Проєкт "Рейд 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (ОДШБр) влітку 2014 - приклад військового мистецтва"

В навчальному дослідницькому проєкті з історії і Захисту України учениця 11 класу вивчає рейд 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (ОДШБр) влітку 2014 року, як приклад військового мистецтва сучасних захисників і захисниць України. Авторка докладно розповідає про події 2014 року в Донецькій області на основі даних преси та спогадів родичів учасників цих подій.

Докладніше про роботу:

В рамках дослідницької роботи з історії (Захисту України) 11 клас на тему "Рейд 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (ОДШБр) влітку 2014 року – приклад військового мистецтва сучасних захисників і захисниць України" були визначені історичні умови рейду, хід військових дій та причини перемог українських десантників.

Дослідницький проєкт Іваненко Аріни присвячений актуальній темі - початку російсько-української війни у 2014 році і рейду 95-ї ОДШБр в Донецькій області. Учениця обрала цю тему роботи, тому що на той час проживала саме в Краматорську. Ці матеріали можуть бути використані під час вивчення теми “Творення сучасної України” в 11 класі.

Зміст

Вступ
1. Історичні умови проведення рейду.
2. Рейд 95-ї окремої десантно-штурмової бригади влітку 2014 року.
2.1. Бої за визволення Лисичанська.
2.2. Рейд на Савур-Могилу
2.3. Бої за Степанівку.
2.4. Бої за переправу на Міусі.
2.5. Бої за Міусинськ та Красний Луч.
2.6. Повернення.
3. Історіографія рейду 95-ї ОДШБр. Спогади
Висновок
Список використаних джерел.

24 лютого 2022 р. розпочалося повномасштабне вторгнення російських військ на територію України. Його метою є знищення незалежної Української держави, усього українського народу. Проте плани ворога зірвали мужні українські військові. Їхні відвага та військове мистецтво спираються на традиції боротьби за волю нашого народу: від дружинників Русі-України та запорозьких козаків до ветеранів Антитерористичної операції (АТО), що розпочалася десять років тому.

Одною з найславніших сторінок історії цієї боротьби є рейд 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (далі – 95-ї ОДШБр) тилами проросійських сепаратистів у липні – серпні 2014 р. У надзвичайно важких умовах, при кількісному переважанні противника, учасники рейду звільняли українські міста та села, врятували життя тисяч українських військових, які потрапили в оточення на російсько-українському кордоні. Цей досвід боротьби може бути корисним сучасним захисникам і захисницям незалежності та територіальної цілісності України.

У наукових працях з військової історії рейд 95-ї ОДШБр, його мета та результати висвітлені в «Білій книзі антитерористичної операції на Сході України (2014 – 2016)» [2], науково-публіцистичній праці О. Суркова «Незавершена війна. Історія протистояння України з Росією у 2014–2015 роках» [4]. З’ясувати умови, в яких воювали українські десантники десять років тому, можуть допомогти опубліковані джерела: документальні (аналітичні звіти штабу АТО) [1], оповідні (спогади учасників рейду 95-ї ОДШБр) [7].

Актуальність обраної теми: Дієвим засобом мотивації сучасних військовослужбовців до вдосконалення бойової майстерності є військові традиції.

З урахуванням актуальності питання та стану його наукової визначеності метою дослідження є виявити фактори, що спричинили успіх рейду 95-ї ОДШБр запіллям ворога, для чого:
1) опрацювати військово-історичну літературу та джерельну базу за темою;
2) з'ясувати історичні умови, в яких у 2014 р. відбувся 95-ї ОДШБр; реконструювати хід військових дій у липні – серпні 2014 р.

Мета дослідження: виявити фактори, що спричинили успіх рейду 95-ї ОДШБр (липень – серпень 2014 р.).

Завдання дослідження:

1. Виявити та опрацювати наукову літературу та джерельну базу за темою.
2. З'ясувати історичні умови, в яких у 2014 р. відбувся рейд 95-ї ОДШБр; хід військових дій; причини перемог українських десантників над російськими з'єднаннями

Об’єкт дослідження – події 2014 року в Донецькій області.
Предмет дослідження – матеріали преси та спогади родичів учасників подій.

Методи дослідження: збір джерел, вивчення джерел, аналіз, опис.

Етапи роботи над проєктом:

1. Вибір теми, визначення мети та завдань дослідження.
2. Пошук та аналіз інформації за визначеною темою.
3. Критичний аналіз зібраного матеріалу.
4. Написання дослідницької роботи.

