Проєкт "Стежками невідомого Голокосту"

У навчальному дослідницькому проєкті з історії України на тему "Стежками невідомого Голокосту" учениця 10 класу досліджує життя під час Голокосту містечка Стрий, що на Львівщині. Проведена дослідницька робота може допомогти учням 10 і 11 класів глибше познайомитись з історичними відомостями про Голокост у ті часи.

Докладніше про роботу:

При проведенні пошуково-дослідницької роботи з історії України на тему "Стежками невідомого Голокосту" учениця 10 класу з'ясувала про існування пам’ятної книги, присвяченої історії стрийського єврейства та його трагічній долі. При цьому все матеріальне, що залишилося від єврейського минулого це зруйнована у 1980-му році синагога.

Результатом дослідницької роботи в рамках навчального проєкту про Голокост є відео, презентація про місто Стрий під час Голокосту та виготовлений буклет. Було також зроблено висновок про те, що Голокост у Стрию став жахливим періодом в історії людства з найжахливішими злочинами проти людської гідності та життя.

Зміст

Вступ
1. Передісторія
2. Прибуття Німецької адміністрації.
2.1 Перша акція
2.2 Друга акція
2.3 Третя акція
2.4 Четверта акція
2.5 П'ята акція
2.6 Шоста акція
2.7 Сьома акція
2.8 Восьма акція
2.9 Остаточне винищення.
3. Післявоєнна пам’ять.
Висновок
Список використаної літератури.
Додатки дослідницької роботи.

Голокост – один з найтрагічніших і найжахливіших періодів в історії людства, що стався під час Другої світової війни. Це систематичне знищення мільйонів євреїв нацистським режимом Німеччини та їхніми союзниками з 1933 по 1945 рік. Голокост не тільки вразив світ своєю масштабністю і жорстокістю, але й залишив глибокий слід у колективній пам'яті людства. Він змусив переосмислити питання моралі, етики, прав людини та міжнародного права.

І хоча вже багато десятиліть минуло з тих пір, як Україна стала свідком одного з найжахливіших періодів у своїй історії - періоду Голокосту, вивчення цієї теми залишається досить актуальним і нагадує нам про необхідність захисту прав людини, адже сучасний світ стикається з високим рівнем расизму та ксенофобії.

У часи Голокосту, нацистський режим активно використовував пропаганду для розповсюдження ідеології націонал-соціалізму, дезінформації та виправдання злочинів проти людяності. Через це досить багато інформації про тодішні події замовчувались протягом багатьох років і не популяризувалися через відсутність необхідності доступу до неї. Особливо зараз у нас не дуже багато інформації про невеликі міста та села, які зазнали досить великих втрат у час цієї трагедії. Таким чином, виникла проблема, яка буде досліджена під час проведення дослідницької роботи "Стежками невідомого Голокосту".

Слідовно з цього мета цього проєкту – дослідження, вивчення та пошук відео/фотопідтвердження інформації стосовно Голокосту у невеличкому місті Стрий, що на Львівщині.

Об’єкт дослідження – Голокост.

Предмет дослідження – події 1939-1945 рр. у м.Стрий (Львівська обл.)

Завдання дослідницької роботи: пошук інтерв’ю місцевих свідків та людей, які проживають на території поряд, робота з наявними інтернет-джерелами інформації та робота над створенням відео/фотоматеріалів задля наглядного прикладу наслідків минулих подій.

Етапи роботи над проєктом:

1. Вибір теми, визначення проблеми та мети дослідження
2. Пошук та збір інформації стосовно даної теми
3. Обробка знайденого матеріалу
4. Критичний аналіз та впорядкування інформації
5. Написання дослідницької роботи

Методи дослідження: аналіз та опис.

Структура: дослідницька робота складається з вступу, 3 основних пунктів, 9 підпунктів та висновку.

