація ворога через лексику
Використовуються слова, що підкреслюють негативні риси ворога та дегуманізують його.
6. Іронія та сарказм у мові
З’являються іронічні та саркастичні вислови, що висміюють ворога або ситуацію.
Наприклад, «бавовнярко» для позначення вибухів.
7. Військова термінологія в побутовій мові
Військові терміни стають частиною повсякденної мови.
Наприклад, «двохсотий» - для загиблого солдата, «трьохсотий» для пораненого.
8. Словотворчість на основі назв озброєнь та техніки
Назви озброєнь та техніки стають основою для нових дієслів.
Наприклад, «байрактарити» (від «Bayraktar»), «хаймарсити» (від «HIMARS»).
9. Зміни у вживанні та написанні топонімів:
Назви країн-агресорів та їх мешканців можуть навмисно писатися з малої літери як вираз неповаги.

Взагалі, після 24 лютого 2022 року відбулася чергова хвиля переосмислення назви країни-агресора, що виявилося у кількох тенденціях. По-перше, в медіапросторі слово «росія» починають писати з малої літери, іноді навіть першу літеру виділяють більш дрібним шрифтом порівняно з іншими. Також ведуться дискусії щодо обґрунтування написання назви країни з малої літери на основі правил української мови і внесення цієї зміни до чинного правопису, хоча на цей момент цього ще не сталося.

Друга тенденція пов’язана зі зростанням інтересу до історії України: повернення Росії її історичної назви – Московія, яка була офіційною до 1721 року. Відповідну пропозицію було зареєстровано у петиції на сайті президента 23 листопада 2022 року. Це питання залишається для подальшого вивчення. Вартим уваги є також міфопоетичне переосмислення назви росії, зокрема, на основі ще одного неологізму – «орки», яким з перших днів повномасштабного вторгнення стали називати ворожу армію, – «мордор», «оркостан».

Серед оригінальних неологізмів слід виділити, зокрема, «могилізацію» («мобілізація на росії», яка неминуче закінчиться смертю, тобто могилою), а також ряд слів, що означають знищення ворога: «байрактарити», «енлоїти», «джавелінтити», «стінгерити», «хаймарсити», «застигнути», «занептунити». Ці слова походять від назв зброї, якою ЗСУ знищує загарбників. В англомовному світі з'явився термін «зукраїнити» («Ukrained») для позначення стану, в якому опинилася росія після нападу на Україну: «russia has been ukrained».

Цілий пласт неологізмів пов'язаний із назвами зброї та військового обладнання, амуніції. Одяг військових виражають поняттями «мультик», «цифра», «піксель», «термуха», «педалі» (взуття). Серед видів зброї можна назвати «калашмат», «покемон», «шайтан-труба» чи «весло». Із обладнання – «птічки», «очі», «ночніки».

У сучасному конфлікті також виникли нові терміни, які відображають технологічний прогрес та зміни в методах боротьби. Наприклад, «бойові пташки» використовуються для позначення безпілотних літальних апаратів, які стали невід'ємною частиною військових операцій.

Таким чином, нові неологізми, що виникли в контексті війни, відображають не лише зміни в воєнній технології та тактиці, але й соціально-психологічний вимір конфлікту та ставлення до нього.

Окремо слід згадати поняття, якими стали позначати ворожу армію: «орки», «мордоряни», «московити», «ординці», «кацапи», «москалі», «рашисти», «русня». У цих назвах чітко простежується тенденція до дегуманізації ворога, намагання вербально передати сутність людських істот, яка б відповідала їх вчинкам. Проте в українському медіапросторі існує думка, що таким чином «розмивається образ ворога» і знецінюються дії ЗСУ [2].

Неологізми вражають своєю абсолютною новизною як у формі, так і в змісті. Вони привносять у мову нові реалії та поняття, відображаючи щось, що відомо кожному українцю. Крім того, вони підкреслюють унікальність їхніх авторів: образність мислення, здатність переосмислювати дійсність та велике почуття гумору, що призводить до появи нових метафор і метонімій, розширення або стиснення значень слів.

