Дослідницька робота "Молодіжний сленг як мовне явище Манвелівки"

Виконуючи науково-дослідницьку роботу (проєкт) з української мови на тему "Молодіжний сленг як мовне явище Манвелівки", учениця 10 класу дослідила словотвірні процеси в молодіжному сленгу. Також у роботі авторка докладно розповідає про причини і джерела виникнення та функціонування молодіжного сленгу, наводить деякі способи творення молодіжного сленгу.

Докладніше про роботу:

При роботі в рамках дослідницького і творчого проєкту учениця 10 класу аналізує зразки молодіжного сленгу як мовного явища Манвелівки, дізнається більше про місце сленгової лексики в мовленні молоді с. Манвелівки. Також авторка проводить аналіз сленгові номінації у контексті сучасної літератури та систематизацію мовних явищ та елементів порівняльно-зіставного аналізу.

В результаті учнівської дослідницької роботи школярка довела існування молодіжного сленгу як мовного явища Манвелівки та зрозуміла, що українська мова здатна поглинати та перероблювати іншомовний матеріал під свої потреби.

Зміст

Вступ
Розділ 1. Феномен сленгу як лінгвістичного явища.
1.1 Сленг як об’єкт лінгвістичних досліджень.
1.2 Джерела формування молодіжного сленгу.
1.3 Класифікація сленгу.
Розділ 2. Семантико-структурні та словотворні особливості молодіжного сленгу.
2.1 Семантико-структурний розгляд молодіжного сленгу.
2.2 Дослідження словотвірних процесів в молодіжному сленгу.
3. Сленгові номінації у контексті сучасної літератури.
4. Місце сленгової лексики у мовленні молоді Манвелівки.
Висновки
Список використаних джерел.

Актуальність теми
Упродовж тривалого часу, коли українська мова перебувала під впливом радянської тоталітарної системи, існував та визнавався за єдиний стандарт літературної мови. Проте існування в мові протягом часу різноманітних діалектизмів та сленгізмів доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається.

Сленг як унікальне міжмовне та внутрішньомовне явище постійно запозичує лексемні одиниці з жаргонів та інших підсистем, а також, в свою чергу, стає незалежним постачальником слів розмовного використання. Постійна зміна системи сленгу робить майже неможливим його фіксацію на паперовому носії, а також підрахування його кількісного складу.

Тривалий час сленгові та жаргонні шари розмовної лексики української мови залишалися поза увагою вітчизняних учених. Ставлення філологів та мовознавців до підмов та підсистем було відверто негативним. Звичайно, що за таких умов вітчизняна українська жаргонологія не розвивалася як наука.

Але будь-яка національна мова характеризується не лише літературною лексикою, а й різноманітними територіальними та соціальними діалектами, яким властиві певні лексичні, граматичні та фонетичні особливості, що відрізняються від загальнонаціональних літературних норм. Дослідженню мови як соціального явища приділяли свою увагу такі вчені як В. Жирмунський, Є. Поливанов, Й. Дзендзелівський, О. Береговська,
Л. Нікольський, О. Горбач. На сучасному етапі вивчення соціальних варіантів української мови ведуться Л. Ставицькою, О. Тараненком та ін.

Актуальність дослідження зумовлює брак у лінгвоукраїністиці досліджень різновидів жаргонних підсистем, серед яких чільне місце посідає молодіжний сленг. Особливу ж увагу слід приділити дослідженню словотворних процесів в молодіжному слензі, оскільки воно є найбільш плідним збагаченням словника сучасного молодіжного сленгу.

Мета нашого дослідження:

• визначити поняття сленгу та обґрунтувати поняття «молодіжний сленг»
• з`ясувати причини виникнення і функціонуваня молодіжного сленгу;
• проаналізувати основні джерела формування молодіжного сленгу
• встановити основні способи творення молодіжного сленгу;
• дослідити місце сленгової лексики в мовленні молоді с.Манвелівки
• проаналізувати сленгові номінації у контексті сучасної літератури

Об'єктом поданого дослідження є лексична система українського мовного молодіжного сленгу селища Манвелівки.

Предметом дослідження є семантико-структурні, словотвірні та функціональні особливості молодіжного сленгу нашого села.

Мета і завдання дослідження зумовили використання таких методів аналізу, як описовий, що включає лінгвістичне спостереження, аналіз і систематизацію мовних явищ, а також елементи порівняльно-зіставного аналізу. Значну частину результатів було отримано за допомогою метода вивчення теоретичних джерел, класифікації та узагальнення отриманої інформації.

Наукова новизна дослідницької роботи полягає у тому, що це дослідження є спробою здійснити лексико-семантичний, словотвірний, структурний аналіз молодіжного сленгу, простежити специфіку формування місцевого сленгу, виділити тематичні групи, а також з’ясувати функції, які виконує молодіжний сленг у мовленні його носіїв. Комплексне дослідження спрямоване на вивчення динаміки змін у лексичному складі сучасної української мови.

Практична цінність роботи обумовлена тим, що матеріали та результати дослідження можуть бути використані у подальшому вивченні сленгової лексики рідного краю та її впливу на розвиток загальнонаціональної мови, а також при викладанні спецкурсу “Сучасна українська літературна мова”.

Сленг доволі поширене явище, він є засобом спілкування у найрізноманітніших прошарках населення і сягає своїм корінням у сиву давнину. Адже і століття тому різні соціяльні групи мали свій стиль мовлення, притаманний саме цій групі. Крім того, розповсюдженим видом сленгу є сленг професійний, що побутує у мовленні людей певного фаху чи роду заняття.

У ХVІІІ-ХІХ ст. на Полтавщині, де кобзарювання було досить поширеним явищем, сліпі бандуристи мали свій власний сленг, який називався "лебійською мовою" і був незрозумілий навколишнім, але при уважнішому розгляді бачимо, що його легко було вивчити, оскільки він ґрунтувався на певних закономірностях перекручування слів, хоча були й окремі сленгові новоутворення. Деякі номінації лебійської мови фігурують у сучасному молодіжному сленгу, зазнавши певних деформацій.

Наприклад, поширене у молодіжному мовленні слово лахати (сміятися) пішло саме від мандрівників-лірників, навіть не змінивши значення: "дерти лаха" – сміятися. Слово кльово має таке саме коріння, і вимовлялось воно спершу "клево". Головний персонаж оповідання Г. Хоткевича "Сліпець" належить саме до даної соціяльної групи й ось цитата: "Оце, – думаю, – клево" (у значенні "добре").

Загалом межа між живою, розмовною мовою та сленгом була і є дуже рухливою, перехідною. Часто статус слова змінюється, і те, що, скажімо, у 60-х, 70-х, 80-х роках ХХ століття вважалося сленгом, тепер стало частиною повсякденного словника людей.

