Проєкт "Страхи забираємо - сон повертаємо"

У процесі написання навчального дослідницького проєкта на тему "Страхи забираємо - сон повертаємо" учнем 4 класу було вивчено методи зменшення рівня стресу та тривоги у дітей, а також з'ясовано як можна швидко і ефективно впорядкувати наш емоційний стан у стресових ситуаціях та налагодити здоровий сон.

Докладніше про роботу:

Протягом дослідницької роботи на тему "Страхи забираємо - сон повертаємо" у 4 класі було проведене дослідження, за допомогою якого було з'ясовано, що психоемоційний стан у школярів 4 класів потребує уваги з боку дорослих та використання певних методів корекції. Автор проєкту зрозумів, що більшість з дітей потребує підтримки у подоланні посттравматичних стресів.

У підсумку дослідницької роботи в рамках проекту з психології про прибирання страхів і повернення сну автор та його однокласники навчилися опановувати страх і тривожні стани за допомогою дихальних технік, усвідомлювати та контролювати свої емоційні стани. А також сон дітей став більш здоровим, та до них повернулись емоційна рівновага, спокій і відчуття захищеності.

Зміст

Вступ
Розділ 1. Теоретична частина
1.1. Здоровий сон - основа ментального здоров'я
1.2. Вплив стресу пов’язаного в війною на якість сну
1.3. Фізичні та психологічні наслідки порушень сну
1.4. Методи лікування розладів сну
Розділ 2. Практична частина
2.1. Збір даних про психологічний стан учнів четвертих класів КГ №102 в умовах війни
2.2. Застосування комплексу вправ для покращення ментального здоров’я
2.3. Оцінка ефективності використаних корекційних методик на психологічний стан дітей
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
 

Нормальний сон – один з «трьох китів» здоров’я, поруч з правильним харчуванням та фізичною активністю. Від того, скільки ми спимо, залежить наше самопочуття, емоційний та психологічний стан. Більшість людей проводить уві сні близько третини свого життя. І це зовсім не даремна трата часу. Якісний сон важливий для емоційної стійкості дитини. Відпочинок під час сну допомагає зменшити рівень стресу, розвиває навички саморегуляції та емоційного контролю, що дозволяє дитині краще впоратися з викликами навчання та соціального життя. [1, с.7-8 ]

Діти, які зараз переживають війну або знаходяться в зоні конфлікту, піддаються постійному стресу та тривозі. Сигнали повітряної тривоги, вибухи, навіть гучні звуки, знервованість дорослих, кількагодинні перебування у найпростіших укриттях, все це може призводити до перебоїв у сні, засипанні, прокиданню вночі та жахливих сновидінь. Вони є головними чинниками, які сприяють розвитку психологічних проблем у дітей у різних станах. Тому актуальність проблеми порушення сну у дітей через війну є сьогодні дуже важливою.

Спостереження за дітьми на початку кожного дня показали, що майже 50% з них стомлені, важко зосереджуються на навчанні, тривожні та знервовані. [2, с.27-35] Діти в умовах війни постійно знаходяться у стані настороженості та очікуванні небезпеки. Зазвичай більшість з дітей не здатні розуміти та ефективно боротися зі стресом та тривогою. А порушення сну в наслідок пережитого надмірного стресу є одним з головних чинників втрати ментального здоров’я.

Мета моєї дослідницької роботи полягає в тому, щоб: з’ясувати, які існують методи зменшення рівня стресу та тривоги; які вправи допомагають дітям швидко і ефективно впорядкувати емоційний стан у стресових ситуаціях; дослідити, які методи ефективні в налагоджуванні здорового сну.

Об’єктом дослідження були учні четвертих класів Криворізької гімназії №102
Криворізької міської ради.

Предмет дослідження: вивчення ефективності різних технік, ігор і вправ для зменшення стресу, стабілізації емоційного стану та покращення якості сну у дітей.

Гіпотеза: ефективна психологічна підтримка, релаксаційні техніки можуть сприяти покращенню якості сну, зниження рівня стресу та підтримці ментального здоров'я дітей.

Методи дослідження:

1. Огляд наукової літератури.
2. Діагностика: опитування батьків та анкетування здобувачів освіти.
3. Апробація комплексу заходів для зменшення стресу, стабілізації емоційного стану та покращення якості сну у дітей.
4. Розробка комплексу заходів для зменшення стресу, стабілізації емоційного стану та покращення якості сну у дітей.
5. Аналіз отриманих результатів.