Джерельна база:

1. Писемні документальні джерела (аналітичні звіти штабу АТО).
2. Писемні оповідні джерела (спогади учасників рейду 95-ї ОДШБр).

Історичні умови проведення рейдів:

• Збройна агресія проти Української держави з боку проросійських НЗФ.
• Проведення Антитерористичної операції (з 14 квітня 2014 р.).
• Контрудар проросійських НЗФ наприкінці липня 2014 р. на південному сході Донецької області (район Савур-Могили).

Рейд 95-ї бригади, також Рейд Забродського — це рейд підрозділів 95-ї окремої десантно-штурмової бригади з 19 липня по 10 серпня 2014 під час війни на сході України. Разом з підрозділами 95 ОДШБр, на різних етапах рейду взаємодіяли підрозділи 25 ОПДБр, 30 ОМБр та 51 ОМБр. Згідно з офіційною інформацією, в ході рейду було пройдено близько 470 км, з яких 170 км тилами ворога. Під час рейду десантники 95 ОДШБр вступали у збройні зіткнення з підрозділами ЗС Російської Федерації.

У результаті дослідження було встановлено, що рейд 95-ї ОДШБр був складовою АТО, що розпочалася 14 квітня 2014 р. у відповідь на засилання Росією диверсантів та розширення контрольованої ними території на сході України [3].

Ударними підрозділами мали виступити батальйони 30 ОМБр і 95 ОДШБр, укомплектовані військовослужбовцями контрактної служби. Рейд 95-ї аеромобільної бригади був невід'ємною складовою цієї операції.

Українські силовики розпочали активні наступальні дії проти проросійських бойовиків у травні 2014 р. Після виходу терористичної групи І. Гіркіна у ніч з 4 на 5 липня 2014 р. зі Слов'янська в напрямку Донецька та Горлівки була звільнена північна частина Донецької області: території Артемівського (нині Бахмутського), Мар’їнського, Слов’янського районів [2, с. 28].

Проте наприкінці липня 2014 р. незаконні збройні формування (НЗФ) у координації з російськими збройними силами завдали контрудар на південному сході Донецької області (район Савур-Могили). Унаслідок частина українських військ опинилася в оточенні. З метою виводу з-під нищівного вогню російської артилерії цих підрозділів АТО було вирішено провести рейд у запіллі противника. Для участі в цьому рейді була сформована батальйонна тактична група 95-ї ОДШБр у складі 400 осіб.

95-та ОДШБр входить до складу Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (до 2012 р. – Аеромобільні війська ЗСУ). Її історія розпочалася з формування 95-го Навчального центру підготовки молодших спеціалістів на базі Сумського вищого командного артилерійського училища. У 1995–1996 рр. 95-й Навчальний центр був реорганізований в 95-ту окрему аеромобільну бригаду [5].

На 2014 р. до складу бригади входили 1-й і 2-й аеромобільні батальйони, 13-й окремий аеромобільний батальйон, артилерійський дивізіон, батарея протитанкових керованих ракет, зенітно-ракетна артилерійська батарея та ін.

У квітні – червні 2014 р. бригада брала участь у боях за Краматорський аеропорт, за звільнення мм. Артемівськ (нині Бахмут), Слов'янськ і Красний Лиман (нині Лиман) [5]. На той час бригадою командував полковник Забродський Михайло Віталійович. Безпосереднім командиром батальйонної тактичної групи під час рейду був призначений майор Герасименко Ігор Леонідович [6].

27 липня 2014 р. батальйонна тактична група 95-ї ОДШБр перейшла лінію бойових зіткнень та опинилася в запіллі ворога. Група пересувалася трасою Харків – Ростов на схід до с. Луганське. Потім за Дебальцевим група повернула на південь у напрямку Шахтарська.

Під час маршу відбувалися бойові зіткнення з бойовиками. Зокрема в бою біля м. Торез загинули солдати Білоушенко Сергій Олександрович, Василенко Олександр Васильович [7]. Біля с. Дібровка Шахтарського району Донецької області смертельне поранення отримав старший сержант Книш Олександр Олександрович. У відеоінтерв'ю його дружина Марія Книш розповідає: «У той день було 12 поранених... Обідали поруч з мінометом.