Мова дуже чутлива до змін у політиці, ідеології, науці, духовній культурі, тому й сленг, як один із її складників, надзвичайно швидко зазнає змін. Так, сленг молоді 50-60-х рр. фактично не зрозумілий сучасному молодому поколінню.

Сленг кожної історичної епохи відображав риси часу. Сленг 60-х був наслідком підвищеного інтересу до наркотиків, популярної музики, постійної ейфорії. Сленг 70-х містив велику кількість епітетів, що стосувалися невдах: "wally", "nurd" тощо. У сленгу 80-х переважали слова, що стосувалися грошей та роботи.

Єдиного і всеосяжного визначення сленгу немає і дотепер. Неодноразові спроби розмежувати сленг і загальновживану лексику або сленг і нецензурну мову не дали результатів. Дефініції сленгу, які намагаються нашвидкуруч скомпонувати у ході наукових дебатів, часто виявляються помилковими.

Таким чином, у різних словниках і посібниках ми можемо зустріти безліч визначень для сленгу, таких як: "нецензурна мова", "мова неписьменних і безпутних людей", "поезія простої людини". В.О. Чеховський називає сленг "мовною грою, що допомагає особистості заявити про себе у власному мікросоціумі та водночас відокремитись разом з ним від решти суспільства".

З погляду лінгвіста, Сленг – , це нелітературна додаткова лексична система яка становить паралельну експресивно оцінну ,найчастіше стилістично знижену синонімію позначень загальновідомих понять і належить певній соціальній субкультурі

Спорідненість інтересів осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення, є важливим чинником у творенні сленгових лексем. Практично кожна група людей, об'єднана спільними інтересами, характеризується особливим типом мовлення, що реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише цій групі. Тобто молодіжний сленг не є цілісною системою і складається із загальномолодіжного жаргону, що характеризує мову певного покоління, і спеціальних молодіжних жаргонів.

Сленгова молодіжна лексика представляє собою зазвичай неологізми, які з’являються разом із суспільними змінами. Сленгові лексеми утворюються під впливом різноманітних факторів, серед яких особливо виділяються: кримінальний жаргон, інтержаргон, власна інтерпретація серед молоді деяких термінів, зокрема медичних.

Отже, перше джерело формування молодіжного сленгу – це семантичне дубліювання вже існуючих в інтержаргоні лексичних одиниць, що не підлягають трансформаціям. Прикладами такого переходу одиниць з інтержаргону до сленгу є, наприклад, такі слова як «лимон» («фрукт» у звичайному значенні та «мільйон грошових одиниць» у сленговому), «криса» («тварина» та «людина, що краде у близьких йому людей»), «стріляти» («робити постріли» та «позичати у значенні брати, просити відповідно»), «доганяти» («настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, що рухається попереду» в літературній мові та «розуміти» в сленговому варіанті: порів. «Ти що, не доганяєш?»).

Власне, іронічного забарвлення таким лексемам надає зміна значення слова (в літературній та сленговій мовах). Такі значення зазвичай є розбіжними та побудовані на певній грі слів. Однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення слів літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. До того ж молодіжний сленг майже завжди змінює значення запозичених одиниць («грузити» в значенні «багато говорити, набридати»).

Власне, різновидом цього джерела є заміна слів їх семантичними синонімами (в тому числі такими, що мають не цілком відповідний смисловий відтінок значення). Так, в значенні словосполучення «йди звідси» часто вживається «шкультигай звідси», «крокуй звідси», «звалюй звідси» тощо . ССюди ж відносимо метафоризацію та афіксацію як засоби творення сленгових слів та виразів: «баклажан» в значенні «алкоголік» (метафора на основі кольору).

Наступним та, певно, найпоширенішим джерелом формування молодіжного сленгу є запозичення. Зазвичай велика кількість сленгових лексем запозичується з іноземної мови, як шляхом дослівного, так і змістового перекладу. Прикладом дослівного перекладу може слугувати слово «перець» в сленговому значенні «парубок, хлоп’яга», яке походить шляхом запозичення від англійського сленгового слова «pepper», що означає «особа чоловічої статі»; «танцпол», що походить від англійського слова «dance floor».

Але найчастіше слова відтворюються транслітераційним або транскрипційним шляхом, зберігаючи своє звучання порівняно з оригінальним словом. В якості прикладів можна навести такі лексеми як «гьорла» («гірла»), що повторює звучання англійського слова «girl» («дівчина, дівчинка»); «піпли» – від англійського слова «people» («люди») («Гей, піпли, ходімо!»); «паті» - від англійського слова «раrty» («вечірка», «свято») .

Окремим підпунктом йде запозичення комп’ютерної термінології, внаслідок стрімкого розвитку технологічної галузі, відповідно необізнані користувачі кожного дня створюють свої неологізми для позначення нових понять. Так, саме комп’ютерній галузі завдячуємо словами «читер» (у сленговому значенні «шахрай») – від англійського дієслова «to cheat», що означає «грати не за правилами, нечесно»; «квакер» - гравець у гру «QUAKE» (а не «член однієї з християнських протестантських сект» - у літературній мові); «флешка» («мініатюрна карта пам’яті») – від «flash card» . Слова, що виникають таким способом, через масову вживаність та розповсюдженість швидко входять у обіг та словниковий запас користувача.

Слід зауважити, що, хоча англійська мова як мова міжнародного спілкування є основним джерелом запозичення сленгових лексем, однак інші мови також продукують вдалі вислови. Так, арабській мові завдячуємо словом «кайф» («задоволення, насолода»), німецькій – лексемам «авсвайс» (в значенні «документ») та «ахтунґ» (остання лексема в сучасній сленговій мові вже двічі змінила значення: від дослівного перекладу змісту німецького слова «увага» до позначення хлопця нетрадиційної гендерної орієнтації). Прямим перекладом з російської (із збереженням сленгового значення в обох мовах) є слова «тусівка» («компанія людей») та «гальмо» - «людина із уповільненою на все реакцією».

Третім джерелом формування молодіжного сленгу є утворення та вживання лексем-скорочень. Це пояснюється наявністю закону економії мовного простору. Так, при вживанні довжелезних слів використовують більш короткі, але зрозумілі їх аналоги, що утворені шляхом скорочення. Найбільш яскравим прикладом є слова «комп» та «ноут», що скоротили від слів «комп’ютер» та «ноутбук». Решту прикладів найчастіше можна віднести до сфери учнівсько-студентського використання: ця соціальна група тяжіє до скорочення назв навчальних предметів. Так, «обеже» позначає предмет «Основи безпеки життєдіяльності» (за першими літерами: О-Б-Ж), «дезе» має під собою «домашнє завдання», під «фізрою» розуміємо предмет «фізична культура». Утворені лексеми мають під собою зазвичай фонетичну деформацію слів.