Таким чином, можна констатувати, що причиною появи нових слів та слів з новим значенням є:

• яскраві події воєнного протистояння, що вже ввійшли в нову історію України;
• назви зброї;
• явища, характерні для цього часу;
• слова та терміни, які в цілях конспірації не можуть вживатися вільно.

Крім того, маємо справу з такими художніми засобами, як метафори, метонімії та алегорії. І наразі грань між словами, які вже можна вважати частиною літературної мови, а також тими, що є просторіччям, дуже тонка. Мовознавців в перспективі чекає великий фронт роботи – систематизувати та класифікувати неологізми які до часу Перемоги напевно ще поповняться не одним десятком слів і виразів. Адже мова, як уже було неодноразово наголошено – організм живий і сенсорний (в плані реакції на події навколо).

Дана дослідницька робота в рамках проєкту про неологізми в українській мові періоду війни в Україні також має на меті аналіз та систематизацію лексичних та семантичних новоутворень української мови періоду повномасштабного вторгнення – наскільки дозволяють наявні ресурси.

Дослідники стверджують, що термін «неологізми» зазвичай має короткий термін життя. Деякі з них можуть зникнути так само швидко, як і з’явилися. Проте окремі слова закарбовуються в мові й стають невід’ємною частиною словесності. І якраз процес збору та систематизації допомагає зберегти словесні новотвори та з часом перевести їх у розряд загальновживаних слів, тим самим зберігши фундамент (тобто конкретні події), на якому вони з'явилися.

Систематизація неологізмів є важливою з кількох причин:

1. Організація: систематизація дозволяє створити логічну структуру для нових слів, що полегшує їх розуміння та використання.
2. Сприяння комунікації: якщо неологізми будуть систематизовані, це допоможе забезпечити їх однозначне тлумачення та сприятиме ефективній комунікації між людьми.
3. Збереження мовної культури: систематизація допомагає зберегти мовну чистоту та дотримуватися правил мовлення при використанні нових слів.
4. Полегшення процесу навчання: класифікація неологізмів сприяє їх вивченню та запам’ятовуванню, що полегшує процес вивчення нових слів.

В нашій сучасній дійсності з'являються лексичні новотвори, які додають колориту та оригінальності нашій мові. Як уже було зазначено у попередньому розділі, не всі нововведення є повністю новими словами. Деякі з них є неосемантизмами, тобто словами, які вже існували в українській мові, але з отриманням нового значення стали актуальними в контексті війни.

Крім того, варто згадати про неоевфемізми - новотвори, які використовуються для шифрування та засекречування певної інформації.
Зокрема, спеціалісти АрміяInform [1] виділяють декілька видів лексичних та семантичних новоутворень.