Він був у касці, розгрузка. Але осколок потрапив у шию. Пацанів хвилею віднесло. Контузії». Зі спогадів стає зрозумілим, наскільки небезпечними для десантників були обстріли НЗФ із гармат і мінометів. До того ж снайпери бойовиків полювали за офіцерами та солдатами. 28 липня 2014 р. біля м. Шахтарськ від кулі снайпера загинув майор Шуліков Сергій Вікторович. Нехтуючи нормами моралі та людяністю, снайпери добивали поранених. Наприклад, солдат Шпіганевич Тарас Анатолійович був підбитий у БТРі. При евакуації з палаючої машини його двічі поранило кулями снайпера в ногу та плече. Від отриманих поранень 20-річний солдат помер у київському госпіталі.

Бої за визволення Лисичанська

Першими боями в ході рейду стали бої за визволення Лисичанська. Згідно з планом операції, підрозділи 95 ОДШБр мали провести рейдові дії і вийти на південні околиці міста і з півдня почати зачистку. 24-та бригада мала це зробити з півночі. Разом з 95 ОДШБр по двох напрямках з півдня заходив батальйон НГУ «Донбас», здійснював зачистку Лисичанська в напрямі до центру. На підступах до Лисичанська було кілька укріпрайонів, побудованих за всіма правилами військової інженерії, — дотами, замаскованими вогневими позиціями, переходами та комунікаціями.

За два дні до початку штурму Лисичанська були відправлені розвідники для виявлення опорних пунктів бойовиків. Розвідники виявили блок-пост, про який раніше нічого не було відомо.
19 липня підрозділи 95 ОДШБр пішли в наступ. Першим знищили той блокпост, який виявили розвідники.

Передовому загону поставили завдання оволодіти стратегічно важливою висотою. З першого разу висоту не вдалось здобути, бійці змушені були відступити. Бій тривав кілька годин. Згодом прибуло підкріплення, поранених евакуювали в тил. Виснажений боєм противник на той час почав залишати свої позиції. Бойове завдання, поставлене перед крилатою піхотою, було виконане.

Після цього десантники взяли під контроль нафтопереробний завод, не допустивши його знищення бандитами[10]. Бій тривав від обіду до самого вечора. В бою 19 липня загинули 5 десантників і близько 40 було поранено. Під час зачистки Лисичанська десантники ледь не потрапили в добре підготовлену засідку. Бойовики мали намір прикритись житловим будинком. Однак БРДМ найманців було вчасно виявлено і знищено.

У Лисичанську було захоплено значні запаси зброї та боєприпасів: протипіхотні міни і фугаси та багато іншого. Відповідно до маркувань і дат це спорядження було передане бойовикам з Росії. Також десантники захопили броньовану вантажівку, яка стала у нагоді під час подальшого рейду.

У цілому, під Лисичанськом десантники забезпечували прохід інших військ, що рухались слідом за 95-ю бригадою. Місцеве населення у селах під Лисичанськом привітно зустрічало визволителів.

То була найбільша радість за весь час моєї служби. Коли місцеві бачили, що їдуть бетеери з українською символікою, то бігли назустріч. По дорозі розгортали звідкись добуті синьо-жовті прапори, натягали через голови вишиванки. Шикувалися вздовж дороги, плескали, кричали «Слава Україні!», «Дякуємо, що прийшли!», гімн співали. І так сотні людей у більш як десяти селах.
— Василь Боднар, старшина 95-ї окремої аеромобільної бригади Збройних сил України.

Рейд на Савур-Могилу

У рейд на Савур-Могилу 27 липня десантники 95 ОДШБр вирушили зі свого базового табору на північ від Артемівська(зараз Бахмут). Вийшовши на трасу Харків — Ростов рухались до с. Луганське, яке вони обійшли з півночі через Миронівський. Далі підрозділи десантників за Дебальцевим звернули з траси Харків-Ростов і почали рух на південь.

Маршрут пролягав через населені пункти Рідкодуб, Стіжківське, Стіжкове, Контарне, північні околиці Шахтарська. В районі с. Гірне відбувся бій за блокпост.

Блок-пост поблизу залізничного переїзду спочатку був знищений першою групою. Проте коли тим самим маршрутом йшла друга група, на неї влаштували засідку. Засідку теж було знищено. Через добу підрозділи десантників повторно проходили повз блок-пост і зруйнували його дощенту. Цей блок-пост знаходився на важливій трасі Н21, якою надходили підкріплення до бойовиків. Після цього група продовжила рух на південь, біля с. Тернове повернувши на південний схід. Біля с. Петровського розташували польовий табір.