Четверте джерело формування молодіжного сленгу – це чимала кількість власне українських сленгізмів. Так, вислів «скинь в тюбік» означає «поводитися тихіше», «лягти в краватку» - «покінчити життя самогубством, піти з життя», словами «мавпа» та «жабка» позначається комп’ютерний значок @, «бити повітря ногами» - «байдикувати».

Така різоманітність джерел формування молодіжного сленгу пояснюється прагненням молоді вирізнитися, за допомогою мовних засобів тощо. В молодіжному середовищі сленг займає помітне місце як засіб мовного спілкування. Мовленнєві пріорітети кожної соціальної групи втілюються саме в сленгізмах.

Отже, весь молодіжний сленг являє собою наступну систему складових:

1. неологізми (лише лексичні утворення покоління певного періоду);
2. спільна лексика молоді (різних поколінь);
3. професійна підсистема сленгу (музичні фанати, комп’ютерники);
4. стилістичні конотації сленгу (нейтральна та ненормативна лексика)

Сленг функціонує не лише в мовленні окремо взятої соціальної групи, де він виконує такі функції, як ідентифікаційна, експресивна, емоційно-оцінна, функція економії мовних ресурсів, функція категоризації і систематизації, номінативна функція тощо.

Можемо підсумувати, що сленг є поширеним явищем серед різних молодіжних груп, тому надзвичайно перспективним для вивчення мовленнєвої ситуації та динаміки розвитку мови. Базою для таких досліджень є сучасні навчальні заклади, молодіжні клуби за інтересами тощо.

За основу класифікації можна брати різні ознаки. Найважливішими, на нашу думку, є:

1. За способом творення

• калька ( повне запозичення) При цьому способі творення слово запозичується повністю зі своєю вимовою написанням і значенням Кожний звук у запозиченому слові замінюється відповідним звуком в українській мові згідно з правилами фонетики Наприклад, інвалід, юзер – ; щось не працює: стріха – свідомість, здоровий глузд ( рос. криша)
• напівкалька ( запозичення основи) Цей спосіб найчастіше вживається при перекладі іншомовних термінів і професіоналізмів. За цього способу творення сленгізмів при переході слова з іншої мови в українську остання відшліфовує його відповідно до норм не тільки своєї фонетики, а й граматики При граматичному освоєнні іншомовний термін стає одиницею української граматики,підпорядковуючись її правилам Наприклад, CD-ROM – сидиромка, to programm – програмити, to click – програмувати, клікать ; тискати на клавіші мишки
• переклад - утворене цим способом слово (перекладене з іноземної мови українською ) здебільшого відповідно до норм словотворення : відмазатись ( уникнути відповідальності )Іноді молодь використовує неадаптовані російські слен гізми: пурга (нісенітниці) дрєбєзгі – (безвихідне становище тощо Запозичуються до сленгу й англіцизми – фейс( обличчя) .Відповідно утворені слова . : спікати ( speak) , англ говорити, паті - вечірка, фазер (father) – батько мазер (mother) – мати та ін У процесі перекладу іноді спрацьовує механізм асоціативного мислення. Асоціації чи метафори, що виникають, можуть бути дуже різноманітними, наприклад :диск ("млинець");
• фонетична мімікрія - цей спосіб заснований на збігові семантично несхожих загальновживаних слів та іншомовних термінів. Слово, яке переходить до сленгу, набуває цілком нового значення, яке ніяким чином не пов’язане із загальновживаним . До цього явища також належать випадки звуконаслідування без якоїсь схожості зі словами із стандартної лексики Такі слова становлять таку собі гру звуками. Вони творяться шляхом віднімання, додавання, переміщення деяких звуків в оригінальному іншомовному терміні. Наприклад . : error – Егор, jamper – джемпер, button – батон.

2. За засобом творення сленгізми виникають таким чином:

• метафорики -це використання слова в переносному значенні Метафорика один з різновидів лексико семантичного способу словотворення тобто перенесення назви з одного предмета на інший на основі подібності : синяк (алкоголік), жаба (жадібна людина) ; тощо
• полісемії - використання у мовній одиниці багатозначності : гнати – 1) говорити неправду, 2) зводити наклеп , 3) нападати ,ображати когось ;
• антономазії - вживання власного імені на означення загального: васьок (людина, яку не поважають); толик (ненадійна людина);
• абревіації складноскорочення: ЧМО ( человек морально опущенный.); рос.ББС ( баба бабі сказала( ненадійне джерело інформації )
• метатези (перестановки складів чи звуків): кіндервундер ( вундеркінд);
• каламбурна підстановка: бухенвальд –їдальня (від «бух» - алкоголь)
• фразеологізми - семантично пов’язані сполучення слів : бути на нулі (без грошей);

3. За джерелами збагачення сленгового словника:

• кримінальний жаргон: наприклад , ажур –все в нормі; аут –смерть; базар тримати – кричати, обговорювати , кабак –ресторан;
• інтержаргон. До таких лексем можна зачислити : бомж ( рос. абревіатура «без определенного места жительства "), малахольний (ненормальний), хахаль (кавалер, наречений);
• власна інтерпретація окремих термінів.

4. Відповідно до сфери спілкування

• загальновживані сленгізми: наприклад , кривий – низькоякісний ,заточити – поїсти ,задовбувати –докучати ;
• сленгізми, які вживаються лише в конкретному середовищі:
• мовлення школярів. У сленговому мовленні школярів трапляються слова, що відображають шкільні буденні явища : плавати (погано знати матеріал), хвіст (заборгованість ), врубитись (зрозуміти);
• студентський сленг: У студентському середовищі побутують такі лексичні одиниці : зубрило, ботанік ( людина, яка присвячує багато часу навчанню),ботанік-плюс (студент,який здає задану роботу завчасно), друшляти, косячити (прогулювати пари), стіпуха (стипендія);

5. За характером і змістом номінації найменування

назви людини:

• за статтю: чоловічі назви ( – пацан, пацик, чувак, мужчінка, тіп, дяфік, піжон, фраєр); жіночі назви – бікса, тьолка, коза, жаба, чучундра);
• за візуальними ознаками :зріст – карапєт, шкет (низький); швабра, жирафа (висока людина); худий – шальовка, глист в скафандрі, товстий – жиртрест, пушистик; загальний фізичний розвиток – хлюпик, дряблик, дохляк, дуст, качьок; гарна дівчина – красопєта, тьолка, негарна – чічіта;
• за віком – стара вішалка, шкапа, кляча, лошиця – означення людей похилого віку; малявки або пістолети – означення неповнолітніх;
• за інтелектуальними здібностями – тупак, дятел, курка – означення людей з низькими розумовими здібностями, ботан – багато знає, розумний;