Аналоговнєт - щось, вигадане в РФ. Від російського виразу «аналогов нет», який ворожі ЗМІ використовували, описуючи «супер-зброю», якою насправді ворог не володів.
Арта - артилерія (тут немає різниці. Про яку із сторін конфлікту йде мова).
Байрактарити, енлоїти, джавелінити, стінгерити, хаймарсити - нищити ворога, ходити на полювання, партизанити. Це лексичні запозичення, які вже стали частиною нашої мови через транскрибування з англійської або нульового транскодування. Навіть відомо, що деякі батьки (за даними державних органів України), обирають для своїх дітей такі імена, як Джавелін або Джавеліна.
Бандеромобіль - бойовий автомобіль ЗСУ. Від слова «Бандера», культової особистості в національно-визвольній боротьбі українського народу.
Блєдіна - російська ракета. До речі, це слово ввійшло навіть у міжнародний словник сленгу Urban Dictionary.
Бульбафюрер - самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко (від слів «бульба», тобто назви знакового для білорусі овочу та «фюрер», за прихильність політика до нацистських путінських ідей).
Дебахнуло (дебахнулько) - людина, яка може спричинити багато шкоди через свій інтерес чи стурбованість.
Задвохсотити - знищити ворога. Від військового «двохсотий», яким зазвичай позначають загиблих бійців.
Затридні - нереалістичні плани. Походить від утопічних планів Кремля «взяти Київ за 3 дні».
Затрьохсотити - поранити, ворога (логіка така ж, як у випадку із 200-ми).
Іхтамнєтити - видаляти те, чого не повинно бути, знищувати ворогів. Походить від часто вживаної в російських ЗМІ «их там нет», тобто відмови визнавати факт присутності російських військових на окупованих територіях України, включаючи східні області та Крим.
Кадирити - видавати бажане як дійсне. Походить від прізвища Рамзана Кадирова, одного з поплічників Путіна, який був особливо сміливим у погрозах українському народу та армії, проте втратив багато своїх бійців (кадирівців).
Кіборги - воїни ЗСУ. Вперше термін «кіборги» було вжито на адресу захисників Донецького аеропорту, підкреслюючи їх мужність, незламність, нелюдську силу. Пізніше поширилося на всіх захисників.
Кімити - зберігати оптимізм. Походить від прізвища одного з українських чиновників (В.Кіма), відео-звернення якого з самого початку війни були надихаючими та підтримуючими для кожного українця.
Мамкувати - невиконання простих дій задля збереження життя.
Наволонтерити - знайти щось потрібне, навіть з-під землі. Сенс у тому, що з перших днів повномасштабного вторгнення активізувався волонтерських рух і саме волонтерам багато воїнів та мирного населення змогли зберегти життя і здоров'я, а також досягти бажаних цілей.
Рашизм - шовіністична ідеологія «русского міра», що носить 100% злочинний характер.
Рашисти (русня, рюзкі, свинособаки, чмоні) - російські військові, прихильники путіна. Тут маємо приклад новоутворень від російських слів, назви країни-агресора, а також символічних назв, якими український народ https://doslidnyky.com/ намагався пояснити суть постаті ворога.
Термоточка - пожежа на Росії. Від «термо» і «точка», тобто гаряча чи палаюча точка (об’єкт).
Українити - дати жорстку відповідь на невиправдані дії. Термін, до речі, вперше з’явився в одному з іноземних видань.
Хлопок - вибух на Росії, Білорусі чи на території, яку тимчасово контролюють окупанти. Особливо цікавий неологізм, що отримав абсолютно нове значення. У російських ЗМІ часто вживалось слово «хлопок», яке звучить подібно до українського «бавовна». Тому українці почали використовувати цей неологізм іронічно для позначення вибухів в Криму або на російській території. Цей неологізм сприяє позитивному ставленню до будь-яких вибухів, підривів, пожеж та інших подій («бавовни»), що відбуваються на окупованій російськими збройними силами території або безпосередньо на території ворога.
Чорнобаїти - наступати на одні й ті ж самі граблі. Пов’язано із населеним пунктом Чорнобаївка, який став просто легендарним. Десь після 10-го повідомлення про те, що орки вкотре вирішили наступати через нього і вкотре потерпіли поразку, народ просто збився з рахунку, скільки ще раз ворог там «самоліквідовувався».
Шойгувати - вдавати, що все добре, коли це не так. Пов’язане з прізвищем Шойгу, одного з поплічників Путіна, який у своїх виступах завжди робив акцент на буцімто колосальних успіхах армії РФ, що насправді не відповідало дійсності.

