Проєкт "Анімація - життя в об’єктиві: коли уявне стає видимим"

Учень 6 класу у своєму творчому проєкті з інформатики на тему "Життя в об’єктиві: коли уявне стає видимим" вивчає історію анімації світової та української, розроблює анімаційні ролики за мотивами прочитаних книжок. Автор проєктної роботи проводить аналіз анімаційного простору, а також розглядає умови і способи створення анімації та розробки власного анімаційного проєкту.

Докладніше про роботу:

Під час дослідницької роботи з інформатики на тему "Анімація - життя в об’єктиві: коли уявне стає видимим" учень 6 класу розглядає використання анімації, як засобу візуалізації літературних творів, а також описує методику створення анімаційних роликів у програмі OpenToonz. Школяр намагається передати головну ідею прочитаних книг та візуалізувати літературних персонажів.

При роботі над творчим і дослідницьким проєктом з мультиплікації (анімації) про життя в об’єктиві школяр дізнався про те, що анімація відображає культуру, історію та менталітет різних народів. Також автор зрозумів важливу річ, а саме те, що анімація не тільки розважає, а ще й навчає, мотивує глядачів у складні моменти їх життя.

Зміст

Вступ
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ АНІМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ
1.1. Анімація як культурний феномен.
1.2. Історія становлення світової та української анімації.
РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЄКТУ
2.1. Анімаційний твір як спосіб популяризації книги та чинник терапевтичного впливу на особистість дитини.
2.2. Порівняльний аналіз програмних засобів для створення анімації.
2.3. Розроблення анімаційних роликів за мотивами прочитаних книг.
Висновки
Список літератури.

Важко уявити сьогоднішній світ без анімації. Ми бачимо її у рекламі, у смартфонах та на великих екранах. Вона навчає, розважає, втілює в життя багато важливих проєктів. Особливої популярності та поширення набула комп’ютерна 2D- та 3D-анімація, що активно розвивається та знаходить все нові шляхи втілення у життя.

Актуальність анімованого продукту визначається не тільки його видом та способом створення, але й темою та мораллю, що підіймаються у ролику. Сенс, закладений у зображенні, що рухається, галузь, що висвітлюється, та проблеми, що підіймаються й наголошуються – ось, що насправді являє собою основу анімаційного відеоролику.

Метою проєкту є створення анімаційних роликів у програмі OpenToonz, що передають головну ідею прочитаних книг та візуалізують літературних персонажів. Використання анімації як засобу візуалізації літературних творів дозволяє не лише розширити коло читачів, а й зацікавити молодь художнім словом через інтерактивні цифрові формати. Крім того, анімація як засіб творчого самовираження відкриває нові можливості для міждисциплінарної взаємодії літератури, мистецтва та технологій.

Метою роботи є дослідження умов і способів створення анімації та розробка власного анімаційних проєктів.

Задля досягнення мети необхідно виконати наступні завдання:

1. Провести аналіз анімаційного простору.
2. Прослідкувати історію становлення анімації.
3. Дослідити програмні засоби реалізації проєкту.
4. Розробити концептуальне вирішення анімаційного ролику.

Об’єктом дослідження є анімаційний продукт, виконаний сучасними програмними засобами.

Предметом роботи є процес створення роликів на основі прочитаних книг.

Практичне значення та новизна даної роботи полягає в акцентуванні уваги на тому, що анімація – це не тільки розвага, а й емоційна розрядка та ефективний засіб популяризації літературного твору.

Створені власноруч у програмі OpenToonz анімаційні ролики, хоча й не є прямою адаптацією прочитаних книг, але передають головну ідею творів та візуалізують їхніх персонажів. Завдяки цьому вони спонукають до прочитання всесвітніх бестселерів, стимулюють інтерес до літератури та формують новий підхід до її сприйняття через використання сучасних цифрових технологій.

Творчий проєкт сприяє розвитку креативного мислення, навичок цифрового мистецтва та мультимедійної комунікації, що є важливими компетенціями в сучасному інформаційному суспільстві. Візуальне представлення літературних образів допомагає глибше зрозуміти зміст творів, розвиває уяву та сприяє більш емоційному сприйняттю художнього слова.