Очікувані результати:

• Зниження рівня стресу та підвищення стійкості до стресу.
• Покращення емоційного стану.
• Подолання страхів.
• Підвищення якості сну.
• Покращення якості життя.

Сон відіграє життєво важливу роль у підтримці нашого фізичного здоров’я, психічного благополуччя та загальної якості життя. Під час сну в нашому мозку формуються нові нейронні зв’язки. Їх можна порівняти з прокладанням доріг між містами. Ці зв’язки відповідають за засвоєння нових знань та навичок.

Коли ми вдень отримуємо нову інформацію, вона відкладається у короткостроковій пам’яті. Для того, щоб ці знання залишилися з нами надовго, потрібно щоб вони перейшли до довгострокової пам’яті. А цей процес відбувається під час сну. Після того, як інформація переходить у довгострокову пам’ять, короткострокова стає знову вільною для нових знань. Тож наступного дня ми матимемо «ясну голову» та зможемо легко засвоювати нову інформацію. [2, с.6-8]

А якщо ви недостатньо відпочили вночі, сигнали, які надсилає організм, можуть затримуватися. Тоді стає складно зосереджуватися на потрібному або швидко перемикатись на щось важливе. І через недоспані ночі ми не лише гірше працюємо, а й можемо повільно реагувати на небезпечні ситуації.

Глибокий здоровий сон зменшує ризик виникнення стресу, тривожності та психічних розладів — це ефективний спосіб підтримувати емоційну стійкість. Здоровий сон забезпечує правильне функціонування організму людини. У дітей та підлітків він повинен тривати приблизно 8-10 годин на добу.[2, с. 27-32] Однак, бувають випадки, коли дитина не хоче чи не може спати. Що впливає на якість сну?

Війна є однією з найбільш вражаючих та дестабілізуючих подій, які можуть вплинути на психологічне та емоційне благополуччя людей, особливо на дітей. Воєнні дії створюють серйозні стресові умови, які можуть викликати різні психологічні реакції. Один із найбільш поширених наслідків війни у дітей - це виникнення страхів та порушення сну.

Дитяча психіка надзвичайно легко піддається впливам стресу. В результаті, мозок перестає функціонувати правильно та дає команди організму виділяти гормони, які провокують безсоння. Порушення сну є серйозною проблемою, яка часто виникає у дітей в умовах воєнних дій. Неспокійний сон, кошмари, пробудження під час ночі, а також загальна недостатня кількість сну можуть мати серйозний вплив на фізичне та психічне здоров'я дітей.

Постійний страх перед обстрілами, насильством та втратами може призвести до тривожних станів, які ускладнюють засипання та тримання глибокого сну. Війна створює непередбачуваність та нестабільність, що може призвести до відчуття небезпеки, бо у сні діти не зможуть захистити себе. В результаті, організм не відпочиває, дитина стає роздратованою та розсіяною.[2, с. 56-64]

Вчені виділяють кілька видів розладів сну – це депривація, це повна відсутність сну, інсомнія – це безсоння, порушення процесу засинання і сну, гіперсомнія – це підвищена сонливість, розлади ритмів сну, дуже пізне засинання та прокидання або навпаки ранні засинання і прокидання, сноходіння – це такий, більш простий термін, який знають в народі (лунатизм). І в медицині відхиленнями сну займаються психолог, лікарі-сомнологи. [2. С. 85]

Порушення сну характеризуються широким спектром проявів: від труднощів із засипанням та частими пробудженнями в нічний час, до поверхневого сну та дуже раннього пробудження вранці. Діти з розладами сну перебувають у хронічному стані втоми. У них падає працездатність, навчальність, погіршується загальне якість життя.

Розлади сну можуть призводити до широкого спектру наслідків здоров’я : від загострення хронічних соматичних захворювань, до тяжких порушень психіки. Тому фахівці поділяють можливі наслідки на дві категорії: фізичні та психологічні. [2, с.96]

Психологічні наслідки порушення сну: зниження настрою, дратівливість, відчуття тривоги, депресії, розвиток психічних порушень; проблеми соціальної адаптації; зниження загальної якості життя;
Фізичні наслідки порушення сну: ослаблення імунної системи, розвиток серцево-судинних захворювань, гормональний дисбаланс, втрата апетиту або навпаки переїдання та ін.