назви частин людського тіла: чайник, лобешня, диня, башка, скворєшня – означення голови; ротяра, їдак, жувальник, дзьоб, пелька, писок, хавало – відповідає літературному рот; морда, харя, табло, фейс, пика, міна, рило – обличчя; шнобель, шнопак, дюндель, рубильник – ніс; лупалки, баньки, моргала – очі; тормоза, лапті, копита, батони, булки – ноги; крила, граблі, клешні – руки;
назви предметів та явищ: ящик – телевізор, хавчик – продукти харчування, шмотки – одяг, бухло – алкогольні напої, лимон, бакси, дрова, бубоси, мані, бабло – гроші, тачка, махіна – засіб пересування;

назви дій:

• фізичні дії людини: надибати – знайти, тормозити – не розуміти, відставати, вдуплятися – починати розуміти щось, облом – щось не виходить, вимітайся, сплюнься, збрийся – забирайся геть, шарити – розуміти щось;
• дії, пов'язані з фізіологічними функціями організму : хавати – їсти, бухати – питии, заливати очі – напиватися;
• дії на позначення емоційно-чуттєвих процесів: круто, ульот – дуже добре, стрьомно – не зрозуміло, я пруся – стан задоволення, я в шоці, хай мене покрасять – вираження подиву.

6. За спорідненістю інтересів осіб, які формують сленгізми

Практично кожна група людей, яких об’єднують спільні інтереси, має свій особливий тип мовлення, який реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише цій групі:

• сленгізми,що вживаються у середовищі людей, які мають справу з комп’ ютерами. У цьому колі найчастіше використовують жаргонні слова англомовного походження. Так можна почути слова: сідюк (CD-ROM), дисковод та диски (юзер), емеля замість e-mail , crack від англійського слова електронна почта, англійське дієслово розколювати стає дієсловом крекнути, hack , а розбивати - хакнути;
• сленгізми, що вживаються у середовищі людей, які цікавляться автомобілями, технікою.

Найпоширенішими лексемами цієї групи є назви різноманітних автомобільних деталей та іншого обладнання: бублик, баранка (кермо), тачка (автомобіль), резина (шини ) тощо;

• сленгізми, що вживаються у середовищі людей ,які цікавляться музикою, часто вживають такі слова : вертушка (CD- ), програвач ( савндтрек) ,солянка (збірний концерт);
• сленгізми, що вживаються у середовищі інших людей. Власний сленг мають книголюби,газетярі, спортсмени тощо До того ж у кожній з названих груп можна виділити підгрупи. Наприклад : спортивний сленг розподіляється на сленг футболістів, хокеїстів, плавців та ін.

7. За стилістичними ознаками сленгізми бувають:

• нейтральні ,наприклад : пацан, чувак – хлопець;тьолка –дівчина ;
• позитивно забарвлені, наприклад : мужчінка – хлопець, чоловік;
• згрубілі, негативно забарвлені, наприклад: чмо, мудак, бикота –хлопець; бичка, мимра, чучундра, шмара –дівчина.

Отже, як бачимо, сленг – явище поширене, і за конкретними ознаками його можна класифікувати. Варто зазначити, що сленгізми нейтральні та позитивно забарвлені – це не шкідливе утворення мови, яке вульгаризує усне мовлення, а органічна та, деякою мірою, необхідна частина цієї системи. Сленг розвивається, змінюється дуже швидко,він може як легко утворитися, так і зникнути. Ці всі зміни відбуваються для спрощення усної мови та її розуміння. Його використовують у різних сферах суспільного життя.

Відображення мовної картини світу в лексико-семантичній системі молодіжного сленгу слід розглядати з урахуванням системи цінностей молодіжного соціуму й того, що у центрі мовної картини світу молодіжного сленгу знаходиться людина.

Сферу матеріального світу позначають сленгові номінації грошей, одягу, взуття, транспорту, приладів, побутової техніки. Лексичне поле життєвих цінностей буття молодіжного соціуму становлять два класи лексем: на позначення чинників, які підтримують життя (їжа, напитки, сон), а також назви гедоністичних чинників буття (алкогольні напої та процес їх уживання, тютюнові вироби, музика, кінотеатр, відпочинок, нічний клуб, дискотека). Інтелектуальна сфера людини в картині молодіжного сленгу розподілена на дві протилежності — здатність людини розуміти, розбиратися в чомусь («шарити», «петрити») і обмеженість, нездатність розуміти («гальмувати», «не догоняти») .

Молодіжне коло вибудовує великі синонімічні ряди на позначення людини з повільною реакцією (гальмо – гальмо перебудови – жирафа – недоганяйло – даун); некмітливої (баран – чайник – пінгвін); обмеженої або з низьким рівнем інтелекту (лох.)

Психічна сфера особистості в картині світу, охопленої молодіжним сленгом, представлена номінаціями, які характеризують психічні відхилення людини, втрату здорового глузду, божевілля. Синонімічний ряд «збожеволіти» (тобто поводити себе як психічно ненормальна людина) у молодіжному сленгові досить поширений: бахнутися, довбонутися, схибнутися, чоканутися, дати дурки, поїхати.

Естетичні цінності в системі світосприйняття молодої людини визначаємо за лексичною структурою субполя. Ознака красива / некрасива людина в молодіжному соціумі має яскраво виражене гендерне спрямування, особливо щодо жіночої статі. З лексем молодіжного сленгу лише єдина означає красивого чоловіка — ален делон. Усі останні позначають жінок: «красива» — ляля, краля, фіфа, красапєта; «некрасива» — жаба, мавпа, крокодил, вівця, корова.

У молодіжному слензі виокремлюються синонімічні ряди на позначення людини як носія фізичних рис («товста», «худа», «рудий», «маленька», «низька», «висока»).
Всю лексику молодіжного сленгу, в свою чергу, можна розподілити на підгрупи, це шкільний та студентський , музичний, армійський, шкільний та студентський жаргони органічні у структурі молодіжного сленгу, оскільки їх носіями є виключно представники молодого покоління (відповідно, школярі й студенти), але одночасно в цій підсистемі виокремлюється своєрідне «виробниче ядро», яким є процес навчання. Якщо розподілити лексико-семантичні поля «назви осіб», то побачимо, що картина буде наступна:

1. назви посадових осіб (учиха / училка «учитель», дир «директор») ;
2. назви викладачів-предметників (украша «учитель / викладач української мови», Мауглі «вчитель фізичної культури», вакуоля «учитель біології»)
3. назви, що вказують на статус учня / студента (салаги «учні / студенти молодших класів / курсів) .

Подібних до цих лексико-семантичних полей можна виокремити ще багато, спираючись на існуючі реалії та поняття навчального процесу.
Музичний молодіжний сленг є переважно молодіжним жаргонним утворенням. Ядром музичної субмови є багаточисленні номінації понять, безпосередньо пов’язані з професійною діяльністю та традиційною для молодіжного світогляду напускною зневагою до об’єктів дійсності: музики, музичних інструментів, музичних дій. Переосмислених музичних жаргонізмів у молодіжному слензі небагато.