Анімація – це культурний феномен, спрямований на художнє відображення дійсності засобами анімаційного мистецтва. Це один із найцікавіших видів мистецтва, що поєднує в собі художню виразність, технологічний прогрес і соціальні аспекти культури. Анімація є не лише розвагою, а й засобом комунікації, що формує культурну ідентичність. Вона використовується для:

• виховання та освіти – навчальні мультфільми допомагають дітям освоювати базові поняття й соціальні навички;
• формування світогляду – мультфільми часто піднімають важливі соціальні питання (екологія, толерантність, дружба);
• критики суспільства – анімація є засобом сатири та відображає політичні й соціальні проблеми (наприклад, серіали «Сімпсони», «Південний парк»);
• розвитку технологій – 3D-анімація, штучний інтелект змінюють сучасні підходи до створення мультфільмів.

До методів дослідження, що дозволяють глибоко проаналізувати зміст та форму анімаційних робіт, розкрити вплив історичних та культурних контекстів на анімаційне мистецтво, а також вивчити вплив анімаційних творів на аудиторію різної вікової групи, належать:

• Історичний метод – дозволяє дослідити розвиток української анімації з часу виникнення до сьогодення , вивчити історичні етапи, знакові події та фігури, що вплинули на її формування та розвиток.
• Порівняльний метод – використовується для порівняння української анімації з іншими національними школами або течіями, що дозволяє виявити унікальні особливості та впливи.
• Аналітичний метод – застосовується для детального аналізу змісту анімаційних творів, виявлення тем, мотивів, символіки та повідомлень, які передаються через анімаційні образи та сюжети.
• Рецептивний метод – зосереджена на вивченні сприйняття анімаційних фільмів аудиторією, аналізу впливу творів на глядачів та їх інтерпретацій.
• Семіотичний метод – дозволяє дослідити анімацію як систему знаків та символів, розкрити глибинні значення та культурні коди, вбудовані в анімаційні образи.
• Монографічний метод – полягає у глибокому та всебічному аналізі конкретного аспекту анімації, охоплюючи його історію, історію розвитку технік, стилів і технологій у контексті культурних і соціальних змін. Монографічний підхід дозволяє розкривати комплексну картину впливу анімації на формування суспільних цінностей, аналізувати технічні нововведення та детально вивчати внесок визначних особистостей та студій.
• Культурологічний метод – фокусується на вивченні анімації в контексті ширших культурних процесів, з’ясовуючи її роль у формуванні національної ідентичності, традицій та сучасних культурних тенденцій. Ці методи дослідження використовуються в комбінації для забезпечення багатогранного та комплексного аналізу анімації, її історії, сучасного стану та перспектив розвитку.

Анімація – це відтворення руху шляхом відображення послідовності малюнків-кадрів із частотою, при якій забезпечується цілісне зорове сприйняття образів. Це технологія, що дозволяє створювати ілюзію руху.

Анімація може бути зроблена лише з використанням розуміння інертності зорового сприйняття. Наприклад, якщо в темній кімнаті вимкнути телевізор, що працював, чи екран монітора, то ще деякий час екран буде світлим. Якщо запалити лампу, то око це помітить миттєво. А от якщо лампу вимкнути, то око буде бачити її зображення ще 1/16 секунди.

Фактично людське око бачить світлові хвилі більш тривалий час, ніж вони існують. На цій властивості людських очей побудоване кіно. Але анімація зародилася ще до появи кінематографа, коли експериментатори розпочали виготовляти різні оптичні іграшки, що працювали на такому принципі: попереднє зображення ще зберігається в очах, а око вже «ловить» наступне зображення.

Картинки ніби накладаються одна на одну, тому можна побачити загальну картину. Вперше цей принцип був продемонстрований у 1828 році французом Паулем Рогетом. Це був диск, на одному боці якого був зображений птах, а на іншому – порожня клітка. Коли диск обертався, птах з’являвся в клітці (малюнок 1.1). До перших оптичних іграшках XIX століття належать також зотроп (малюнок 1.2) і фенакистископ (малюнок 1.3).