Залежно від індивідуальних особливостей організму дитини, виду розладу сну та інтенсивності його прояву, наслідки можуть мати стабільний або прогресуючий характер. Також вони можуть бути поодинокими (наприклад, лише дратівливість) або комбінованими (включати низку наслідків для здоров’я).

Психологи зазначають, що більшість порушень сну, з якими стикаються діти, є порівняно не складними і не вимагають професійного лікування , отже є можливість допомогти собі самостійно. [ 2, с. 105]

Існують різні методи лікування, які можуть бути корисними, навіть у цих умовах.[1,с. 124-125]
Ось деякі з них:

• Психотерапія: Психотерапевтичні методи, такі як поведінкова терапія або терапія прийняття та зміни, можуть допомогти управляти тривогою та стресом, що може полегшити засипання та поліпшити якість сну.
• Створення сприятливого середовища для сну: Навіть у складних умовах можна спробувати створити спокійне і комфортне середовище для сну. Це може включати зниження рівня шуму та світла, регулярний графік сну та розслаблюючі ритуали перед сном.
• Фізична активність: Регулярна фізична активність може поліпшити якість сну та зменшити рівень стресу та тривоги. Однак варто уникати інтенсивних тренувань безпосередньо перед сном.
• Соціальна підтримка: Підтримка від друзів, родини та колег може бути важливою у складних часах, таких як війна. Здійснювання спільних дій або спілкування з іншими може допомогти зменшити відчуття ізоляції та тривоги.
• Релаксація: Техніки релаксу, глибоке дихання та прогресивна м'язова релаксація, можуть допомогти зменшити тривогу та полегшити засипання.

Важливо пам'ятати, що ефективність та придатність кожного методу може варіюватися в залежності від індивідуальних потреб та обставин.

З початком повномасштабної війни в нашій країні я постійно відчуваю тривогу та страх за близьких, напругу та пригніченість, важко засинаю, прокидаюся серед ночі, все частіше почуваюся виснаженим, роздратованим. Я зрозумів, що з кожним днем почуваюся все гірше і мені потрібна допомога. Мої відчуття наштовхнули мене на думку і мені стало цікаво, а чи є такі ж проблеми у дітей мого віку, чи відчувають вони, що їм потрібна підтримка і допомога для зміцнення свого ментального здоров’я.

Тому я вирішив провести спостереження за учнями 4-Б класу (в якому навчаюсь і я) та 4-А класу, це близько 37 дітей. Під час онлайн-уроків, офлайн-консультацій, занять, що проходили у найпростішому укритті, протягом місяця я вів спостереження і помітив, що:

• у 70% (26 учнів) відчувається підвищена тривожність, навіть від найменших гучних звуків у дітей з’являється страх на обличчях;
• 22,5% (9 учнів) постійно усамітнюються, гризуть нігті, деякі через кожні 10-15 хвилин телефонують батькам; майже 41% (15 учнів) мають пригнічений стан, більшість з них стали розсіяними, постійно щось забувають вдома, або перебуваючи у найпростішому укритті;
• у 29% (11 учнів) знизилась продуктивність навчальної діяльності. (Додаток А)

Для отримання інформації стосовно психологічного стану дітей провели анкетування. ( Додаток Б)
Підвивши підсумок анкетування з’ясував, що абсолютна більшість дітей переживає стресові події та ситуації пов’язані з війною 91% (34 учня). Майже 19% (7 учнів) відчувають агресію, безпорадність 16% (6 учнів), відчай 5% (2 учня), почуваються незахищеними 70% (26 учнів), злість на події, що відбуваються майже у 38% (14 учнів), страх за власне життя переживають 35% (13 учнів), страх за життя рідних переживає 32% (12 учнів), постійне відчуття тривоги у 62% (23 учня), панічні атаки у 29% (11 учнів), а страх втратити рідну домівку є у 8% (3 учнів). (Додаток В)

Висновок: отримані дані показали, що психоемоційний стан у здобувачів освіти 4 класів потребує уваги з боку дорослих та використання певних методів корекції.