Приміром, дієслово лабати «грати на музичному інструменті, виконувати музичний твір» розвиває у слензі значення «розуміти щось, розбиратися в чому-небудь». Власне музичний сленг наближається до професійного жаргону, а тому є явищем своєрідним, складним і не зрозумілим широкому загалу читачів. Однак, умовно музичний сленг можна поділити на дві групи слів: загальновживані у молодіжному сленгу форми, які мають семантичні «музичні відповідники», і специфічні слова, властиві лише музичному сленгу .

Передовсім, це напрямки і стилі сучасної музичної культури та виконавці такої музики: техно-панк, драм-н-бас, транс, треш-метал-рокер, інді-рокер тощо. Так, дебютники – це дебютні альбоми, сольники – сольні альбоми, синглами називають окремі пісні чи диски з меншою, ніж в альбомі, кількістю пісень, кавер-версії (часто просто кавери) пісень – переробки відомих музичних творів, що звучать у виконанні інших співаків.

Широкий потік іноземної музики та реалій, пов’язаних з нею, сприяє появі нових термінів, переважно з англійської мови, які дедалі більше поповнюють молодіжний сленг. Наприклад: римейк (нова версія старої пісні або фільму), ремікс (нова версія музичного твору, з використанням електронного аранжування, інколи зі зміненими елементами), бекграунд (музичне оформлення), фронтмен (лідер у групі музикантів), ді-джей (особа, що забезпечує музику і говорить про неї на радіо чи у клубі), хіт (дуже популярний музичний твір).

У мові музичного молодіжного сленгу активно побутують слова на означення осіб, так чи інакше пов’язаних з музикою. Наприклад: меломани – ті, хто захоплюються музикою, фани – прихильники певної музичної групи чи окремого співака, ватага – група музикантів, кислотники – виконавці неякісної популярної музики, блекушники – виконавці готичної музики, зірка чи суперстар – популярний співак, шоумен – людина, що організовує розважальні заходи та ін.

Слід відзначити, що невід’ємною частиною молодіжного сленгу є сленг армійський. Молоді люди, які проходять військову службу, приходять туди як носії сленгу молодіжного. За час служби в армії вони засвоюють сленг армійський і стають носіями двох соціолектів. Демобілізувавшись, солдати строкової служби вживають одиниці армійського сленгу у різноманітних сферах міської комунікації. Таким чином, армійський сленг стає складником молодіжної субмови, і ширше — молодіжного сленгу. Переважна більшість армійських жаргонізмів уживана на позначення особи (салага «солдат у перші 6 місяців строкової служби», шнурок «солдат строкової служби у період від 6 по 12 місяців»).

Стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, широке розповсюдження комп’ютерів зумовило те, що передусім молодь активно сприймає технологічну термінологію і перетворює її у комп’ютерний сленг. У субмові комп’ютерників можна виокремити наступні лексико-семантичні поля: «різновиди комп’ютерів», «комп’ютерні ігри», «програмні продукти, команди, файли», «деталі комп’ютера», «дії людини й відповідні дії комп’ютера», «реалії мережі “Інтернет”», «назви осіб (фахівці, користувачі)».

Поширення молодіжного сленгу і його актуалізація в мовній практиці представників різноманітних прошарків суспільства відбувається кількома шляхами – за допомогою засобів масової інформації, в результаті побутового міського спілкування й внутрішньосімейної комунікації. Меншою мірою на поширення сленгової лексики впливає мережа Інтернет, однак є підстави припускати, що її роль поступово зростатиме разом зі збільшенням кількості користувачів серед пересічних громадян. Окремим джерелом поширення й популяризації сленгу є реклама.

Центром лексичної системи молодіжного сленгу є людина в сукупності таких ознак, як зовнішність, частини тіла, органи, фізіологія, одяг, взуття, рід діяльності, соціальний стан, національність тощо. Субмова молоді містить велику кількість слів і висловів, які деталізують інтереси носіїв, предметно-речовий світ, особливості взаємин, дій і станів людей.

Словотвірна система молодіжного сленгу підпорядковується законам сучасної української мови. Відповідно найбільш продуктивним способом словотвору одиниць усіх частин мови є афіксальний спосіб.
Оскільки основною функцією лексики молодіжного сленгу є номінативна, тобто називна, це є причиною того, що переважну частину лексики становлять іменники.

Основна частина похідних у лексиці молодіжного сленгу утворена від лексем української літературної мови (за допомогою різноманітних словотворчих засобів та шляхом семантичної деривації) і жаргонних слів, які отримали нове лексичне значення. Зіставлення молодіжних сленгізмів з різними підсистемами мови дозволило виділити в молодіжному сленгу три типи словотвірних процесів:

1. словотвірні процеси, спільні зі словотвором літературної мови;
2. словотвірні процеси, спільні зі специфічним словотвором у підсистемах мови, які мають усну форму існування й пов’язані з невимушеним міжособистісним спілкуванням людей (розмовне мовлення й соціальні діалекти);
3. словотвірні процеси, притаманні передусім молодіжному сленгу. Словотвірні процеси виконують загалом експресивну функцію й виступають вагомим чинником оновлення сленгового словника.

Найбільш поширеним способом творення лексем є шлях семантичної деривації (метафора, метонімія тощо). Переважають метафори-іменники, на другому за частотою місці знаходяться дієслівні метафори, рідше зустрічаємо метафори прикметникові. Можемо виокремити наступні напрями перенесення значень:

1. значення «людина - людина»: дружбан – друг; Мауглі – учитель фізкультури [
2. значення «предмет-людина»: ганчірка – слабка духом людина; молоток – молодець (схвальне значення); шланг – нероба, ледар
3. значення «тварина-людина»: жаба – дівчина легкої поведінки; метелик – повія; миша – кишеньковий злодій; носоріг – уродженець Кавказу, особа кавказської національності; баклан – непорядна людина ;
4. значення «рослина-людина»: баклажан – алкоголік ;
5. значення «пристрій / предмет-частина тіла»: окуляри – очі; локатори – вуха; кеглі – ноги ;
6. значення «будівля-частина тіла»: башня -голова;
7. значення «тваринний та рослинний світ-предмет»: банани – патрони або вид брюк; кажан – шкіряна куртка ;
8. значення «предмет-предмет»: штори – окуляри; тарілка – рулетка .

Окремо слід виділити в ономастичну базу антропоніми (Леся – 200 гривень; Шумахер – водій маршрутного таксі; Достоєвський – людина, яка набридає комусь; Карл – бородатий чоловік; Володимир – купюра вартістю 1 гривня) та топоніми (Африка – людина з кучерявим волоссям; Гваделупа – людина з випуклими очима). Також зустрічається перехід власної назви у загальну (зазвичай, такий перехід зумовлений звуковою мотивацією): «жорік» - автомобіль «Запорожець-965», «їжачок» - мотоцикл марки «ІЖ» .
Продуктивними морфологічними засобами творення в молодіжному сленгу є афіксація, абревіація, словоскладання, освновоскладання, усічення основи.