Кожен може виготовити свій прилад – фліпбук-блокнот із картинками на сторінках для створення анімації. Кожна сторінка такої книжечки містить трохи змінене зображення. Коли швидко перегортати сторінки, створюється ілюзія руху, що імітує анімацію (малюнок 1.4).

А ще анімація – це вид кіномистецтва. Світова та українська анімація мають багату та захопливу історію розвитку. У 1908 році французький художник Еміль Коль створив перший анімаційний фільм «Фантасмагорія».

Автор працював над цим мультфільмом протягом 5 місяців. Він намалював кожен із 700 кадрів на папері, які потім сфотографував. Характерна риса цієї роботи полягає в тому, що її персонажі, намальовані білими лініями, що рухаються на чорному тлі. Кожен малюнок лише трохи відрізняється від попереднього.

У процесі створення мультфільму автор дозволив собі деяку спонтанність із зображеннями – саме тому «Фантасмагорія» має стиль а-ля «потік свідомості».
1920-ті роки – час становлення анімації в США на студії Walt Disney. Тоді й вийшли такі класичні персонажі, як Міккі Маус і Дональд Дак.

У 1937 році з’явився перший повнометражний анімаційний фільм «Білосніжка і семеро гномів» від Disney.
З 1950 року по 1990-ті роки відбувався розквіт американських анімаційних студій, таких як Pixar, Warner Bros. У цей період поширюється і японське аніме.

Українська анімація бере початок у 1927 році, коли В’ячеслав Левандовський створив перший український анімаційний фільм «Казка про солом’яного бичка». На жаль із фільму збереглося лише кілька кадрів (малюнок 1.6)

Стрічку було знято методом розшарнірених площинних маріонеток. Це техніка анімації, при якій персонажі створюються з окремих плоских деталей, з’єднаних між собою шарнірами, що дозволяє рухати частини тіла незалежно одна від одної, створюючи ефект плавної механічної анімації.

У 1930–1990-х роках українська анімація розвивалася в межах радянського кінематографа. У 1959 році було засновано студію «Київнаукфільм», яка стала основним центром української анімації. У 1960–1980-х роках випущено культові мультфільми «Пригоди капітана Врунгеля» (1976-1979), «Острів скарбів» (1988), «Як козаки...» (1967-1995). Останній миттєво отримав величезну популярність, а харизматичні герої (малюнок 1.7) стали народними улюбленцями й символами національної ідентичності.

Гумористичне мистецтво було невід’ємною частиною творчого методу режисера та аніматора Володимира Дахно. В цих мультфільмах як культурному продукті скрито багато самобутніх українських явищ. Персонажі, вдягнені у традиційний козацький одяг. У серіалі використовуються українські народні мелодії та музичні інструменти, такі як бандура та баян.

Елементи народних танців часто з’являються у святкових сценах. Фонові ж зображення часто включають степи, ріки та інші ландшафти, типові для мальовничого середовища України. Ця відносна свобода вираження була обумовлена сприйняттям анімації як «легковажного» чи «дитячого» жанру мистецтва, що викликало менш суворий підхід з боку цензорів.

З 1990-х років українська анімація зіткнулася з фінансовими труднощами, що призвело до занепаду студії «Київнаукфільм».
Проте з часом, зі становленням незалежної України, вона почала відроджуватися, з’явилися нові студії, технології та анімаційні фільми, які отримали міжнародне визнання. У 1993 році було засновано студію «Укранімафільм» на базі «Київнаукфільму», але виробництво мультфільмів було нестабільним, з’являлися поодинокі роботи: «Капітошка» (1991), «Пригоди бравого вояка Швейка» (1996). У 2000-х почали з’являтися приватні студії, що впроваджували сучасні технології 3D-анімації. У 2012 році було створено студію «Анімаград», яка стала лідером в українській анімації.

Сучасна українська анімація набирає популярності у світі після успіху «Мавки», яка вийшла у прокат у 2023 році в більш ніж 80 країнах.
В Україні розвивається анімаційний серіальний контент для платформ Netflix, YouTube та міжнародних телеканалів.