Практична значимість: матеріали даної роботи можуть використовуватись для розширення загального кругозору та проведення тематичних заходів.

Уже багато десятиліть минуло з тих пір, як Україна стала свідком одного з найжахливіших періодів у своїй історії - періоду Голокосту. Період, коли темні сили ненависті та фанатизму зірвали з життя мільйони невинних людей, змінивши картину світу назавжди.

Одним з багатьох свідків цієї трагедії стало й невеличке місто Стрий на Львівщині. До початку нацистсько-радянського вторгнення в Польщу 1939 року Стрий був центром однойменного повіту та мав значну єврейську громаду, що кількісно переважала українську, польську і німецьку. Для прикладу, у 1939 році населення міста становило приблизно 34 000 мешканців, з яких 45,6 % складали євреї. Коли у місті організували осередки Комуністичної партії Західної України, до руху приєднувалися збіднілі євреї.

"А ми вірили, тому що теж були з бідних. Гадали, що зможемо зробити рай на землі, і вірили в це. Але комуністи єврейську спільноту теж не визнавали, бо ті просто хотіли вільно жити. Коли почалася війна, у нас відкрилися очі. Ми зрозуміли, що це було не для добра обидвох народів", — Член ОУН та колишній учасник КПЗУ Володимир Костів.

Під час Голокосту в Стрию нацисти закатували й убили приблизно 15 тисяч євреїв. Це — жителі міста та його околиць, які становили майже половину тодішнього населення. Німецькі солдати відбирали у них майно, катували, ізолювали в гетто, змушували гарувати в таборах примусової праці. Єврейський народ, який проживав на цій території приблизно шість століть, проходив нове випробування. Нацисти провели вісім дев’ять репресивних "акцій" розстрілів у сакральних для євреїв місцях.

17 вересня 1939 року внаслідок підписання «пакту Молотова -Ріббентропа» Волинь і Галичина були окуповані радянськими військами. 26 жовтня 1939 року відбулись так звані «Народні Збори Західної України» ухвалили рішення про включення Західної України до складу Радянської України. У січні 1940 року місто Стрий стало центром Стрийського району новоствореної Дрогобицької області, оскільки радянська влада залишила в силі роздробленість Галичини на дрібніші адміністративні одиниці.

22 червня 1941 року німецька армія переходить радянський кордон розпочинається Німецько-радянська війна. 2 липня 1941 року німецькі війська увійшли у Стрий, згодом окупували значну частину українських земель. 1 серпня 1941 року Галичина була опинилась у складі Генеральної Губернії як складова Рейху (Дистрикт Галичина).

Коли в місто ввійшлли німецькі війська, вони знайшли поспіхом покинуту стрийську тюрму, яка з 1939 по 1941 була катівнею НКВД. Після відступу радянських військ, на території тюрми було знайдено багато тіл загиблих. Більшість з них були поховані родичами з навколишніх сіл, проте 57 з них захоронені в братській могилі. Німці вирішили скористатись моментом і огололосили євреїв винними у цьому, утотожнюючи Радянський союз і євреїв. Завдяки цьому німцям вдалось схилити на свою сторону частину української громади.

Німецька адміністрація прибула до міста в серпні. 22 серпня 1941 року німецька служба безпеки за сприяння української поліції заарештувала в місті 1000 євреїв, в тому числі й єврейську інтелігенцію міста. Заарештованих доставили до двору місцевого магістрату, де їх впродовж двох тижнів били, ображали, катували, морили голодом і спрагою. Через це багато хто з них загинули на місці. Тільки близько сотні євреям вдалося втекти, підкупивши охоронців. Решта євреїв, які вижили після цих двох тижнів, були вивезені до лісу біля Голобутова і розстріляні із кулеметів.