Дзеркальна тиша - активні бойові дії. Свого роду антонімічна шифровка.
Доброго ранку/вечора, ми з України – привітання і водночас нагадування про себе та свою проукраїнську позицію. Найчастіше цю фразу вживав В. Кім, а також вона звучала у однойменному музичному треку, який був випущений задовго до війни, проте став актуальним саме у дні повномасштабного вторгнення.
Завести трактор - застосувати найнесподіваніший засіб для боротьби, найбільш неочікуваний аргумент. Пов’язано із інцидентом, що став знаковим і легендарним: коли в одному із сіл в перші тижні повномасштабного вторгнення селяни (за однією з версій – роми) підчепили трактором ворожий танк і по суті, знешкодили ворога.
За поребриком - на території агресора. Термін походить від простомовного петербурзького «паребрик», тобто бордюр. Слово було вжите ще в 2014 р одним із росіян під час інтерв’ю, що стосувалося відношення до українці.
Йти за російським кораблем - програти, зникнути. Пов’язане зі знаковим моментом, коли наші морпіхи з о. Зміїний змогли дати у ефірі достойну словесну відповідь капітану ворожого судна.
Негативне зростання, від’ємне виринання - падіння чи потоплення чого-небудь ворожого. Пов’язане з так званим «новоязом», тобто спеціально введеною ворогом термінологією для своїх ЗМІ, аби не сіяти паніку серед простого народу через свої втрати та помилки.
Негативно народився - помер (про ворожого солдата), теж один із прикладів «новояза».
Тракторні війська - неочікувана, проте надзвичайно дієва допомога, а також посилання на те, що у боротьбі з ворогом всі засоби дієві.
Шо по русні? - риторичне запитання.

Бавовна - вибухи на ворожій території.
Град – зброя, реактивна система залпового вогню, що нею користується ворог.
Дискотека - бойові дії.
Мордор - країна-агресор.
Орки - російські солдати.
Піксель - військова форма, забарвлення в стилі ЗСУ.
Приліт - влучання ворожої ракети чи снаряда у що-небудь.
Тривога - сигнал про необхідність прямувати до укриття через загрозу прильотів чи ворожої атаки будь-яким способом.
Чисте небо - відбій повітряної тривоги.

Перелік наведених вище неологізмів є лише частковим. Категорія неологізмів завжди є динамічною та відкритою, і з часом може розширитись новими лексичними одиницями. Однак слід також зауважити, що деякі новотвори можуть виявитись «словами-кометами» і не ввійти до постійного лексичного складу мови, залишившись лише відображенням настроїв українців та життя під час воєнного стану.

Дана збірка з первинною класифікацією неологізмів є лише початком масштабної роботи, яка чекає дослідників та мовознавців. Проте вже зараз ми бачимо, настільки багатою є уява та фантазія українців навіть у непрості часи. І у деяких неологізмів уже є всі шанси стати словами постійного вжитку, що однозначно допоможе зберегти пам'ять про теперішні події для майбутніх
поколінь – не лише на історичному, але й вербальному рівні.

Другий розділ дослідницької роботи був присвячений подіям та явищам, що спричинили виникнення неологізмів, а також систематизації та класифікації новоутворень в українській мові періоду повномасштабного вторгнення.

У процесі дослідження неологізмів було виявлено, що ці новоутворення мають важливу роль у мовному розвитку та виражають нові концепти та ідеї. Вони можуть виникати з різних причин, таких як технологічний прогрес, соціальні зміни чи впливи ЗМІ.

Одним з найпоширеніших способів створення нових слів в українській мові є складання та перепрограмування існуючих слів. Це може бути здійснено за допомогою метонімії або метафори. Також використовуються епоніми - слова, які походять від імені особи, яка стала популярною або відомою завдяки певному явищу або досягненню. Змішування слів, акроніми, абревіатури, скорочення та помилки в мовленні та письмі також сприяють утворенню нових слів.

Мова, як постійно діюча та рухлива система, постійно змінюється: деякі слова виходять з ужитку, а інші стають популярними. Сучасність відзначається швидкими змінами в українській мові, що в значній мірі зараз пов'язано з конфліктом, спровокованим росією. Нові слова, пов'язані з цими подіями, продовжують з'являтися, оскільки кожен день приносить нові емоції та враження, як позитивні, так і негативні, які потребують вираження у нових формах.