Отже, розгляд історії та етапів розвитку української анімації та вивчення творчого внеску провідних режисерів-аніматорів України, зокрема В’ячеслава Левандовського, Володимира Дахно, продемострувало вагомий внесок цих особистостей на розвиток української анімації.

Висновки до розділу 1
Анімація є відображенням культури, історії та менталітету різних народів, феноменом, що впливає на суспільство та розширює межі мистецтва. Вона продовжує змінюватися, відображаючи дух часу та сприяючи розвитку світової культури. У XXI столітті анімація стає ще більш інтерактивною, технологічно досконалою та впливовою, а її майбутнє обіцяє нові можливості для творчого самовираження завдяки використання сучасних технологій.
 

Анімаційні ролики – це короткі відеоролики, які демонструють уривки тексту, ілюстрації або цитати з книги, що є сучасним і ефективним інструментом для промоції книги. Вони дозволяють швидко та яскраво презентувати сюжет, персонажів чи унікальну атмосферу твору. Завдяки візуальній привабливості такі ролики можуть стати «вірусними» та залучити широку аудиторію.

Динамічний формат краще утримує увагу, ніж текст чи статичне зображення. Анімація дозволяє підкреслити ключові аспекти книги: жанр, емоції, атмосферу, дає можливість створити візуальний стиль, який відображає дух книги. Можна відобразити складні концепції чи фантастичні світи, які складно описати словами. Такі ролики можуть значно підвищити інтерес до книги, особливо якщо вони творчо й емоційно передають її суть.

Трейлери із використанням анімації створили відчуття напруженості перед виходом книги «Голодні ігри» С. Коллінз. Популярними є короткі ролики для соцмереж про Гаррі Поттера, які акцентують увагу на магічній атмосфері, містять загадкові кадри із фільму, щоб викликати цікавість до серії книг.

Самобутня спадщина України нараховує велику кількість виняткових та неповторних творів. За допомогою цифрових технологій Національна бібліотека України для дітей дарує нове життя незаслужено забутим книгам, кожна з яких є частинкою нашої славетної культури. Анімації створені на основі книжок, що зберігаються у фонді відділу рідкісних та цінних видань бібліотеки.

У сучасному світі, де інформаційні технології розвиваються надзвичайно швидко, традиційна книга часто поступається цифровим формам контенту. Анімаційний твір є одним із ефективних засобів популяризації літератури, що допомагає зацікавити широку аудиторію, зокрема молодь та дітей.

Анімаційні продукти часто виступають одним з перших джерел інформації та конструювання реальності для дитини. Вони користуються популярністю серед дітей завдяки їх доступності для сприйняття, яскравості зображення, легкості та розважальному характеру змісту, а також яскравим та харизматичним персонажам.

Але продукти анімації є не лише засобом розваги, а й потужним терапевтичним інструментом, який допомагає дітям долати психологічні труднощі, покращувати емоційний стан та розвивати соціальні навички. Завдяки своїй доступності та емоційній насиченості анімаційні твори можуть використовуватися в терапевтичних цілях, особливо для дітей, які переживають стрес, тривожність або мають особливі освітні потреби.

Вони позитивно впливають на психічне здоров’я дітей, створюючи безпечне середовище для емоційного вираження, допомагають ідентифікувати та осмислювати власні почуття через образи улюблених персонажів. Крім того, анімація може сприяти розвитку емпатії, оскільки діти вчаться розуміти емоції інших через переживання героїв мультфільмів. А малювання та створення коротких анімаційних історій можуть бути формою арт-терапії, що допомагає дітям виражати свої переживання та покращувати комунікативні навички.

До вивчення анімації як терапевтичного засобу зверталась у своїй праці «Арт-технології у розв’язанні конфліктів» О.Л. Вознесенська. В ній наводяться детальні приклади того, як українські анімаційні фільми після 2014 року часто мають саме терапевтичні сюжети.

Так анімаційний фільм «Мавка. Лісова пісня» розгортає сюжет, у якому головна героїня долає значні випробування, пов’язані з втратою природньої сили та відчуттям ізоляції від власної спільноти. Її подорож відновлення зв’язків із природою та процес самоідентифікації проходить через інтенсивні внутрішні конфлікти, що підкреслюють її боротьбу за збереження особистісної автентичності. Фільм висвітлює, як переживання втрати може стимулювати розвиток нових можливостей та сил, необхідних для відновлення.