Всім євреям було наказано носити пов'язки із зображенням Зірки Давида і їхнім трудовим номером. Вони мали зареєструватися в місцевому німецькому бюро праці та працювати на різних примусових роботах. Молоді євреї, придатні для роботи, часто затримувалися на вулицях і відправлялиcь до примусових трудових таборів СС. Євреї, що працювали на примусових роботах на додачу пов'язок із Зіркою Давида, носили додатково й латки із літерою «W», що означала нім. "Wichtig" (важливо). Євреї із такою латкою повинні були бути збережені та захищені і гестапо не повинне було їм шкодити. Німецька влада призначила єврейську раду (Юденрат), яка мала виконувати німецькі порядки. Єврейські підприємства були конфісковані без компенсації для їх власників. Юденрату доводилось доставляти велику кількість різних товарів німецьким властям, часто співробітники СД привласнювали єврейське майно для особистого користування.

Весною 1942 року євреям було наказано перейти до спеціального кварталу. Їм було дозволено вільно пересуватися у місті до 8 години вечора. СД часто виконувала дрібномасштабні заходи знищення, невеликі групи євреїв були вбиті в місцевій в'язниці або одному з лісів за межами міста.

В один із днів вересня 1942 року єврейські квартали були раптово оточені СД, жандармерією та українською поліцією. В процесі акції близько 5000 євреїв були захоплені і доставлені до місцевої залізничної станції, де були завантажені на вантажні автомобілі та відправлені до табору знищення Белжець.

"Там проводили жахливі тортури. Приблизно дві сотні людей німці замордували на місці. Їх палили живцем на залізних печах або розстрілювали. А на тлі всього цього жінок змушували оголюватися і танцювати. Там були ще два рабини, яких силували відректися від власної віри. Через деякий час у вигрібній ямі поблизу знайшли їхні тіла", — розповідає Галина Якимів, працівниця історичного музею у Болехові (місто, яке було залучене до низки катувань у Стрийському гетто).

7 жовтня 1942 року подібна акція була проведена тими ж формаціями: приблизно 3-4 тисячі євреїв були депортовані до табору Белжець.

Євреям з міст та сіл районів було наказано переїхати в місто. Гето було закрите, і жодному єврею не дозволялось залишати його без дозволу. Так само жодним постороннім не дозволялось перебувати у гето. Практично щодня у місті проводились дрібні заходи. Євреї невеликими групами вивозились до Голобутівського лісу, де розстрілювались. Були особливі дні для вбивства дітей, жінок, людей похилого віку, непрацюючих євреїв тощо.

Дії проводили стрийська та дрогобицька СД, німецька жандармерії та українська допоміжна поліція та СС формувань, що складаються з російських військовополонених. У всіх містах району здійснювалось знищення євреїв. У Миколаєві майже 750 євреїв були депортовані до табору знищення Белжець, а також велика кількість людей було застрелено в місті. У Роздолі було вислано 1300 євреїв до Белжеця, а 500 доставлено до в'язниці у Стрию.

У лютому 1943 року СД заарештували в лісі біля Стрия кілька молодих євреїв, що належать до єврейського підпільного руху, які готували єврейський опір. В результаті відплати в місті було захоплено 1500 євреїв та страчено в Голобутові.

«Німецькі солдати ходили по хатах і забирали майно, яке хотіли. Вони проводили обшуки. Нацисти принесли в тогочасне суспільство розруху", — каже історикиня.

У березні 1943 року гето було оточене СД, поліцією безпеки, українською допоміжною поліцією та СС формуваннями, що складались з російських військовополонених. Старих євреїв витягували з будинків і доставляли до місцевих синагог.

Діти, які безцільно ходили в гето, а також ті, хто не підходив для перевезення або намагались чинити опір, були вбиті на місці. Євреїв залишили в синагозі на декілька днів без їжі. Близько 2600 євреїв було доставлено до лісу біля Голобутова. Там їм наказали роздягнутись, після цього їх розстріляли із кулеметів.

У гето залишилось близько 3500 євреїв. 21 травня 1943 року в Голобутівському лісі було вбито 1000 євреїв.