У зафіксованих сленгових іменниках нерідко засобом творення є суфікс, твірними постають основи як літературні (дубар в значенні дурний – від слова дуб), так і жаргонні (лапшист – брехлива людина від лапшати «брехати») . Особливість афіксації при утворенні субстандартної лексики полягає у використанні більш широкого арсеналу словотворчих засобів. Жаргонні суфікси, зафіксовані у лексиконі молодіжного сленгу, відрізняються великою розмаїтістю: -іст (-ист), -щик, -ун, -ар, -ш(а), -к(а), -их(а), -ин, -иц, -льник, -лк(а), ин(а), -л(о) (-ил(о), -йл(о)), -ня, -ач, -ищ, -ур (-юр), -ар (-яр), -аг (-яг), -ик, -ець, -ул', ок, -ух(а), -он, -ак (-як), -ган, -бан, -фан.

Джерелом неологізації молодіжного сленгу є не лише запозичення з інших мов, а й імітація звучання іншомовних слів засобами суфіксації (брателло – брат, марчелло – німецька марка, накателло – друг, з яким разом пиячать, борделло – місце, де весело проводять час). Специфічних словотворчих елементів сленгових прикметників у молодіжному сленгові на прикладі сленгових словників не зафіксовано.

У дієсловах-сленгізмах виокремлюють суфіксальний, префіксальний, префіксально-суфіксальний, префіксально-постфіксальний способи творення (шофернути – вкрасти; маньячити – надмірно захоплюватися чимось, зосереджуватися на чомусь; вдуплитися – зрозуміти, набухатися – напитися доп’яна).

Скорочені лексеми, які спостерігаються у вжитку в молодіжному сленгу — це виключно іменники, усічені лексичні одиниці літературної мови, а також сленгові слова, які отримали нове категоріальне значення: сідюк – CD-диск, піджей – людина, що заводить публіку в нічних клубах, танцюючи на сцені; мак – комп’ютер фірми «Apple Macintosh».

У структурі молодіжного сленгу широко вживаним є словоскладання іменників, інших частин мови лексикографічними засобами не зафіксовано: трин-трава, мар'іванна – наркотичні засоби, нуль-сімка – пляшка місткістю 0,7 л.

Особливістю абревіації в молодіжному слензі є те, що статусу складноскорочених слів набувають загальновживані слова (ідіот, яке розшифровується за першими літерами як «ідеальний друг і офігенний товариш»).
Загалом сленгова лексика характеризується багатою синонімією. Наприклад, позитивні емоції у слензі передаються як кайфово, кльово, круто, ломовово, смачно, убойно, ульотно, файно, чумово; байдужість — до банки, по барабану, паралельно, фіолетово; відповідниками до слів «друг» є джус, друган, дружбан, кент, кентяка, «друзі» — гайзи, черепи.

Члени синонімічних рядів можуть мати різне емоційне забарвлення. Гарна, приваблива, зі смаком одягнена дівчина у сленговій лексиці — краля, модель, мирса, траля; повна дівчина — ляйба, кохана — лямура, матильда, хризантема .

Серед засобів мовної гри у молодіжному слензі фігурують фонетична мімікрія, контамінація, зміна наголосу тощо. Значна частина сленгізмів, утворених способом контамінації, набула поширення серед носіїв молодіжного сленгу. Вихідні лексичні основи можуть бути літературними, жаргонними, іншомовними: так, якщо поєднати вихідні основи «деканат» та «доконати», вийде сленгізм «доконат». Фонетична мімікрія як специфічно сленговий спосіб словотвору фігурує в утворенні шкільних та студентських сленгізмів (фізрук – вчитель фізичної культури, академік – студент, який має академічну заборгованість).

Роль словотвірного прийому у лексемах молодіжного сленгу виконують фонетичні деформації слова: метатеза (фізіомонія – від «фізіономія»), заміна одного звука іншим (шовгати – в значенні «повільно йти» - від «човгати»), зміна наголосу (нюхАло – нЮхало – в значенні «ніс») .

Прикметники формують нечисельну групу в складі молодіжного сленгу. Вони за семантикою об’єднуються в три групи: якісні (безбашльовий – «безкоштовний», безпонтовий – «неякісний»), відносні (шароварна (комп’ютерна програма) «яка розповсюджується безкоштовно» - від англ. Share ware) та присвійно-відносні (юзерський «користувацький), кожна з яких має свої особливості словотворення. У деривації беруть участь як українські, так і запозичені лексеми, продуктивним способом творення яких є суфіксальний. Особливості словотвору прикметників виявляються залежно від того, до якої семантичної групи вони належать. Продуктивними є власне прикметникові суфікси: -н- («ульотний», «уматний»), -ов- («гіговий» - «який має розмір 1 Гб»); -ськ- (геймерський - ) «належний гравцю») .

Дієслова становлять четверту частину від загальної кількості українськомовного молодіжного сленгу. Для дієслів твірними виступають іменники та дієслова. Похідні дієслова утворюються суфіксальним, префіксальним, суфіксально-префіксальним та постфіксальним способами. Продуктивними є суфіксальний, префіксальний та постфіксальний способи творення.

Дієслова з суфіксами -и- (апгрейдити «модернізувати апаратне чи програмне забезпечення»; ребутити «перезавантажувати комп’ютер»); -ну- (усохнути «замовкнути»); -ува-/-юва- (вилизувати «виправляти дрібні, незначні помилки в програмному коді», випендрюватися=понтуватися «поводитися таким чином, щоб привернути до себе увагу») становлять продуктивні типи в українськомовному молодіжному сленгу .
Продуктивними префіксами є питомі українські ви- (вирубати «вимикати»; вирахувати «здогадатися про когось \ щось», вишивати – «прогулюватися, привертаючи до себе увагу»); за- (заапгрейдити «зробити модернізацію комп’ютера»; забашляти «заплатити комусь за щось»); пере- (перекимарити «трохи поспати», перетерти «обговорити питання») та запозичені ре- (ребутнути «перезавантажити комп’ютер»; реінсталити «встановлювати повторно програмне забезпечення»).

Префіксально-суфіксальним способом дієслова молодіжного сленгу утворюються за допомогою різних префіксів та суфікса -ува- (викладувати «розміщувати інформацію в мережі Інтернет»; приторможувати / пригльмовувати «дуже повільно працювати (про комп’ютер та програмне забезпечення)») .
Постфіксальний спосіб словотвору лексем молодіжного сленгу також є продуктивним. У молодіжному слензі похідні дієслова творяться власне постфіксальним (конектитися «встановлювати з’єднання з віддаленим мережевим ресурсом», пензлювати «віддалитися»), суфіксально-постфіксальним (діалитися / діалапитися «з’єднуватися з Інтернет за допомогою модема»), префіксально-постфіксальним (ребутатися «перезавантажуватися») способами.