Але рейд 95-ї ОДШБр продовжувався. 28 липня 2014 р. десантники разом із військовослужбовцями 30-ї ОМБр почали штурм Савур-Могили. Ворог не очікував нападу, адже вважав, що українські військові знаходяться за десятки кілометрів від нього. Попереду йшли танково-механізовані підрозділи, за ними аеромобільні. Бій тривав близько 2 годин. 30-та ОМБр втратила 2 БМП, одна підірвалась на міні, другу підбили. Штурмові групи обстрілювали з «Градів» бойовики і росіяни. І після двогодинного бою ця висота, що дозволяє контролювати долину р. Міус, була зайнята українськими військовими.

Позиції на висоті мали бути передані БТГр «Колос» 51 ОМБр. Піхотинці утримували Савур-могилу з 21:00 вечора 28 липня до 4:00 ранку 29 липня. Але через сильний артилерійський обстріл з російської території підрозділам 51 ОМБр довелось відступити.[18]. За інформацією ДПСУ, вогневу підтримку терористів під Савур-могилою здійснювали російські військові з району села Новоолександрівське. Установки «Град» стріляли з російської території з відстані 200—300 метрів від кордону.

Бої за Степанівку

Далі батальйонні тактичні групи 95-ї ОДШБр і 30-ї ОМБр висунулися для звільнення с. Степанівка Шахтарського району Донецької області. Це була операція з виведення заблокованих на кордоні українських підрозділів. У цій операції брали участь БТГр 95 ОДШБр, БТГр та реактивний артилерійський дивізіон 30-ї механізованої бригади, ротна тактична група 72-ї механізованої бригади, окремі сили та засоби 3-го полку спеціального призначення. Всього в ході операції брали участь 1611 військовослужбовців.

Бої за Степанівку тривали з 29 липня 2014 р. до 5 серпня 2014 р. Дії десантників утруднювали обстріли українських позицій, що велися з сіл Маринівка, Дмитрівка, а також з російської території. Проте високий рівень бойової підготовки десантників забезпечив перемогу в бою.

Завдяки вдалій атаці з північно-західного напрямку двох механізованих, одної танкової роти 30-ї ОМБр було зламано опір ворога. За годину-півтори українські війська зайняли південно-західну частину населеного пункту. Одразу почались обстріли з боку Дмитрівки, Маринівки та території РФ. Декілька днів українські війська витратили на остаточну зачистку Степанівки.

Захопили трофеї — два танки бойовиків. У боях за визволення та зачистку Степанівки і в результаті обстрілів, станом на 29 липня підрозділи ЗСУ втратили 2 танки і 2 БТРи. Також в боях за визволення Степанівки брали участь підрозділи ДУК Правий сектор. Після цього українські війська визволили Маринівку. Остаточно Степанівка та Маринівка були визволені 1 серпня.

Бої за переправу на Міусі

Після зайняття Степанівки бійці 95-ї ОДШБр виступили до с. Дмитрівка, де була наведена переправа через р. Міус. У ніч із 6 на 7 серпня 2014 р. цією переправою вийшла колона, сформована з підрозділів 24-ї, 51-ї, 72-ї, 79-ї бригад та Державної прикордонної служби. Решта оточених українських військових переправилися через стару дамбу. Усього за 6 – 7 серпня 2014 р. на правий берег р. Міус було виведено близько 3 тис. осіб і понад 250 одиниць техніки.

Підрозділи 95 ОДШБр, разом з 30 ОМБр встановили контроль над переправою на р. Міус за 19 км від кордону з РФ. Під час переправи ворог постійно обстрілював українські підрозділи, зокрема, і з території РФ. Декілька разів росіяни розбивали переправу вогнем артилерії.

Блокпости до переправи виставив 3-й батальйон 30 ОМБр для охорони маршруту. Після успішної переправи підрозділи 95 оаембр і 30 омбр вирушили в напрямку на Міусинськ.

Бої за Міусинськ та Красний Луч

Наступним етапом рейду стала участь підрозділів 95 ОДШБр в створенні коридору на ділянці Степанівка - Красний Луч - Червона Поляна — Лутугине для ізоляції бойовиків від надходження підкріплень з території РФ.

Українські підрозділи - БТГр 95 ОДШБр і 1 БТГр 30 ОМБр перебували в складному становищі. Бойовики розташовували свої РЗВО в житлових кварталах міст, терикони використовувались для позицій артилерії.

Під час боїв за Красний Луч і Міусинськ відбулись перші бойові зіткнення між підрозділами ЗСУ (95 ОДШБр і 30 ОМБр) з регулярними підрозділами ЗС РФ. Просуваючись на північ, БТГр 95 ОДШБр перерізала автошлях між Красним Лучем та Антрацитом. Цією дорогою йшло постачання бойовиків. Десантники виставили блокпости на загрозливих напрямках. Назустріч 95 ОДШБр зі сторони Красної Поляни висунулась 2 БТГр 30 ОМБр, замкнувши зовнішнє коло оточення.