Після початку повномасштабної війни потреба у терапевтичній анімації зросла ще більше. «Пес Патрон» є гарним прикладом такого анімаційного серіалу. Цей мультфільм не лише допомагає дітям впоратися з емоційною напругою, а й несе важливу інформаційно-освітню місію. Головний герой – хоробрий собака Патрон, який виконує роль сапера та розповідає дітям про правила безпеки під час війни.

Завдяки цікавому та доступному викладу матеріалу, діти у легкій формі засвоюють важливу інформацію про мінну безпеку, поведінку в екстремальних умовах та взаємодію з дорослими у кризових ситуаціях. Це дозволяє не лише розрядити емоційне напруження, а й формує у дітей корисні навички самозахисту.

В реаліях сьогодення в Україні активно створюються десятки багатосерійних проєктів терапевтичної анімацій. Так під керівництвом відомого аніматора Сашка Даниленка розроблено волонтерський проєкт «Графічний батальйон для дітей». В рамках цього проєкту було створено ряд психологічних анімаційних роликів, таких як «Місія Мами — захист дитини», «Колискова під звуки сирени», «Як говорити з дитиною про війну», «Казку про нову домівку», та «Страх — емоційний інтелект».

У межах всеукраїнської програми ментального здоров’я, громадська організація «Безбар’єрність», співпрацюючи з Міністерством охорони здоров’я України та за підтримки ВООЗ, представила серію анімаційних роликів, призначених для пояснення природи стресу та методів його подолання.

Прикладами цих роликів є «Що таке стрес і навіщо він потрібен», «Чому не можна тримати все у собі», «Як зрозуміти, що мені потрібна допомога». Окрім того, державна агенція з питань кіно випустила освітню серію «Корисно для кожного», а на телеканалі «Плюс плюс» демонструється другий сезон дитячого мультсеріалу «Україна. Нескорені міста».

Анімація є невід’ємною частиною сучасного цифрового мистецтва, реклами, кінематографа та відеоігор. Сьогодні технології дозволяють створювати як двовимірну (2D), так і тривимірну (3D) анімацію, використовуючи спеціалізовані програмні засоби. Вони надають широкий набір інструментів для моделювання руху, роботи з ключовими кадрами, застосування фізичних ефектів та інтеграції з іншими мультимедійними ресурсами. Вибір відповідного програмного забезпечення залежить від потреб користувача, рівня його підготовки та вимог до кінцевого результату.

Ось кілька популярних додатків для створення анімації.

Toon Boom Harmony – це професійне програмне забезпечення для створення 2D-анімації, яке широко використовується у кіно, телебаченні та гейм-дизайні. Програму розробила канадська компанія Toon Boom Animation, і вона є стандартом для багатьох анімаційних студій, таких як Disney, Nickelodeon, Cartoon Network, Warner Bros.

Основними можливостями Toon Boom Harmony є:

• підтримка векторної та растрової графіки – можна малювати векторними лініями або працювати з текстурами;
• використання різних технік анімації – традиційна покадрова (frame-by-frame) анімація та скелетна (rigging) анімація;
• наявність системи кісток (Bone Rigging) – дозволяє створювати персонажів із рухомими частинами;
• можливість роботи з 3D-об’єктами – можна імпортувати 3D-моделі та комбінувати їх із 2D-анімацією;
• підтримка роботи з аудіо – синхронізація губ персонажів із голосом (Lipsync);
• інтеграція з іншими програмами – можливість експорту у After Effects, Unity, Maya тощо.

Перевагами застосунку є професійний рівень анімації, гнучка система скелетної анімації, підтримка 3D-елементів, велика бібліотека ефектів та текстур. До недоліків можна віднести високу вартість, складний інтерфейс, а також те, що програма вимагає потужного комп’ютера для великих проєктів.

Отже, Toon Boom Harmony – ідеальний застосунок для професійної анімації, яку використовують великі студії та незалежні аніматори.