Дієприкметники молодіжного сленгу представлені лише пасивними формами. Для творення дієприкметників характерне використання суфіксів -н- (юзаний «такий, що був у використанні»); -ен- (забембаний «втомлений») і -т- (крякнутий «зламаний» (про програмний продукт). Окрему групу становлять предикативні форми на -но (проапгрейджено «модернізовано»; пропатчено «оновлено» (про програмний код або продукт).

Дієприслівники становлять нечисельну групу одиниць недоконаного виду, утворених від 3-ї особи однини теперішнього часу за допомогою суфікса -чи (квакаючи «граючись у комп’ютерну гру Quake»; шпиляючи «граючи», думаючи «граючись у комп’ютерну гру DOOM») .
Невелику групу прислівників молодіжного сленгу (за походженням співвідносну з іменниками та дієсловами) утворили застиглі форми запозичених дієслів у 3-й особі однини (сакс «погано»; рулез «гарно»).

Отже, сучасна мова значною мірою поповнює свої лексико-фразеологічні та словотворчі ресурси з нелітературних різновидів. За умови дії тенденції до демократизації, до зближення писемно-літературної мови з усно-розмовною сленг є одним із важливих джерел збагачення словникового складу мови.
Формування молодіжного сленгу української мови відбувається на основі семантичних перетворень лексем літературної мови з використанням складних тропів, шляхом запозичень, а також засобами деривації. Сленгізми, які виникли внаслідок семантичного перетворення лексем літературної мови, становлять майже третину одиниць молодіжного сленгу. Нові значення з’являються шляхом метафоричного, метонімічного переосмислення слів, запозичень тощо.

Останнім часом поширеним є залучення сленгових номінацій до мовлення теле- та радіопередач, газет, журналів тощо. Це пояснюється тим, що автори намагаються наблизити їх до кола слухачів (читачів), надати відтінку молодіжної розкутости. Це підтверджує наявність величезного впливу сленгу як вияву молодіжної культури на людей різного віку.

Але сленг здобуває позиції не лише у ЗМІ та музиці – найвідоміші імена нового покоління у сучасній літературі пов’язані з цим явищем. Петро Білоус, доктор філологічних наук, говорячи про творчу індивідуальність письменника, зазначає: "Часом автори, зокрема, з нинішнього молодого покоління літераторів, вдаються до навмисного нагромадження вульгаризмів або жаргонізмів, чим прагнуть підкреслити власну мовну "незакомплексованість" і продемонструвати особисту творчу розкутість".

Таке значне поширення сленгу у творах літератури можна зачислити до наслідків так званого "жаргонного вибуху", про який говорив В. Єлістратов. До прикладів сленгу у літературі можна зарахувати твори Юрія Андруховича, Світлани Пиркало, Оксани Забужко, Олександра Ірванця, Наталки Сняданко, Сергія Жадана, Любка Дереша та інших.

У поезії спостерігаються дві основні течії розвитку сленгової поетики: львівська ("бубабістів") та київська ("пропалограмотисти"), перша назва з тих, що подані у дужках, пішла від найменування літугруповання "Бу-ба-бу" (засноване 17 квітня 1985 р. у Львові), до якого входили Юрій Андрухович (Патріярх), Віктор Неборак (Прокуратор) та Олександр Ірванець (Підскарбій), а друга від назви збірки поезій "Пропала грамота" Юрка Позаяка (справжнє ім’я – Юрій Лисенко), до якої увійшли також і твори Віктора Недоступа, Назара Гончара, Сергія Жадана та ін.

З метою з’ясування ролі сленгової лексики у підлітковому середовищі було проведено соціологічне опитування на базі 7-11 кл. Манвелівської СЗШ

Було опитано 40 респондентів, яким поставлено наступні запитання:

1. Чи вживаєте Ви у своєму мовленні жаргонні слова?
2. Якщо так, то що саме спричиняє їх вживання?
3. Вкажіть жаргонні слова та вирази, які Ви вживаєте найчастіше. Поясніть їх.

За відповідями на це питання було складено словник. Результати опитування були наступними:
Із сорока опитуваних досить часто у своєму мовленні вживають жаргонні слова 30%, інколи – 60%, ніколи – 10%. Отже, переважна частина респондентів вживає жаргонні слова та вирази лише інколи.

Як зазначили респонденти, вживання жаргонних слів спричиняють наступні фактори:

• вплив оточення і друзів
• звичка
• прагнення не вирізнятися серед інших
• недостатнім свій літературний словниковий запас
• бажання бути сучасним.

Сленгові слова та вирази, які вживають підлітки, є досить різноманітними і відмінними у різних групах людей. Наприклад, лексему "розуміти" в одній компанії звикли замінювати словом шарити, а в іншій – розчехлятися. Так само існують певні слова та вирази, які притаманні саме певній групі підлітків. Наприклад, для вираження подиву одні використовують слова "я в шокє", для інших більш характерними є слова "я холодний", _"я в трансі", "ти шо гоніш?" і навіть "хай мене покрасять".

Така різноманітність викликана насамперед тим, що підлітки прагнуть вирізнятися не лише як окрема суспільна група, але і як особистості, у даному випадку це відбувається з допомогою мовно-виражальних засобів. Через це багато підлітків намагаються ще більше урізноманітнити своє мовлення власними новотворами.
Як бачимо, у молодіжному середовищі сленг посідає помітне місце як засіб виділення індивіда із маси і спосіб вербального (мовного) спілкування.

При виконанні науково-дослідницької роботи з української мови на тему "Молодіжний сленг як мовне явище Манвелівки" учениця 10 класу дізнається про те, що уперше сам термін «сленг» був зафіксований у 1750 році зі значенням «мова вулиці». Зараз сленгом називають специфічну підмову спілкування людей певних професій та вікових груп. Мова як система залишається динамічною, такою, що постійно розвивається. Саме сленг є активним постачальником слів розмовного використання.

Молодіжний сленг ― це повноцінний елемент мовного простору. Він займає свою нішу у кадастрі національної мови. Але не всі його члени збагачують її словник. Завдання мовознавців полягає у тому, щоб виокремити усе, що увиразнюватиме наше мовлення, збагачуватиме, а не засмічуватиме наш словник. Молодіжна мова має творитися розумно, а не калькуватися за чиїмись зразками.