Варто зазначити, що неологізми цього періоду часто мають емоційне забарвлення, іноді іронічне або саркастичне. Утворення нових слів у цей час характеризується відсутністю нових лексем, але поширенням нових термінів та семантичних конструкцій, оскільки вони переосмислюють та надають новий зміст вже існуючим словам. Багато неологізмів цього періоду мають експресивний характер і часто розділяються на «свої» та «чужі». Для «своїх» характерні позитивні асоціації, а для «чужих» - висміювання та сарказм. Цей перелік неологізмів не є вичерпним, оскільки категорія нових слів завжди розширюється і змінюється з часом.

Дослідження неологізмів допомагає зрозуміти, як мова адаптується до змін у суспільстві та як нові слова виникають і поширюються. Крім того, вивчення неологізмів може мати практичне значення для лексикографії, перекладу та мовної політики. Завдяки дослідженню неологізмів ми можемо краще розуміти мову як живий організм, який постійно змінюється та адаптується до нових реалій.

Учнівська дослідницька робота в рамках проєкту з української мови на тему «Неологізми в українській мові періоду повномасштабного вторгнення Росії в Україну» створена ученицею 11 класу доводить, що мова є надзвичайно чутливою до змін у суспільстві. Однак, навіть серед сотень тисяч слів, які вже існують і фіксовані у словниках, нам часто не вистачає слів для опису поточної реальності, що постійно змінюється. Можна стверджувати, що академічна норма не завжди встигає за стрімким темпом часу, тому багато вживаних сьогодні слів залишаються «неофіційними». Але це не означає, що вони менш функціональні або менш зрозумілі.

У сучасних умовах, коли Україна зазнає безпрецедентної війни, розпочатої Росією, в українському суспільстві відбуваються численні зміни, які призводять до появи багатьох нових слів і термінів у нашій мові. Ці неологізми широко використовуються не лише в українській мові, а й у інших мовах для позначення унікальних понять і явищ, що виникають в українському суспільстві. Вони є своєрідним виявом національної самосвідомості та важливим елементом формування нашої культури й ідентичності.

Робота над неологізмами є вкрай важливою в контексті збереження мови під час війни з кількох причин:

1. Фіксація історичних змін
Неологізми, що виникають у період війни, є відображенням історичних подій, настроїв та соціальних змін. Вони фіксують специфіку часу, в якому вони з’явилися, і таким чином зберігають пам’ять про важливі моменти в історії нації. Документування цих нових слів допомагає зберегти культурну та історичну спадщину для майбутніх поколінь.

2. Відображення реалій війни
Війна приносить нові явища, технології та поняття, для позначення яких потрібні нові слова. Неологізми дають змогу адекватно відобразити реалії військового часу, описати нові види озброєння, тактики та події, які раніше не мали своїх відповідників у мові. Це забезпечує точність і зрозумілість комунікації в умовах швидкоплинних і драматичних змін.

3. Підтримка національної ідентичності
Утворення нових слів на основі національних мовних ресурсів сприяє зміцненню національної ідентичності. Під час війни особливо важливо підтримувати й розвивати власну мову як один з ключових елементів культури та самобутності народу. Неологізми допомагають підкреслити унікальність і самобутність української мови, протистояти мовній експансії агресора.

4. Емоційна підтримка та єднання
Багато неологізмів війни мають емоційне забарвлення, часто іронічне або саркастичне. Вони допомагають висловити емоції, зняти напругу та об'єднати людей у складний період. Такі слова стають своєрідними символами опору та незламності, що підтримують моральний дух населення.

5. Адаптація до нових умов
Неологізми допомагають швидко адаптувати мову до нових умов життя. Вони забезпечують лексичну гнучкість і здатність мови реагувати на зміни, що відбуваються в суспільстві. Це важливо для збереження актуальності мови та її здатності обслуговувати всі сфери життя навіть у кризові часи.