Synfig Studio – це безкоштовне програмне забезпечення для 2D-анімації. Воно дозволяє створювати анімацію на основі векторної графіки та використовує систему скелетної (rigging) анімації, що спрощує процес роботи.

Основними особливостями Synfig Studio є:

• векторна графіка – всі елементи зберігають якість при масштабуванні;
• автоматична інтерполяція (Tweening) – програма розраховує проміжні кадри між ключовими положеннями;
• система кісток (Bone Rigging) – можна створювати анімованих персонажів із гнучким керуванням рухами;
• шари та ефекти – підтримка понад 50 видів шарів, включаючи градієнти, фільтри, викривлення;
• динамічні ефекти – створення хвиль, деформацій, світлових ефектів;
• підтримка аудіо – можливість синхронізації анімації зі звуком;
• безкоштовна ліцензія – повний доступ без обмежень.

Перевагами Synfig Studio є її безкоштовність, автоматизація рухів завдяки технології tweening, а також потужна система кісток, що значно спрощує створення складної 2D-анімації. Недоліками є відсутність растрової графіки (тільки векторні малюнки) та офіційної підтримки, тільки ком’юніті.

Тож, Synfig Studio підходить для ентузіастів, які хочуть освоїти 2D-анімацію без фінансових витрат. Проте програма має високий поріг входу, тому початківцям може бути складно освоїти її без підручників або відеоуроків.

OpenToonz – це безкоштовна програма з відкритим вихідним кодом для створення 2D-анімації, що базується на професійному програмному забезпеченні Toonz.
Перевагами за стосунку є її безкоштовність (доступна без обмежень), підтримка сканування, що зручна для традиційної анімації, підтримка покадрової, скелетної анімації та ефектів; підтримка 3D-камери, що дозволяє створювати глибину сцени.

Недоліками є складний інтерфейс, що є важким для початківців; високі вимоги до заліза, через що складні проєкти можуть гальмувати.
OpenToonz можуть використовувати професійні аніматори для створення мультфільмів, художники, а також усі, хто навчається анімації.

Розглянувши найпопулярніші за стосунки для створення анімаційних роликів, робимо висновки, що усі вони мають схожий базовий функціонал, хоча відрізняються один від одного якимись додатковими чи спеціальними можливостями. Зробивши порівняльний аналіз існуючих програмних засобів, робимо висновок, що OpenToonz, який має широкий функціонал, найбільше підходить для створення безкоштовної 2D-анімації.

Поєднання векторної та растрової анімації дають можливість малювати та анімувати як векторні, так і растрові зображення. За рахунок скелетної анімації можна створювати рухомих персонажів за допомогою кісток. Підтримка аудіофайлів дає можливість додавати звук і синхронізувати його з анімацією.

Головний робочий простір програми Xsheet (Екшіт, або таблиця сцен) схожий на традиційні анімаційні розкадровки. Stage Schematic (Схема сцени) дозволяє контролювати взаємодію об’єктів та камери.
Основні елементи інтерфейсу OpenToonz (малюнок 2.2):

1. Меню (Menu Bar) – містить основні команди: створення проєктів, імпорт файлів, налаштування, експортування анімацій.
2. Xsheet (Exposure Sheet) – головна таймлінія для керування кадрами, шарами та ефектами.
3. Toolbar (Панель інструментів) – містить інструменти малювання, редагування, заливки, трансформації.
4. Viewer (Вікно перегляду) –перегляд сцени та анімацію в реальному часі.
5. Palette (Палітра кольорів) – для створення та збереження кольорових схем.
6. Timeline (Таймлайн) – альтернатива Xsheet для перегляду кадрів.
7. Schematic View – система керування ефектами та шарами.