5 червня 1943 року гето було оточене стрийськими та дрогобицькими СД, поліцією безпеки та українською допоміжною поліцією. Кілька днів потому всім євреям, яким раніше було дозволено жити за межами гето, було наказано переїхати в гето. Гето обшукувалось будинок за будинком, євреїв викидали на вулицю.

Багато будинків було спалені, і багато євреїв заживо згоріли в своїх будинках. У гето було вбито велику кількість євреїв, особливо старих, жінок та дітей. Було офіційно дозволено залишитися лише 750 євреїям: 500 на місцевій пивоварні та 250 на склозаводі.

Всі інші були вбиті у Голобутові або на місцевому єврейському цвинтарі. Кілька сотень євреїв вдалося сховатися. Проводились їх послідовні пошуки, і всі виявлені були вбиті на місці.

У липні 1943 року були страчені єврейські робітники, які працювали на скляних роботах. СС вивели євреїв із заводу і вбили на вулиці.

22 серпня 1943 року в Стрию та в районі відбулася остання акція знищення старих євреїв. Дану акцію проводили стрийська та дрогобицька СД під командуванням оберштурмфюрера Бока, оберштурмфюрера Гільдебрандта, СС, поліції безпеки, жандармерії, української допоміжної поліції та членів «Werkschutz», що складались з допоміжних формувань російських СС.

Всі євреї були доставлені до місцевої в'язниці. Невелика група євреїв вдалась до збройного опору. Після короткого бою вони були переможені, але 30 з них вдалося втекти. У в'язниці відділили 40 єврейських фахівців та перевели до Дрогобича. Решту вивезли до Голобутівського лісу і там стратили. Подібні акції проводилися в Болехові на місцевих муніципальних майстернях і в Сколе, де єврейські примусові робітники були зайняті на місцевій лісопильній фабриці.

З нагоди проголошення Стриєм «Юденфрай» (вільний від євреїв), СД, цивільна влада та місцеві жителі організували великий фестиваль, в якому взяли участь генерал-губернатор д-р Ганс Франк.

Після війни єврейська община не була відновлена. Об’єднання вихідців зі Стрия нині діють в Ізраїлі та США. В 1962 р. вийшла друком пам’ятна книга, присвячена історії стрийського єврейства та його трагічній долі. А все матеріальне, що залишилося від єврейського минулого – зруйнована у 1980-му році синагога та нещодавно встановлений пам’ятник.

У даній дослідницькій роботі з історії України ми дізнались про події Голокосту під час Другої світової війни. Голокост у Стрию, як і в інших місцях, став жахливим періодом в історії людства, що відзначився найжахливішими злочинами проти людської гідності та життя. Місцеве єврейське населення зазнало неописуваних страждань, стикаючись з репресіями, голодом, насильством та масовим вбивством.

Дані матеріали допоможуть зацікавленим у цій темі людям дізнатися більше деталей про перебіг подій у Львівської області. Даний навчальний дослідницький проєкт з історії України на тему "Стежками невідомого Голокосту" був створений на основі перевірених джерел інформації, тому може бути використаний для подальших робіт з даної теми.

Також, під час вивчення даної теми проєкту "Стежками невідомого Голокосту", можна зробити висновок, що Голокост був систематичною та запланованою подією, тому в наш час варто запобігти популяризації расизму та ксенофобії, бо саме ці два поняття є причиною соціальної ворожнечі та насильства.

1. https://uk.wikipedia.org/wiki/Голокост
2. https://uk.wikipedia.org/wiki/Стрийське_гето
3. https://versii.if.ua/novunu/getto-tabory-ta-represiyi-shho-vidomo-pro-golokost-u-bolehovi/
4. https://uk.wikipedia.org/wiki/Стрийська_синагога
5. https://stryi-tur.info/strij-misto/xrami-striya/sinagoga