Фахівці з питань психологічного здоров’я зазначають, що для дітей, що переживають всі вище зазначені психологічні симптоми є природними. Нормально відчувати страх під час і після травматичної події. Цей страх за секунду запускає багато змін в організмі, щоб реагувати на небезпеку. Все це природно для нас, але лише доти, доки почуття тривоги не почне переповнювати нас і не стане проблемою.
Щоб зрозуміти наскільки наслідки пережитого стресу пов’язаного з війною є руйнівними для психологічного здоров’я дітей, я провів інтерв’ю з батьками учнів 4-х класів.

Під час спілкування з батьками я з’ясував, що у значної кількості дітей є зміни в поведінці від початку війни. Так, 42% (15 батьків) зазначили, що їхня дитина постійно або часто сумує. 23% ( 8 батьків) розповіли, що їхні діти мають проблеми зі сном, про труднощі з концентрацією уваги на одному виді діяльності зазначили 21% (8 батьків) й про те, відчувають страх та тривогу без видимих причин майже 19% (7 батьків) Найбільше батьків насторожували такі прояви пережитого стресу, як агресія, критика до себе, бажання усамітнитися. (Додаток Г)

Висновок: виявивши психологічні проблеми моїх однолітків, я зрозумів, що більшість із них потребує підтримки у подоланні посттравматичних стресів.

Фахівці з Інституту психічного здоров’я УКУ (Українського католицького університету) стверджують, що швидше допомогти дитині упоратися зі стресами війни, то краще вона почуватиметься і зменшиться ризик виникнення проблем у майбутньому [3, с.2]

Найкраще лікування – профілактика. Це висловив знаменитий лікар Гіппократ, відомий як «батько медицини».[2, с.10] Щоб уникнути в майбутньому складних психологічних проблем зі здоров’ям вже сьогодні потрібно замислюватися над вирішенням цієї проблеми. Тому я вирішив провести упродовж п’яти тижнів одне заняття щотижня з дітьми 4 класів, використавши корекційні вправи та техніки, які я знайшов на сторінках свого улюбленого дитячого журналу «Пізнайко». [4,с.2-6]

Матеріали, які зібрані у цьому спецвипуску розроблені у співпраці із програмою «Громадська служба миру» GIZ в Україні. Від початку війни в Україні дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) на своєму офіційному сайті розмітив матеріали, статті та брошури для дітей, з метою психосоціальної допомоги, навчання з питань мінної небезпеки, охорони здоров’я тощо. Цими матеріалами для проведення корекційних занять скористався і я. (Додаток Д)

Зазвичай діти можуть розповісти про жахливі події лише у невербальній формі, зазначає психолог-психотерапевт Світлана Ройз. [5, с.1-6] Невербальне спілкування з дітьми під час гри, малювання та рукоділля дозволили мені більш ефективно сприяти зниженню рівня стресу та підвищенню стійкості до нього.

Гра для дітей виконує кілька корисних функцій:

• відволікає від незвичних обставин;
• вчить конструктивно переживати емоції;
• розвиває комунікаційні навички;
• забезпечує спільну діяльність з іншими дітьми.

Для вивільнення агресії дітей я проводив ігри «Видихнути хмару», «Погода», «Собаки», «Мішок для крику», «Уявляємо, що ми — пружина»; для зняття стресу ігри «Обійманці», «Спокійна уявлялка», «Увійди в малюнок», «Символ сили»; для відновлення спокою в ситуаціях, коли виникає страх і тривога, діти опанували такі методики, як «Фортеця», «Трамвай», «5 елементів», «Злити негативні думки у трубопровід», «Я шпигую за усім зеленим» з брошури дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). [5, c.1-8]

Висновок: всі ці техніки дуже сподобалися дітям, а особливо методика «Фортеця», під час якої діти, закриваючи очі активізували свою уяву, щоб переміститися в реальне місце, де знаходиться фортеця, яка оберігає їх від усіх небезпек або ж місце створене уявою. Мозок дітей, зазначає психолог Світлана Ройз, не відрізняє де є реальне, а де уява. [5, с.1] Тому, коли діти бачать сновидіння або ж уявляють, якусь подію, то реакція дитячого організму майже така сама, як ніби знаходишся безпосередньо в тій ситуації. Й переміщення себе в уяві у фортецю, дозволяє відчути спокій та безпеку.