Етапами створення анімації в OpenToonz:

1. Створення нового проєкту (відкриваємо OpenToonz і створюємо новий проєкт через File → New Scene; налаштовуємо розмір кадру, частоту кадрів).
2. Додавання та малювання кадрів (використовуємо вбудовані векторні або растрові інструменти для малювання на панелі Toolbar, можна також імпортувати зображення з інших програм (Photoshop, Illustrator).
3. Анімація – рух об’єктів та персонажів (можна використовувати традиційну покадрову (frame-by-frame) анімацію, коли малюємо кожен кадр вручну, якщо потрібно створити плавний рух, можна використовувати кісткову (rigging) систему).
4. Додавання кольору, ефектів та звуку (палітра Palette Editor допомагає зберігати кольори та змінювати їх у всіх кадрах одразу; панель FX Editor призначена для додавання спецефектів (тіні, розмиття, світіння); Schematic View – для роботи з шарами та ефектами).
5. Робота з камерою (панель Stage Schematic дозволяє додавати камеру та анімувати її рух; камеру можна масштабувати, рухати, нахиляти для створення динамічних сцен).
6. Експорт готової анімації (для фінального рендерингу вашого проєкту натискаємо Render → Output Settings та обираємо формат MP4, GIF, PNG).

За наведеним алгоритмом створено анімаційні ролики до книг:

• японська казка про Момотаро;
• оповідання Р. Шеклі «Запах думки»,
• казка Р. Кіплінга «Мауглі».

Висновки до розділу 2
Створені власноруч у програмі OpenToonz анімаційні ролики, хоча й не є прямою адаптацією прочитаних книг, але передають головну ідею та візуалізують персонажів творів, спонукають до прочитання всесвітніх бестселерів, стимулюють інтерес до літератури через використання сучасних цифрових технологій.

Анімація – це унікальне мистецтво, яке поєднує в собі творчість, технічні знання та новітні технології. Вона пройшла довгий шлях від примітивних малюнків до сучасних комп’ютерних спецефектів.

Українська анімація, попри складні історичні обставини, має своїх видатних представників і здобутки, які заслуговують на світове визнання. Вона продовжує розвиватися і знаходить свою аудиторію не лише в Україні, а й за її межами. Прикладом цього є мультфільм «Мавка», який став важливим кроком у популяризації української культури через анімаційне мистецтво.

Дослідження проєктного середовища висвітлило стан анімації, як галузі, на сьогоднішній день, допомогло краще зрозуміти поточну технологічну ситуацію, а також сприяло кращому розумінню процесу створення анімаційного продукту.

Також в рамках творчого проєкту з інформатики "Анімація - життя в об’єктиві: коли уявне стає видимим" було проаналізовано програми-аналоги для створення анімації, обрано та обґрунтовано вибір програмного забезпечення для реалізації проєкту, а також проаналізовано та втілено технологію виготовлення анімації.

Описано етапи створення роликів, рухів персонажів, роботу з кольором та ефектами. У ході виконання дослідницької роботи з інформатики було досліджено умови і способи створення анімації та розроблено власні анімаційні продукти за мотивами прочитаних книг.

У кінцевому результаті було виготовлено й представлено авторські анімаційні ролики в програмі OpenToonz, що стало чудовою можливістю об’єднати мої захоплення: читання, малювання, бажання фантазувати та працювати за комп’ютером.

При роботі над проєктом доведено, що анімація не лише розважає, а й допомагає передавати ідеї, навчати, мотивувати та навіть підтримувати глядачів у складні моменти життя. Завдяки їй уявне стає видимим, а книги, історії та герої оживають на екрані, надихаючи нові покоління.

1. Булах Т. Заходи з популяризації читання: загальна характеристика. Вісник Книжкової палати. 2016. № 2. С. 46–48.
2. Залучення юнацтва до читання: традиційні та нові технології: метод. рек. / уклад. Ю. Ворона, Л. Бейліс; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». Київ: [б. в.]. 2013. 64 с.
3. Збірка народних казок. Київ: Країна Мрій. 2020. 154 с.
4. Кіплінг Р. Книга джунглів. Київ: А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га. 2021. 160 с.
5. Шеклі Р. У збірці: Подорож у світ фантастики. Київ: Молодь. 1989. 132 с.
6. Національна бібліотека України для дітей [Електронний ресурс]. URL: https://chl.kiev.ua/
7. STEAM-майстерня «PixelArt» [Електронний ресурс].
8. https://lyceum24.klasna.com/uk/site/steam-maisternya-pixelart.html