Незважаючи на те, що початки теоретичних вивчень лексики та фразеології субстандартних мов сягають ще ХІХ ст., вони були поодинокими і мали вигляд окремих коротких розвідок історичного плану. Активне вивчення особливостей професійного та вікового мовлення розпочинається з другої половини ХХ ст. і набуває розвитку наприкінці століття. Кінець ХХ – початок ХХІ ст. уводить у коло наукових студій проблему вивчення особливостей функціонування молодіжного сленгу української мови тощо.

Носіями молодіжного сленгу є соціально різнотипні (школярі, студенти, військові тощо) міські жителі віком від 14 до 28 років. Молодіжний соціолект структурують загальний молодіжний жаргон, спеціалізовані молодіжні жаргони (шкільний та студентський), професійні соціолекти (музичний, армійський, комп’ютерний тощо). Кожен із цих складників є окремою мовною підсистемою, але в умовах молодіжного сленгу вони тісно переплітаються і взаємодіють між собою. Молодіжний сленг виступає посередником, який пов’язує окремі соціолекти зі зниженою розмовною мовою інших вікових груп населення.

Центром лексичної системи молодіжного соціолекту є людина в сукупності таких ознак, як зовнішність, частини тіла, органи, фізіологія, одяг, взуття, рід діяльності, соціальний стан, національність тощо. В розроблених лексико-семантичних полях репрезентовані фізичні дії людини, характеристики її мовної поведінки, психічного стану, інтелектуальних дій або здатності.

Школярсько-студентський соціум володіє загальномолодіжним жаргоном, але разом з тим тут виділена власна предметна галузь — навчання. Актуальними лексико-семантичними полями у жаргонному слововживанні молоді, яка навчається, є: найменування осіб; навчальних дисциплін; предметів, пов’язаних з навчанням.

Серед професійно-орієнтованих субсистем найбільший вплив на молодіжний сленг мають музичний, армійський, комп’ютерний соціолекти. Особливості музичного сленга роблять популярними жаргонізми музикантів, окремі з яких стають загальновідомими. Комп’ютери стають ефективним способом спілкування, інтеграції та отримання оперативної інформації, що активізує формування комп’ютерного соціолекту та проникнення його одиниць у молодіжний сленг.

Семантична деривація (метафора та метонімія) є засобом поповнення словникового складу молодіжного сленгу. Продуктивними є традиційні способи творення — афіксація, усічення основи, осново- і словоскладання, абревіація. На відміну від сленгових іменників і прикметників, у яких основним формантом творення є суфікс, дієслова-сленгізми відзначені різноманітною афіксацією (префіксальний, префіксально-суфіксальний, префіксально-постфіксальний способи творення).

Способом усічення основи у молодіжному слензі утворені лише іменники. Компонентами складних іменників-сленгізмів є в першу чергу літературні, потім – жаргонні, іншомовні основи. Особливість абревіації молодіжного сленгу полягає в тому, що статусу складноскорочених слів набувають загальновживані слова. Структуротвірним чинником, в основі якого полягає фонетична мімікрія, контамінація, фонетичні деформації слова, виступає мовна гра.

Формування молодіжного сленгу української мови відбувається на основі семантичних перетворень лексем літературної мови з використанням складних тропів (шляхом метафоричного та метонімічного переосмислення слів), запозичень, а також засобами деривації. Продуктивним способом творення одиниць молодіжного сленгу української мови є запозичення з англійської та інших (рідше) мов, а також із інших сленгових систем.

Чимало запозичень утворено шляхом калькування англійських та російських слів та морфем. Той факт з нашого проєкту, що англійські слова не просто входять до молодіжного сленгу, а й отримують у ньому морфологічне оформлення, виявляють тенденцію до українізації, говорить про здатність української мови поглинати та перероблювати під потреби мови іншомовний матеріал.

Шляхи подальшого дослідження проблеми є доволі перспективними, хоча й не завжди досяжними. Швидкий розвиток прогресу крокує величезними кроками, що фіксація сленгової системи на паперових носіях встигає швидше застаріти та вийти із широкого ужитку, ніж стати у пригоді майбутнім філологам. У сучасній україністиці гостро відчувається брак словників ненормативної, зокрема жарґонної, лексики, виданих на паперовому носії. Кожна цивілізована нація має у власному користуванні словники такого типу, а відповідна лексика з необхідною соціостилістичною стратифікацією представлена у словниках національних мов.

В рамках навчального дослідницького проєкту з української мови про молодіжний сленг як мовне явище Манвелівки ми виявилм, що в Україні на даний момент існує всього три майже аматорські лексикографічні видання, видані невеликим тиражем: Перший словник українського молодіжного сленгу, укл. Св. Пиркало, за редакцією Ю. Мосенкіса; короткий словник жарґонної лексики української мови Л. Ставицької та словник сучасного українського сленгу, упор. Т.Кондратюк. Тому подальша розробка питання досліджень у галузі сучасної жаргонології є актуальною.

1. Бабенко О., Кравченко О. В усному мовленні – сленг // Урок української. – 2004. – № 11-12. – С. 21-24.
2. Бондаренко К.Л. Лінгвокультурні особливості українського та англійського сленгу: Вид-во Донецького національного університету. – Донецьк, 2007.
3. Галич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – Київ.: Вища освіта, 1985.
4. Горбач О. Арго в Україні / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. – Л., 2006.
5. Грабовий П.М. Український молодіжний сленг у системі функціонування мови // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Збірник наукових праць.Ч.1: Вип. 3 / Ред.кол.: В.В. Левицький, Л.І. Бєлєхова та ін. – Хмельницький: ХНУ, 2007. – С. 130 – 132.
6. Друм Т. Сленг: погляд зсередини // Дивослово. – 1998. – № 12. – С. 4–5.
7. Єрмоленко С. Вивчення жаргонізмів // Українська мова та література. - 2004. - № 38. - с.11-13.
8. Забело І.В. Комп'ютерний сленг у сучасній мові // Учені записки Таврічеського університету ім. В.І. Вернадського. Серія "Філологія". - 2006. - Т 19 (58). - №2. - С.263-268.
9. Іванова Н. Український музичний сленг: психологія носіїв, лексичний склад та ігрові ресурси мови. // Урок української. – 2004. – №7. – С. 20-23.
10. Мацько Л. Мова - інтелектуальний портрет народу: ненормована лексика // Дивослово. - 2004. - № 9. - С.3-6.
11. Медвідь О.М. Комп’ютерний сленг // Вісник СумДУ. – 2005. - №6 (78). – С. 50-56.
12. Пиркало С. Походження сучасного українського молодіжного сленгу // Українська мова та література. - 1998. - № 25. - С.4-5.
13. Пиркало С. Словник українського молодіжного сленгу // Пиркало С. Зелена Маргарита. - Київ, 2002. - С.155-284.
14. Сіріньок К. Молодіжний сленг як складова загальномовної культури нації // Українська мова та література в школі. - 2005. - № 5. - С.69-70.