6. Забезпечення ефективної комунікації
В умовах війни швидкість і точність передачі інформації є критично важливими. Нові терміни дозволяють швидко й ефективно обмінюватися інформацією, що може мати вирішальне значення для координації дій, безпеки та успішного ведення бойових операцій.

Отже, приходимо до висновку в дослідницькій роботі, що неологізми в українській мові є своєрідними витоками та втіленням нашої життєвої динаміки і розвитку. Вони є ознакою того, що мова жива і здатна адаптуватися до нових реалій. Тому, виходячи з мого дослідницького проєкту, це важливо враховувати і підтримувати цей процес, дозволяючи мові розширюватися та збагачуватися новими словами.

1. АрміяInform представляє словник неологізмів української мови. – Режим доступу: https://armyinform.com.ua/2022/07/20/
2. Вітюк Ірина, Кухарьонок Світлана. НЕОЛОГІЗМИ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ.: Житомир, 2023 р.
3. Волошин М. «Орки чорнобаїли, а ЗСУ їх відбандерили»: які цікаві неологізми з'явилися під час війни. - Режим доступу: https://24tv.ua/education/neologizmi-viyni-yaki-slova-zyavilisya-pislya-24-lyutogo2022_n2273888
4. Данильчук Д. Війна, що змінила мову: росія з малої літери, легітимізація матюків. - Режим доступу: https://chytomo.com/chomu-vsipyshut-rosiia-z-malenkoi-a-matiuky-staly-normoiu-u-zmi-sposterezhennia-linhvista/
5. Іванов П., Колосова В. Звідки взялось слово «порєбрік», що таке «шольцити». Кропивницька філологиня – про слова, що виникли під час війни. - Режим доступу: https://suspilne.media/374492-mova-zavzdireague-na-kropivnicka-filologina-pro-slova-so-vinikli-pid-cas-vijni/
6. Каганець Ігор. Мова і війна//Народний оглядач. - Режим доступу: https://www.ar25.org/article/mova-i-viyna.html
7. Колоїз Ж. В. Семантичні неологізми як результат семантичної деривації. 2004 ст. 54–61
8. Кремінь Т. Новітні сленгізми-неологізми – мовне віддзеркалення війни. Укрінформ. Мультимедійна платформа іномовлення України. - Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3490258-novitnislengizmineologizmi-movne-viddzerkalenna-vijni.html
9. Мацюк Галина. ВЗАЄМОДІЯ ПОНЯТЬ МОВА – ВІЙНА ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ: РЕЗУЛЬТАТИ І НОВІ ПІДХОДИ//Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип 35, том 7, 2021.
10. Мовні неологізми українців: «могилізація», «бавовна», «мопеди». - Режим доступу: https://suspilne.media/348110-dobrogo-vecoraeverybody-cej-den-nastav-mi-pidgotuvali-pidbirku-golovnih-memiv-2022-roku/
11. Остапа Світлана. Тарас Кремінь: Українська мова стала маркером ставлення до війни. - Режим доступу: https://mova-ombudsman.gov.ua/news/taras-kremin-ukrainska-mova-stala-markerom-stavlennia-do-viiny-interviu
12. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття: на матеріалі мови засобів масової інформації. 2-ге вид., перероб.  Київ : Пугач, 2005.  388 с.
13. Хотин Ростислав. Війна і мова. Як агресія Росії прискорила «лагідну українізацію»//Радіо Свобода - Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/viyna-i-ukrayinska-mova/32820956.html
14. Шахворостова В. Офіційно перейменувати назву «росія» на «московія». Замінити термін «російський» на «московський», «російська федерація» на «московська федерація». - Режим доступу: https://petition.president.gov.ua/petition/170958
15. Urban Dictionary включив дієслово Ukrained – що воно означає. - Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3464887-urbandictionary-vkluciv-dieslovo-ukrained-so-vono-oznacae.html