Повернення

10 серпня підрозділи 95 ОДШбр вийшли з району Красний Луч-Антрацит і, пройшовши по тилах противника в напрямі на Дебальцеве, повернулись у вихідний район біля Слов'янська.

Загалом протягом рейдових дій було подолано понад 400 км, із них 170 км з боями. Підрозділи зазнали втрат як в особовому складі, так і в техніці. Відомо про 13 загиблих воїнів-десантників. До місць початкової дислокації повернулося лише 40% одиниць техніки. За свідченнями учасників рейду, жодної справної одиниці техніки ворогу не було здано.

Мета рейду 95-ї ОДШБр, узагальнюючі відомості про результати рейду:

• Деблокування 24-ї, 51-ї, 72-ї, 79-ї бригад і частин Державної прикордонної служби, що потрапили в оточення біля російсько-українського кордону.
• Біла книга антитерористичної операції на Сході України (2014–2016) / під ред. І. Руснака (2017). Перебіг бойових операцій під час рейду:

Особливості рейдової тактики боротьби на території, що окупована противником:

• Дії на комунікаціях противника з метою порушення постачання.
• Знищення живої сили противника шляхом раптових (неочікуваних) ударів.

Перебіг бойових операцій під час рейду:

• Сурков О. Незавершена війна: Історія протистояння України з Росією в 20142015 роках (2021).

Приклади успішного застосування рейдової тактики:28 липня 2014 р. – взяття кургану Савур-Могила штурмовою бригадою 95-ї ОДШБр.

Ідеал героя минулих боїв надихає сучасних захисників України!

Отже, в рамках проєкту ми визначили мету рейду 95-ї ОДШБр влітку 2014 року – вивід з оточення українських військових, що були відрізані противником на лівому березі р. Міус, – була виконана. Успіх, досягнутий завдяки поєднанню фактору неочікуваного (раптового) нападу на ворога та якісної бойової підготовки військовослужбовців, є прикладом для організації опору військової агресії в сучасних умовах.

Провівши дослідницьку роботу (проєкт), ми визначили, що рейд 95-ї окремої десантно-штурмової бригади - українських десантників по тилах проросійських незаконних збройних формувань:

• Тривав із 19 липня по 10 серпня 2014 р.
• Брало участь 400 військових у складі батальйонної тактичної групи 95-ї ОДШБр.
• Пройдено понад 400 км.
• Звільнено м. Лисичанськ, взято штурмом Савур-Могилу.

Згідно з офіційною інформацією, десантники здійснили 470-кілометровий рейд по тилах, і при цьому знищили три ворожі блокпости. Проте найважливішим досягненням стало розблокування та створення коридору для виходу з оточення підрозділів на кордоні. Завдяки вмілим діям десантників і піхотинців, з оточення вийшло 3 тисячі осіб та понад 250 одиниць техніки.

1. Аналіз ведення антитерористичної операції та наслідків вторгнення Російської Федерації в Україну у серпні – вересні 2014 року (підготовлено Генеральним штабом Збройних Сил України спільно з Центральним науково-дослідним інститутом Збройних Сил України). Київ, 2015. 24 с. URL: https://www.mil.gov.ua/content/other/anliz_rf.pdf (дата звернення: 13.09.2024).
2. Біла книга антитерористичної операції на Сході України (2014–2016) / [під заг. ред. І. Руснака]. Київ: Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, 2017. 162 с.
3. Головко В. В. Збройна агресія Російської Федерації проти України. Енциклопедія історії України: Додатковий том. Кн. 1: А–Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ: В-во «Наукова думка», 2021. 773 с. URL: http://www.history.org.ua/?termin=zbrojna_agresija_rosijskoji_federatsiji_proty_ukrajiny (дата звернення: 13.09.2024).
4. Сурков О. Незавершена війна: Історія протистояння України з Росією в 2014-2015 роках. Київ: Видавнича група КМ-БУКС, 2021. 480 с.
5. 95 окрема аеромобільна бригада (Житомир). Режим доступу: http://www.novini-zt.info/dealers/95-okrema-aeromobilna-brigada-(zhitomir)35.html (дата звернення: 13.09.2024).
6. Герасименко Ігор Леонідович. URL: http://www.novini-zt.info/dealers/95-okrema-aeromobilna-brigada-(zhitomir)35.html (дата звернення: 13.09.2024).