Одночасно з методиками та іграми проводив дихальні техніки, такі як «Квітка- свічка», «Дихання 4-7-8», «Долонька», «Колосок», «Відновлювальне позіхання» [6, с.1-9], які допомагали заспокоїтися, узяти під контроль тривогу та прояви стресу. (Додаток Е)

Ще одним методом ефективної боротьби зі страхами та тривожними станами є малювання. Основна ідея полягає в тому, щоб допомогти дитині візуалізувати свої страхи, розібратися в них і зменшити їх вплив на їхнє емоційне становище. У журналі «Пізнайко» ми малювали наших страшних монстриків, а потім перетворювали їх на кумедних і лагідних, а для самих страшних ми малювали супер-героїв, які успішно їх знищували. (Додаток Д)
Це були цікаві та насичені позитивом, довірою та радістю корекційні заняття.

Протягом 5 тижнів я спостерігав за однокласниками під час корекційних занять і помітив, що більшість з них втратили напруженість і скутість, зникла знервованість, діти стали більш зосередженими, активними, частіше стали посміхатися.

Щоб впевнитися в ефективності проведеної роботи з нормалізації психологічного стану учнів четвертих класів, я знов провів анкетування (додаток Є), яке показало, що у 32% (12 учнів) рівень напруги і стресу дуже легкий і комфортний, 38% (14 учнів) рівень напруги і стресу легкий, трохи дискомфортний, 29% (11 учнів) ) рівень напруги і стресу від легкого до помірного, ледве неприємний. Учнів, які б мали середній, високий та екстремальний рівні напруги і стресу не виявлено. (Додаток Ж)

У процесі написання навчального дослідницького проєкту на тему "Страхи забираємо - сон повертаємо" у 4 класі я прийшов до висновку, що страшні події сьогодення наразі є серйозним випробовуванням для кожного, а особливо для дітей. Два роки руйнувань та переселень, розлуки з членами сім’ї та друзями, втрати близьких, а також порушення звичного безпечного середовища призвели до розладів психічного здоров’я дітей, наслідки якої ще довго буде відбиватися на їхньому психологічному здоров’ї, поведінці та на їх здатності будувати здорові соціальні відносини.

Моє дослідження і проведена дослідницька робота на тему "Страхи забираємо - сон повертаємо" показали, що: проблема психічного здоров’я дітей є важливою і невідкладною, багато дітей потребують вже сьогодні психологічної підтримки і допомоги; корекційні занять з дітьми мали позитивний вплив на емоційну сферу дітей та якість їхнього життя; системна робота з подолання тривожних станів, страхів є ефективною та необхідною для кожної дитини.

В ході проведеної мною дослідницької роботи в рамках навчального проєкту я навчився разом з однокласниками опановувати страх і тривожні стани, покращив сон завдяки дихальним технікам, усвідомлювати свої емоційні стани завдяки дихальним технікам, усвідомлювати свої емоційні стани і контролювати їх, використовуючи прості та ефективні методики.

А головне, як засвідчили самі діти та їхні батьки, сон став більш здоровим, без нічних жахіть, а разом з цим в наше життя повернулись емоційна рівновага, спокій і відчуття захищеності.

1. К. Возніцина, Л. Литвиненко Невидимі наслідки війни. Як розпізнати? Як спілкуватись? Як допомогти подолати? Довідник для широкого кола фахівців. Київ: Друге видання, доповнене, 2023. 164 с.
2. Ольга Маслова Сон під час війни. Київ: «Віхола», 2023. 203 с.
3. Ментальне здоров’я дітей під час війни: брошура ЮНІСЕФ Україна, 2022р./ упоряд. ВГЦ «Волонтер». 6 с.
4. Брігітте Фьоллер Журнал: Пізнайко у співпраці з програмою «Громадянська служба миру» GIZ в Україні. 2023. Вип. Серпень. 6 с.
5. Інструкція до карток: Ігрові та терапевтичні картки для роботи із дітьми дитячого сімейного психолога Світлани Ройз від 2022.
   URL: https://www.unicef.org/ukraine/documents/breathe-cards
6. Картки для дихальних практик стабілізації дитячого сімейного психолога Світлани Ройз від 2022
   URL: https://www.unicef.org/ukraine/documents/power-cards

Опитування батьків (%) щодо поведінки та психоемоційного стану в дітей після початку війни.